Проблеми сiльських бiблiотек на сучасному етапi та шляхи iх вирiшення
 |
| В опитуванні "Проблеми сільських бібліотек на сучасному eтапі та шляхи ix вирішення" в 2005 році взяли участь шість районів області Великобілозерський, Вільнянський, Гуляйпільский, Запорізький, Михайлівський, Новомиколаївський, Чернігівський. Всього було надано 91 анкету, заповнену керівниками місцевих рад. Найбільшу кількість анкет надіслали Гуляйпільський район (19), Запорізький (18) та Вільнянський (17). Новомиколаївський район надав для аналізу 14 анкет, Михайлівський та Чернігівський - по 9, а Великобілозерський - 5 анкет, які заповнили сільські голови. На перше питания анкети сто відсотків респондента дали негативну відповідь: Bci вони вважають, що їхні односельці не можуть обійтися без бібліотечних послуг. Відповіді на друге питания анкети розділилися майже nopiвнy: 50,5 відсотка респондентів вважають, що вони спроможні взяти на себе утримання сільських бібліотек, a 48,4 відсотка не в змозі це зробити. Щоправда, навіть тi голови сільських рад, які згодні взяти на себе утримання сільських бібліотек, зауважують, що зможуть зробити це лише за умови додаткового фінансування з боку держави. Цікавим є факт, що про незгоду прийняти бібліотеки до сільських рад повідомляють респонденти тих районів, у яких вже проведена децентралізація бібліотек (Вільнянський, Гуляйпільский), а ось голови сільских рад Чернігівського району, де централізація збереглася, вважають, що вони спроможні взяти на себе утримання бібліотек (88,9 відсотка респондентів дотримуються цієї думки). Трете питания анкети стосувалося заходів, які зможуть здійснити сільські ради, якщо бібліотека перейде до їхнього підпорядкування. Можливими варіантами відповіді були: закриєте її; запишите все без змін; вживете заходів. Не дивлячись на скрутне становище з фінансуванням закладів культури, лише 7,7 відсотка опитаних голів сільських рад визнали, що закриють бібліотеки; найбільше бажаючих це зробити виявилося у Вільнянському та Гуляйпільському районах, відповідно 23,5 та 15,8 відсотка опитаних. 33 відсотка респондент відповіли, що залишать все без змін, а 58,2 - що вживуть заходів щодо поліпшення становища бібліотек (опалення, придбання книг, ремонт приміщення та ін,), проте майже вci вони зауважили, що будуть здатні вжити зазначених заходів лише за умови додаткового фінансування. Стовідсоткова кількість респондентів Запорізького району висловили готовність вжити додаткових заходів щодо поліпшення умов життедіяльності бібіліотек. В інших районах цей показник дещо нижчий: 88,9 - у Чернігівському районі, 52,6 - у Гуляйпільському, 35,3 - у Вільнянському, 33,3 - у Михайлівскому, 28,6-у Новомиколаївському районах. Четверте питания анкети стосувалося об'єднання сільських та шкільних бібліотек. Переважна частина респондентів (75,8 %) вважає, що робити цього не варто, а ось 24,2 % допускають таку можливість; причому тут голоси відповідаючих розділилися абсолютно nopiвнy: прихильниками об'єднання бібліотек як на базі сільської, так i на базі шкільної бібліотеки є 50 відсотків респондентів. Зовсім не сприймають ідею про об'єднання бібліотек керівники сільських рад Великобілозерського району - вci сто відсотків респондента висловили точку зору, згідно з якою таке об'єднання вважають неможлимим. Не є прихильниками об'єднання сільських та шкільних бібліотек майже 90 відсотків респондента Гуляйпільського та 3aпорізькoro районів - відповідно 89,5% та 88,9% респондентів мають таку думку. Дещо менше противників об'єднання бібліотек серед керівників сільських рад Новомиколаївського (78,6%), Михайлівського (77,8%) та Чернігівського (55,5%) районів. А ось серед респондента Вільнянського району переважають протилежні думки: 52,9 відсотка опитаних вважають за доцільне об'єднати сільські та шкільні бібліотеки. Майже вci голови сільських рад, що прийняли участь в опитуванні, користуються послугами сільських бібліотек - 93,4 %. Стовідсотковий результат цей показник має у Запорізькому, Новомиколаївському, Михайлівському, Великобілозерському районах. В інших районах відсоток респондентів, які не користуються бібліотеками, у межах від 22,2 (Чернігівський район) до 5,3 (Гуляйпільський район). Дуже різноманітними виявилися відповіді учасників опитування стосовно репертуару назв періодичних видань, які мають бути в бібліотеках. Bci респонденти одностайні в думці, що у фондах бібліотеки обов'язково повинні бути республіканські, обласні та місцеві видання, газети та журнали для дітей та молоді видання для жінок. А ось стосовно конкретних назв періодичних видань думки респондентів розходяться. Найбільш часто згадуються: журнал "Дім, сад, город", газета "Сільські Bicтi" та "Земля i власність". Bci респонденти акцентують увагу на необхідності мати в фондах бібліотек видання для дітей. Найбільш часто згадуються наступні журнали: "Пізнайко", "Одноклассник", "Малятко" та iн. Приємно радуе наявність у переліку бажаних видань у фондах бібліотек суто бібліотечних чacoписiв "Бібліотечна планета" та "Библиотека". Для масового користувача бібліотек