Л. Ізюмова,

заступник директора з наукової роботи

та інформатизації ЗОУНБ імені О. М. Горького

ПОРТРЕТ СІЛЬСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ В ІНТЕР’ЄРІ РЕГІОНУ

Сьогодні сільська бібліотека є, мабуть, найбільшим соціокультурним феноменом. Не тільки кількість та поширеність сільських бібліотек робить їх такими помітними у суспільстві, передусім йдеться про їхню актуальність, соціокультурну роль для сільських населених пунктів і розуміння значення сільської книгозбірні для 430 тис. громадян, що проживають у сільській місцевості Запорізької області.

Проблема сільських бібліотек є дуже важливою ще й тому, що це є один з елементів загальної системи бібліотечного обслуговування населення регіону і, якщо якийсь елемент має суттєві негаразди, то, природно, це свідчить про нестабільність всієї системи.
     Окреслимо загальні контури сільської бібліотеки сьогодення. Юридично вона не самостійна: 260 - входять до складу централізованих бібліотечних систем і управляються з району, 128 - перебуває у веденні сільських рад. Отже сільська бібліотека залежить, з одного боку, від центральної районної бібліотеки, що у більшості випадків є одержувачем коштів, з іншого боку - від сільської ради, на території якої вона розташована. У кожному разі сільські бібліотеки підпадають під юрисдикцію не Цивільного кодексу, а Кодексу про адміністративні правопорушення (прийнятий у 1984 році), тому що функціонують у системі адміністративних відносин. Втім, марно шукати у тому кодексі правові основи статусу і повноважень сільської книгозбірні як суб’єкту правовідносин.

Організаційно всі сільські бібліотеки-філії донедавна були складовими централізованих бібліотечних систем. Із кінця 1990-х рр. почався процес децентралізації, внаслідок чого в шести районах (Запорізькому, Оріхівському, Куйбишевському, Пологівському, Великобілозерському, Розівському) сільські бібліотеки-філії стали самостійними бібліотеками (без права юридичної особи). В останнє десятиріччя намітилась тенденція їхнього об'єднання із клубами або шкільними бібліотеками (у Камянсько-Дніпровському, Михайлівському, Розівському районах), створення народних бібліотек (с. Широке Василівського району). Природно, що організаційна структура мережі сільських бібліотек багато в чому визначається і територіальними особливостями, кількістю населених пунктів, що обслуговуються, їхньою відстанню один від одного. Наприклад, у Вільнянському районі найближча бібліотека для 1600 чол., які проживають в 11 населених пунктах, знаходиться на відстані більше 10 км. На бібліотеки цього району припадає також і найбільша кількість населення на одну бібліотеку – 1,8 тис.; відповідні високі показники характерні також для Кам’янсько-Дніпровського (2,1 тис), Василівського та Михайлівського (1,4 тис.) районів (середній показник – близько тисячі).

З економічної точки зору більшість сучасних негараздів сільських бібліотек – результат хронічного недофінансування. Ситуація стала погіршуватися в останні 10—15 років. Звичайно, рівень інших складових сільської соціальної інфраструктури теж не найкращий, але в одержанні бюджетного фінансування сільські бібліотеки на останньому місці на всіх рівнях: і села, і регіону. Якщо доля витрат на утримання галузі культури в загальному обсязі витрат районного бюджету у середньому становить 4%, то на бібліотеку вона ледь перевищує 2%. Ця ж диспропорція зберігається і внутрігалузевого розподілу коштів – витрати на утримання бібліотек ледь досягають 29 %. Тому для переважної їх більшості сьогодні немає умов для планомірного розвитку - адекватному потребам і очікуванням населення, з одного боку, завданням держави і суспільства в цілому – з іншого. Приємне виключення становлять Мелітопольський, Приазовський, Чернігівський райони, де питома вага витрат на бібліотеки складає від 30 до 60%. Саме тут керівники галузі опікуються потребами читачів, майбутнім бібліотечних установ.

 Якщо розглядати проблему сучасного становища сільських бібліотек в ідеологічному аспекті, то треба відзначити, що більшість з них відтворюють культурні традиції і соціальні зразки двадцяти-тридцятирічної давності, з усіма наслідками, що природно випливають звідси. Основна література у фондах сільських бібліотек, як правило, багато в чому застаріла – з «того часу», з нового частіше зустрічаються тільки газета або журнал районного, обласного, інколи – загальнодержавного рівня. Але ж сільська бібліотека повинна бути центром соціально-культурного життя села, центром, без якого не уявляють своє життя його жителі: і влада, і люди, які приймають рішення, розвивають сільське господарство, економіку, лікують, навчають, обирають народних депутатів та ін.

 У професійному плані сільська бібліотека – установа, у якій всі види її діяльності (численні технологічні й соціальні функції) виконує одна людина. При цьому цінність сільського бібліотекаря полягає не тільки і не стільки у виконанні своїх професійних обов’язків, для села він важливий, насамперед, як соціальний працівник у найширшому розумінні змісту слова.

