Д


ДАВИДОВА – л

Давидов Василь Львович (1792-1855) – декабрист, полковник. Учасник Вітчизняної війни 1812 р., член „Союзу благоденства” (1820). В 1826 р. Давидова В. Л. засуджено на довічну каторгу, замінену на 20-річну, яку він відбував на Нерчинських рудниках і Петровському заводі. З 1939 – на поселенні в Красноярську, де і помер.

* * *
461. Соколов В. «Хочу сказать тебе…»: [О В. Л. Давыдове]// Лесн. пром-сть. – 1989. – 14 сент.

Див. також №59, С.226; №302, С.224; №425, С.490.

ДАГЕСТАНСЬКИЙ ПРОВ. – ш

462. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Пер. Паторжинского в Шевчен. р-не, проходящий от ул. Паторжинского №125 и 127 до
ул. Кировоградской №80 и 82, переименовать на пер. Дагестанский]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.

ДАЛЕКОСХІДНА – ш
ДАЛЬНІЙ ПРОВ. – ш
ДАЛЬНЯ – ш

463. Про найменування вулиці кварталу 26, розташованої у селищі Карантинка в Шевченківському районі: [Ділянці вулиці від б. №48 по вул. Дальній до б. №2а кварталу 26 залишити назву – вул. Дальня (таким чином буде продовжено вже існуючу у цьому районі вул. Дальню)]: Рішення Запоріз. міськради, 13-а сесія, 5-го скликання від 13 черв. 2007 р. №12.

ДАРВІНА ПРОВ. – к

Дарвін Чарлз-Роберт (1809 - 1882) англійський природодослідник, основоположник еволюційного вчення про походження видів тварин і рослин шляхом природно відбору, висунув гіпотезу походження людини від мавпоподібного пращура.

* * *
464. Борзенков В.Г. Был ли Дарвин телеологистом? // Человек.- 2006.- №2.- С.5.
465. Трапезов О. В. Имеющиеся факты сделали Дарвина эволюционистом или... творец подбирал факты эволюции?// Философия науки.- 2004.- №1.- С. 94 – 111.
466. Скибицкий М. Нуждается ли в боге творец „происхождения видов”?
// Наука и религия.- 1984.- №4.- С.19-23.

Див. також №41, С.399; №59, С.244-245; №75, С.241-247; №172, С.102-106.

ДАРНИЦЬКИЙ ПРОВ. – л
ДАЧНА – ш
ДАЧНИЙ ПРОВ. – ш
29 ВУЛИЦЯ – ш
12 КВІТНЯ – о
ДВІНСЬКА – з

467. Про найменування вулиць новобудов на Зеленому Яру та на проїзді Широкому: [вул. Двінська]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 21 груд. 1960 р. №642 (протокол №24) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.909, арк.87.

244 ДИВІЗІЇ – з

Вулиця названа на честь дивізії, яка вела бої в районі селища Павло - Кічкас восени 1943 р., звільняючи м. Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників.

468. О наименовании улиц в городе: [Улицу в Завод. р-не бывшем с. Подпорожнянское, проходящую параллельно ул. Поселковой, наименовать ул. 244 дивизии]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 23 марта 1989 г. №101 // ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.64, арк.85-86.

9 СІЧНЯ – ш
9 ТРАВНЯ – л
ДЕГТЯРЬОВА – л

Дегтярьов Володимир Арсентійович (1903-1944) – Герой Радянського Союзу (1944). Помічник командира льотної частини 119-го авіаційного полку (ВПС Чорноморського флоту) майор Дегтярьов з червня 1941 р. по 25 серпня 1943 р. здійснив 402 бойових злетів (з них 301 вночі) на бомбардування баз, кораблів, аеродромів, залізничних станцій, живої сили і техніки противника.
Загинув у бою.

Див. також №4, С.411.

ДЕЖНЬОВА – к

Дежньов (Дежнєв) Семен Іванович (бл.1605-1673) – російський землепроходець і мореплавець. В 1640-1642 брав участь у поході на ріки Яну та Індігірку. В 1648 р. разом з торгово-промисловою експедицією вперше обігнув Чукотський півострів протокою між Азією й Америкою, досяг крайньої східної точки Азії й фактично відкрив Берінгову протоку.