наші респонденти хотіли б бачити популярні видання: "Крестьянка", "Лиза", "Натали", "Футбол", "Вокруг света" та ін. Нажаль, лише деякі голови сільських рад зауважили, що в бібліотеках мають бути такі видання як "Економіка України", "Відомості Верховної Ради України". Решта ж віддає перевагу періодичним виданням, які розраховані на втамування дозвіллєвих уподобань читачів ("Добрые советы", "Женский журнал" тощо). На питания "Чи потрібна вам інформація щодо проблем місцевого самоврядування?" схвальну відповідь дали 86,8% респондентів. Не потребують інформації 6,6% i стільки ж відсотів респондентів не дали віповіді на питания. Менше за всіх зацікавлені мати бібліотечну інформацію керівники сільських рад Михайлівського району -33,3% респондентів її не потребують взагалі. Натомість респонденти 3aпopiзькoro та Великобілозерського paйонів стовідсотково бажають мати інформайційне обслуговування за такими темами: досвід, практика управління закладами культури; проведения земельної реформи; пенсійна реформа; питания трудового законодавства та ін. Стосовно побажань бібліотеці, то, не дивлячись на різні варіанти відповідей, чітко просліджується головна: вижити бібліотеці у цей скрутний час. I зробити це бажано через створення належних матеріально-технічних умов існування бібліотек (опалення, освітлення, ремонт приміщень), покращення умов обслуговування читачів (збільшення репертуару нових надходжень до бібліотеки як книг, так i періодичних видань). Деякі респонденти навітъ прихильно ставляться до введения платних послуг, вважаючи цей непопулярний крок одним із шляхів задоволення читацького попиту. Серед найбільш традиційних побажань переважають побажання щодо нормального фінансування бібліотек (на piзні потреби: придбання книг,- передплату періодичних видань, проведения ремонтів приміщень i т. д.), побажання гідної заробітної плати, а серед нетрадиційних - "Сміливіше користуватися новими формами роботи, вчитися заробляти власні rpoшi" (Новомиколаївський район) та "Дожити до кращих часів" (Гуляйпільський район). До peчi, саме в одній із анкет цього району було зафіксовано навіть не побажання , а обіцянка: "Скоро проведуть в село -газ i бібліотеку будемо опалювати". Підводячи стислі підсумки нашого дослідження, можемо констатувати: - 100 відсотків респондентів вважають, що сьогодні бібліотеки необхідні для задоволення культурних потреб жителів села; - 50,5 відсотка респондентів висловили думку , що сільські ради можуть взяти на себе утримання сільських бібліотек але за умови додаткового фінансування з боку держави; - знову-таки, за наявності фінансування голови сільських рад зможуть покращити матеріально-технічний стан бібіотек; - лише 7,7 відсотка опитаних відповіли, що закриють бібліотеки; - переважна частина респондента (75,8 %) виступає проти об'єднання сільських бібліотек зi шкільними, a тi, хто допускав таку можливістъ, розійшлися в думці стосовно бази об'єднання якраз nopiвнy - 50 відсотків за об'єднання на бaзi шкільної бібліотеки i стільки ж за об'єднання на бaзi сільської бібліотеки; - майже вci голови сільських рад, які прийняли участь в опитуванні, користуються послугами сільських бібіліотек - 93,4%; - а ось інформацію з боку бібліотеки потребує менша кількість респондентів- 86.8.%: - всі учасники опитування висловили свою точку зору стосовно бажаного репертуару періодичних видень в 6i6лioтeцi та побажання щодо покращення умов роботи бібліотек та обслуговування читачів. Отже, основною проблемою сільських бібіліотек, на погляд сільських голів, є відсутність коштів на комплектування бібліотечних фондів, на створення необхідних матеріально-технічних умов роботи бібліотек. Шляхи вирішення зазначених проблем респондента вбачають у поліпшенні фінансового стану бібліотечних закладів. Порівнюючи підсумки цьогорічного дослідження з результатами попереднього дослідження, проведеного в 2003 році, можна дійти висновку, що відношення сільських голів до проблем сільських бібліотек змінилося на краще. Якщо при попередньому опитуванні 97,3 відсотка респондента вважали сільську бібліотеку необхідною складовою соціальної інфраструктури села, то нині цю думку поділяють всі 100 відсотків респондентів. Зменшився відсоток голів сільських рад, які виявили бажання закрити бібліотеку через нестачу коштів: 7,7% проти 11% у минулому році. У той же час кількість голів сільських рад, які вбачають можливість поліпшити умови існування бібліотек збільшилася з 37% до 58,2%. Зменшилася i кількість прихильників об'єднання сільських та шкільних бібліотек: у минулому році нe було 32,2%, в поточному - 24,2%. Щодо бази об'єднання, то, якщо раніше респонденти перевагу віддавали об'єднанню на базі сільської 6ібліотеки, то нині думки відповідаючих роздалилися piвнo порівну: як за об'єднання на базі сільської, так i за об'єднання на базі шкільної бібліотеки 50 відсотків голосів респондентів. Як i раніше, майже вci респондента є читачами бібліотеки, мають власні уподобання щодо періодичних видань, які мають бути у фондах бібліотек для задоволення послуг читачів. |
- 9547 просмотров