На початок 2007 року у Запорізькій області налічується 388 сільських бібліотек, що становить 76 % всієї загальнодоступної бібліотечної мережі регіону. Вони обслуговують 222,4 тис. читачів або 51,7 % сільського населення, в т.ч. дітей. В 2006 р. зареєстровано понад 1 млн. відвідувань.

На сьогодні мережа сільських бібліотек, в основному, стабілізувалася, збільшившись минулого року на одну одиницю (відкрита бібліотека у Токмацькому районі). Близько половини сільських населених пунктів мають стаціонарні бібліотеки, чверть територій охоплено нестаціонарними формами. Однак ще майже чверть сіл позбавлена бібліотечного обслуговування.

В останні роки визначилася тенденція покращення матеріального стану сільських бібліотек: їх переводять у кращі приміщення, ремонтують (Вільнянський, Запорізький, Приазовський, Мелітопольський, Токмацький, Куйбишевський та ін. райони ). Одного разу у сільській бібліотеці вже з’явився комп’ютер. Проте ще 72 бібліотеки потребують капітального ремонту, а три – знаходяться в аварійному стані. Значно зменшилася кількість бібліотек, які мають телефони (телефонізованих установ залишилося 53 або 12%).

Почалося зростання нових надходжень літератури в бібліотечні фонди. У 2006 році вперше за останні півтора десятиріччя кошти на придбання нової літератури в цілому по ЦБС збільшилися на 40 тис. грн. в порівнянні з 2005 р., але обсяги фінансування цих потреб на душу сільського населення не перевищують 20 коп. Через це руйнація бібліотечних фондів продовжується: фонди катастрофічно зношені й здебільшого застарілі морально.

Стан сільських бібліотек обумовлений соціально-економічними проблемами села. Загальні деструктивні процеси позначилися на всій соціальній доззвіллєвій сфері: скоротилася кількість медичних і навчальних закладів, клубів і будинків культури, кіноустановок. Таким чином, основна маса сільського населення живе в умовах обмеженого інформаційного поля або взагалі в умовах інформаційної ізоляції. Через це зростає суспільна значимість сільських бібліотек у соціальному й духовному відродженні сіл, збереженні історико-культурної спадщини. Перебуваючи в максимальній близькості до населення і його потреб, залишаючись єдиним джерелом інформації й знань, сільські бібліотеки зобов'язані виконувати функції соціальної комунікації, бути найбільш стабільними і доступними установами культури.

До сільських бібліотек звертаються сьогодні найрізноманітніші групи населення: представники сільської адміністрації, учні, студенти, фахівці, підприємці, пенсіонери, безробітні, люди з обмеженими можливостями, соціально незахищені та ін. Діяльність сільської бібліотеки багатоаспектна: це функції освітні, дозвіллєві, розважальні, самоосвітні, культосвітні, меморіальні, історико-краєзнавчі, музейні, надання населенню соціальної допомоги. За наявності можливостей в останні роки сільська бібліотека намагається виконувати і функцію інформаційного забезпечення потреб різних категорій громадян.

Одночасно, бібліотека і її працівники, усвідомлюючи свою затребуваність, позбавлені умов для задоволення запитів населення, реалізації своїх потенційних можливостей. У більшості випадків порушуються права сільських жителів на вільний і безперешкодний доступ до інформації. Модернізація сільських бібліотек у регіоні катастрофічно відстає від загального рівня відповідних перетворень у міських бібліотеках.

Особливу тривогу викликає різке погіршення стану книжкових фондів. Як і раніше відносно високий показник книгозабезпеченості сільських бібліотек досягається завдяки значній питомій вазі невикористовуваної (застарілої) частини фонду, яка у багатьох бібліотеках, за даними досліджень, вже перевищує 80%. Через відсутність фінансів сільські бібліотеки в останнє десятиліття майже не одержували нової літератури. Ще й сьогодні не фінансується комплектування сільських книгозбірень у Кубишевському, Веселівському, Гуляйпільському, Михайлівському районах. Донедавна скорочувалася передплата на періодичні видання, у ряді регіонів – до двох-трьох найменувань. Зараз ситуація з передплатою на періодичні видання стала дещо поліпшуватися. Наприклад, у Запорізькому районі загалом сільські бібліотеки отримують 68 назв газет и 71 назву журналів, у Бердянському – відповідно 85 и 98, у Пологівському районі репертур періодики складає 122. На жаль, репертуар для сільчан у Розівському, Веселівському та Якимівському районах обмежений трьома газетами. Значна частина читачів незадоволена галузевим складом фондів – відсутністю історичної, філологічної, педагогічної, іншої галузевої літератури, на яку попит постійно зростає.