* * *

469. Дубровская О. Н. Семен Дежнев // Дубровская О. Н. Краткая история географических открытий. – М., 2002. – С. 163-165.
470. Никитин Н. И. Семен Дежнев // Вопр. истории. – 2001. - №4. – С. 135-144.
471. Никитин Н. И. Семен Дежнев: первопроходец или первооткрыватель?
// Преподавание истории в шк. – 1999. - №2. – С. 11-16.

Див. також №41, С.407; №59, С.270; №211, С.181-184.

ДЕКАБРИСТІВ – ш
ДЕЛЕГАТСЬКА – ш
ДЕМОКРАТИЧНА – з
ДЕМ’ЯНА БЄДНОГО – л

Бєдний Дем’ян (Придворов Юхим Олексійович) (1883-1945) – російський радянський поет, українського походження.
* * *
472. Вороновский А. Демьян Бедный// Воронский А. Искусство видеть лицо. – М., 1987. – С. 270-293.
473. Кирпотин В. О Демьяне Бедном// Кирпотин В. Начало. – М., 1986. –
С. 91-98.
474. Зайцев В. Демьян Бедный // Агитатор. – 1989. - №19. – С. 37-39.
475. Эвентов И. «Баснописец четвертого сословия» // Звезда. – 1987. - №11. –
С. 170-178.
476. Раков В. П. Демьян Бедный // Огонек. – 1983. - №15. – С. 10-11.

Див. також №43, С.427.

ДЕПОВСЬКА – ш
ДЕПУТАТСЬКА – л
ДЕРЖАВІНА – ш

Державін Микола Севастянович (1877-1953) – радянський історик, славіст, філолог, академік АН СРСР з 1931 р., почесний член АН Білоруської РСР і Болгарської АН. Уродженець с. Преслав (нині Приморський р-н Запорізька обл.). М. С. Державін – автор багатьох наукових праць з історії слов’ян, історії і культури Болгарії, ряду статей про Т. Г. Шевченка.

* * *
477. Колесников В. Ученый-филолог // Бердян. будівельник. – 1996. – 18 трав.
478. Кондрашов Н. А. Н. С. Державин – ученый – славист и педагог // Рус. речь. – 1988. - №1. – С. 68-72.
479. Пуха И. Во имя истины: Новые сведения о Н. С. Державине // Индустр. Запорожье. – 1988. – 9 сент.
480. Гогунский В. Наш славный земляк // Примор. степь. – 1977. – 22 сент.
481. Лисенко Г. Учений, патріот // Запоріз. правда. – 1977. – 18 верес.
482. Скачкова М. Великий слов’янознавець // Колгосп. нива. – 1977. – 29 верес.

Див. також №59, С.304; №1769, С.18.

ДЖАМБУЛА –ш

Джамбул Джабаєв (1846-1945) – казахський народний поет-акин.

* * *
483. Алатау акынов [Джамбул Джабаев] // Каратаев М. Вершины впереди: Совр. л-ра Казахстана: статьи. – М., 1977. – С. 100-132.
484. Нурпеисов А. В нем все пело… Слово об акине // Лит. газ.- 1976. – 9 июня. – С.7.
485. Тихонов Н. Страницы воспоминаний // Знамя. – 1963. – Кн. 10. – С. 73-87.

Див. також №59, С.326-327.

ДЖЕРЕЛЬНИЙ ПРОВ. – л
ДЗЕРЖИНСЬКОГО – ж

Час започаткування рубіж ХІХ - ХХ ст.. Починається з вул. Анголенка і закінчується вул. Запорізькою. Розташована паралельно головній магістралі міста – просп. Леніна. Одна з центральних вулиць міста, довжиною близько 2,5 км. Формування сучасного вигляду вулиці почалося наприкінці ХІХ – початку ХХ-го ст. Первинна назва – вул. Олександрівська. У 1919р. була перейменована на вул. Рози Люксембург, з 1952р. – Дзержинського. Її перетинають вулиці: Свердлова, Чекістів, Тургенєва, Радянська, Червоногвардійська, Пролетарська, Грязнова, Франка, Комунарська. Забудована, головним чином, міськими садибами та особняками. Різностильові і різночасові будинки визначають характер вулиці як пам’ятки містобудування. Дзержинський Фелікс Едмундович (1877-1926) - державний і партійний діяч, активний учасник польського і російського революційного руху.

* * *
486. Иванов А. Неизвестный Дзержинский: факты и вымыслы. – Минск, 1994. – 538 с.
487. Хацкевич А. Ф. Солдат великих боев: Жизнь и деятельность
Ф. Э. Дзержинского. – Минск: Наука и техника, 1987. – 476 с.
488. Основоположник чекизма // Позиция. – 2006. – 7 сент. (№36). – С. 14. – (Имена на карте города).
489. Меленберг А. Скупой рыцарь революции // Вечер. вести. – 2004. – 15 апр.
490. Хлысталов Э. Был ли Феликс железным?: [Секретные подробности биогр.] // Совершенно секретно. – 1996. - №5. – С. 20-21.
491. Колосов С. Праздник улицы Дзержинского // Индустр. Запорожье. – 1977. – 11 сент.

Див. також №41, С.423; №59, С.338.

ДИБЕНКА – л

Дибенко Павло Юхимович (1889-1938) – радянський військовий діяч, командарм.

* * *
492. Смирнов О. П. Матрос, нарком, командарм. К.: Політвидав, України, 1967. – 83 с.
493. Карпов М. О. Крізь бурі і шторми. – К.: Молодь, 1961. – 211 с.
494. Юнга Е. С. Путь матроса: Рассказ о Павле Дыбенко. – М.: Воениздат, 1958. – 108 с.
495. Пальчиков П. Сын своего времени: (Как может быль противоречива судьба героя) // Патриот. – 1994. - №32-33 (авг.).
496. Шишов А. Неизвестный нарком // Воен. вестн. – 1990. - №6. – С. 91-94.
497. Иванов Т. Революцией мобилизованный // Мор. сб. – 1989. - №2. – С. 18-19.

Див. також №59, С.340-341; №1780.

ДИВІЗІОННА – л
ДИВНИЙ ПРОВ. – л

498. Про найменування вулиць у Ленінському районі: [Провулкові, який пролягає від вул. Воїнова поряд з пров. Дорогий дати назву пров. Дивний]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп. від 28 верес. 1995 р. №443.

ДИВНОГОРСЬКА – о

499. Вакало О. Є така вулиця Дивногорська // „МИГ” по выходным.- 2006.- 25 авг.(№34).-С.13.

ДИЗЕЛЬНА – ш
ДИМИТРОВА – ш

Димитров Георгій Михайлович (1882-1949) – діяч болгарського і міжнародного комуністичного і робітничого руху. У роки 2-ї світової війни – організатор національно-визвольної боротьби болгарського народу проти фашистських загарбників.

* * *
500. Нарышкин А. Дневник Гергия Димитрова: [март 1933 – февр. 1949 г.] // Эхо планеты. – 1998. - №29. – С. 32-34.
501. Кетнов О. Д. Полум’яний борець проти фашизму // Комуніст України. – 1984. - №2. – С. 82-87.
502. Алексеев Н. С. Г. Димитров на Лейпцигском процессе // Сов. государство и право. – 1983. - №1. – С. 87-95.
503. Архипов Б. Костромской депутат// Коммунист. – 1982. - №8. – С. 67-78.
504. Фирсов Ф. И. Георгий Димитров – выдающийся революционер-ленинец // Новая и новейшая история. – 1982. - №1. – С. 75-92; №2. – С. 87-106; №3. – С. 73-91.

Див. також №41, С.426; №59, С.347.

ДИРИЖАБЕЛЬНА – к
ДІАГОНАЛЬНА – з
ДНІПРОБУДІВЕЛЬНА – л
ДНІПРОГЕСІВСЬКА – л
ДНІПРОВСЬКИЙ ПРОВ. – ж
ДНІПРОВСЬКІ ЗОРІ – л
ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ – л

505. О переименовании и наименовании улиц в г. Запорожье: [Улицу в микрорайоне №6 жилмассива по ул. Бородинской от ул. Каховской до ул. Товарищеской, проходящей параллельно ул. Маршала Чуйкова назвать ул. Днепровские пороги]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 20 окт. 1990 г. №423 (протокол №31) // ДАЗО, Ф. Р-75, оп. 10, спр.180, арк.15-16.

ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА – л
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА – ж
ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ШОСЕ – л

506. Родионова С. Дніпропетровське шосе – вулиця із нумерологією магазинів.- Запороз. Січ.- 2007.- 24 листоп. (№231).- С. 3.