Середній показник фінансових надходжень на одну сільську бібліотеку у три рази менший за відповідний показник в цілому по ЦБС області: в 2006 р. він становив 7тис. грн.(видатки на заробітну плату, поточні комунальні платежі, мінімальну передплата періодики). Таким чином, фінансове забезпечення комплектування бібліотечних фондів, технічної оснащеності, зміцнення матеріальної бази як і раніше залишається за рамками багатьох районних бюджетів. Така фінансова «підтримка» дозволяє бібліотекам елементарно виживати, але не розвиватися.

Загострюється проблема бібліотечних кадрів: спостерігаються серйозне старіння професійних знань, слабке освоєння інформаційних технологій, недостатньо активна, зацікавлена позиція самих бібліотекарів, що перешкоджає модернізації діяльності сільської бібліотеки.

Стара, не комп'ютеризована, не оснащена сучасною аудіо- і відеовідтворюючою технікою, позбавлена газет, журналів, нових книг, доступу до Інтернету «законсервована» сільська бібліотека може стати гальмом у сучасному розвитку регіону, відтворюючи еталони 80-х років минулого століття.

Бібліотечною спільнотою області ця небезпека була усвідомлена ще кілька років тому, вони намагалися привернути суспільну уваги до проблем сільських бібліотек, а отже, сільських жителів.

У 2004 році Запорізька ОУНБ разом із Запорізькою бібліотечною асоціацією організувала обласну конференцію „Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень”, якій передували соціологічні дослідження  ”Сільські бібліотеки: стан, проблеми, перспективи” , „Потреби населення в бібліотечних послугах”, „Що думають запоріжці про бібліотеки” . В ході досліджень опитувалися сільські жителі,  голови сільських рад. На думку 98% респондентів бібліотеки є установами без яких суспільство не може існувати, 94% вважають, що формування соціокультурних пріоритетів місцевою владою відбувається без урахування думки місцевих громад щодо розвитку публічних книгозбірень. За підсумками досліджень сформовано концептуальні основи розробки програми розвитку сільських бібліотек Запорізької області до 2010 року, опубліковано збірники документів конференції, методичних матеріалів, що узагальнюють досвід роботи сільських установ.

 У 2002 – 2005 рр. зусиллями обласної універсальної бібліотеки, Запорізької бібліотечної асоціації було організовано акції „Живи, бібліотеко” і „Сільська бібліотека”, в ході яких зібрано і розподілено понад 14 тис. примірників книжкових дарунків від населення. З 2003 року Запорізька ОУНБ є регіональним координатором загальнодержавного проекту розповсюдження соціально-значущих книг – основним, якщо не єдиним джерелом, поповнення сільських бібліотечних фондів. Тільки у 2006 році до сільських бібліотек було передано близько 30 тис. примірників літератури.

Працівники сільських установ удосконалюють свої доззвіллєві функції. Жіночі клуби, літературні об’єднання при бібліотеках Запорізького, Бердянського, Куйбишевського районів відомі і за межами районів. Щиро дякують жінки-односельці зав. Плодородненської книгозбірні Михайлівської ЦБС Чудновець Наталії Володимірівні, зав. Ботієвським філіалом Приазовської ЦБС Ружанській Марії Георгіївні, зав. Петромихайлівською філією Вільнянської ЦБС Таран Тетяні Анатоліївні за цікаві посиденьки, обговорення поточних проблем, тепло душі.

Набули шану у земляків високим рівнем організації краєзнавчої, народознавчої роботи, увагою до жителів із числа національних меншин і завідуючі Астраханською бібліотекою Мелітопольської ЦБС Четвертакова Катерина Станіславовна, Строганівської філії Сіренко Надія Данилівна і Вячеславської бібліотеки Чернєва Марія Федорівна із Приморського району, Чистопільської філії Токмацької ЦБС Вітер Наталія Володимірівна і багато інших наших сільських колег. Недаремно за визначні успіхи в організації бібліотечного обслуговування жителів отримали премію імені А.І. Бальцера Запорізького обласного відділення українського фонду культури Скидан Наталія Олексіївна, зав. Володимирівською бібліотекою Запорізького району, Сичова Валентина Йосипівна, зав. Великотернівською бібліотекою Якимівського району.

Заходи, що вживаються - це лише початок великої і складної роботи зі збереження й розвитку сільських бібліотек. З метою подолання їхнього кризового стану, скорочення розриву між містом і селом за рівнем забезпеченості прав громадян на доступ до інформації, задоволення потреб населення, а також реалізації загальнодержавних завдань відродження села, необхідним є відповідне коригування політики стосовно сільських бібліотек на регіональному та місцевому рівнях. Потрібна концентрація усіх сприятливих чинників і можливостей всіх зацікавлених організацій, здійснення комплексного підходу в наданні допомоги цим бібліотекам і насамперед - збільшення обсягів фінансування.