ДНІПРОРУДНИЙ ПРОВ. – л
ДНІСТРОВСЬКА – к
ДОБЛЕСНА – о
ДОБРИЙ ПРОВ. – л

507. Про найменування вулиць у Ленінському районі: [Провулкові, який пролягає від вул. Воїнова проряд з пров. Дивний, дати назву пров. Добрий]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп. від 28 верес. 1995 р. №443.

ДОБРОБУТНА – л
ДОБРОЛЮБОВА – л

Добролюбов Микола Олександрович (1836-1861) – російський літературний критик, публіцист, революційний демократ. Ідейний натхненник революційного руху в Росії 50-х рр., ідеолог селянської революції, непримиренний ворог царизму й кріпацтва. Високо цінив творчість Т. Шевченка, при його сприянні було надруковано в „Современнике” ряд віршів українського поета.

* * *
508. Кулешов В. И. Н. А. Добролюбов // Кулешов В. И. История русской критики ХVІІІ – начала ХІХ веков. – М., 1991. – С. 229-246.
509. Николаев П. А. „Вот как нужно писать!”// Дружба народов. – 1986. - №4. – С. 222-227.
510. Скатов Н. Сердце гражданина // Огонек. – 1986. - №6. – С. 10-11.
511. 150 лет со дня рождения Н. А. Добролюбова: [1836-1861: Статьи]// Вестн. АН СССР. – 1986. - №7. – С. 120-144.
512. Федосеев П. Н. Немеркнущий пример служения народу // Вопр. философии. – 1986. - №4. – С. 29-38.

Див. також №59, С.415.

ДОВАТОРА – л

Доватор Лев Михайлович (1903-1941) – радянський воєначальник, генерал-майор (1941), Герой Радянського Союзу (1941, посмертно).

* * *
513. Одинцов А. Под Москвой в ту суровую осень ... // Сов. патриот. – 1989. – 5 нояб.
514. Панюков Н. Обелиск у посилка // Красная звезда. – 1983. – 17 февр.
515. Днепров А. Генерал Доватор // Сов. патриот.- 1982. – 3 марта.

Див. також №4, С.433-434; №59, С.416-417.

ДОВЖЕНКА – ш

Довженко Олександр Петрович (1894-1956) – фундатор української національної школи кінематографії, геніальний кінорежисер, чия картина „Земля” увійшла до двадцяти кращих кінострічок „усіх часів і народів”, Самобутній письменник-романтик, сценарист.

* * *
516. Ребро П. О. Довженко і Запоріжжя: (До 105-річчя з дня народження письменника): Літ.-критичний нарис. – Запоріжжя: Хортиця, 1998. – 17 с.
517. Супрунова Н. „Я належу людству”: (Дит. та юнац. роки О. Довженка) // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2000. - №3. – С. 36-39.
518. Куценко М. Український геній у вигнанні: Олександр Довженко // Слово і час. – 1997. - №5-6. – С. 89-93.
519. Костенко В. Довженко в роки війни // Молодь України. – 1994. – 29 листоп.
520. Довженко якого ми не знали // Дивослово. – 1994. - №8. – С. 8-10.

Див. також №41, С.437; №59, С.420; №401, С.496; №1813.

ДОКІВСЬКА – з
ДОКУЧАЄВА – ш

Докучаєв Василь Васильович (1846-1903) – природознавець, громадський діяч, засновник генетичного ґрунтознавства, що започаткувало нову еру в розвитку цієї науки. Саме він довів, що більша частина світових чорноземів знаходиться на етнічних українських землях.

* * *
521. Про назву вулиць в місті: [Вул. Докучаєва]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 31 жовт. 1958 р. №470 (протокол №21) //ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.814, арк.357-359.
522. Борейко В. Е. На колени перед русским чорноземом: [О почвоведе В. Докучаеве] // Биология. – 2002. - № 22.
523. Чесноков В. С. В. В. Докучаев – основоположник генетического почвоведения // Биология в шк. – 2002. - № 1. – С. 19-24. 524. Астахова О. О. Классик почвоведения // Природа. – 1996. - №10. – С. 49-51.
525. Зонн С. В. Малоизвестные факты биографии В. В. Докучаева // Почвоведение. – 1991. - №6. – С. 106-112.
526. Михайлов Л. Проникая в «четвертое царство» // Учительская газ. – 1971. – 2 марта.

Див. також №41, С.439; №59, С.428-429; №401, С.498; №1769, С.18

ДОЛИННА – ш

527. О наименовании и переименовании улиц в городе:[Ул. Парижской Коммуны в Шевчен. р-не, проходящую от ж. д. до ул.Солидарности, переименовать на ул. Долинную]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.

ДОМЕННИЙ ПРОВ. – з
ДОНБАСЬКА – о
ДОНЕЦЬКА – л
ДОНЕЦЬКЕ ШОСЕ – ш
ДОНСЬКА – ш
ДОРОГИЙ ПРОВ. – л

528. Про найменування вулиць в Ленінському районі: [Провулкові, який пролягає від вул. Воїнова вздовж території водоканалу, дати назву пров. Дорогий]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп. від 28 верес. 1995 р. №443.

ДОРОЖНІЙ ПРОВ. – л
ДОРОНІНА – к

Доронін Іван Васильович (1903-1951) – радянський льотчик, полковник, один з перших Героїв Радянського Союзу (1934). Учасник врятування членів екіпажу пароплава „Челюскін” (1934).

* * *
529. Большая Советская Энциклопедия в 30-ти т./ Гл. ред. А. М. Прохоров. – Т.8 / Дебитор-Евкалипт. – М., 1972. – 592 с. – Из содерж.: [Доронин И. В.]. – С. 463.

Див. також №4, С.442; №59, С.457; №302, С.253.

ДОРОШЕНКА ПЕТРА – х

Дорошенко Петро Дорофійович (1627-1698) – гетьман України (1665-1676), один з найвидатніших діячів історії. Активний учасник Визвольної війни українського народу, соратник Б. Хмельницького і продовжувач його справи.

* * *
530. О переименовании и наименовании улиц в г. Запорожье: [Улицу в Хортицком жилмассиве от ул. Рубана между кварталами № 17,18 до
ул. Калнышевского назвать именем Дорошенко – бывшего атамана «Запорозької Січі»]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 20 окт. 1990 г. № 423 (протокол №31)// ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.180, арк.15-16.
531. Харченко Т. и др. Дорошенко Петр Дорофеевич // Харченко Т., Очкурова О., Рудыщева И. 100 знаменитых людей Украины. – Х., 2004. – С. 161-165.
532. Апанович О. Найтрагічніший гетьман України // Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорозької Січі. – К., 1993. – С. 97-133.
533. Петро Дорошенко // Велика історія України. – К., 1993. – С. 89-104.
534. Степанков В. Дорошенко Петро Дорофійович // Чумацький шлях. – 2003. - №6. – С. 17-22.
535. Чуприна В., Чуприна З. Діяльність гетьмана України Петра Дорошенка (1665-1676) // Дзвін. – 1999. - №2. – С. 115-119.
536. Смолій В., Степанков В. Гетьман Петро Дорошенко // Укр. іст. журн. – 1992. - № 7-8. – С. 84-102.

Див. також №41, С.444; №59, С.457; №197, С.285-314.

ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ – к

537. Про найменування вулиць в Комунарському і Жовтневому районах: [Вулицю в Комунар. р-ні, яка пролягає між трасою Харків-Сімферополь та дорогою на с-ще Балабіне і на якій розташовано житлові будинки дослід. госп-ва „Запорізьке” найменувати „Дослідна станція”]: Рішення Запоріз. міськради 12-а сесія, 24-го скликання від 15 жовт. 2003 р. №27.

ДОСЯГНЕНЬ – з
ДРОБ’ЯЗКА – ж

Дроб’язко Василь Іванович (1902-1919) - Герой громадянської війни. Уродженець м. Олександрівськ.

* * *
538. Шевелев М. Вася-Василек: Повесть. – М.: Мол. гвардия. – 1987.- 173 с.
539. Шевелев М. Берег был виден. – М.: Мол. гвардия, 1981. – 112 с.
540. Яковчук Э. Герой гражданской войны // Компас. – 1998. – 10 дек. – С.3. 541. Забіяка Г. Червоні соколята: (Про вул. Дроб’язка) // Комсомолець Запоріжжя. – 1967. – 7 квіт.
542. Кузьменко П. Імені Дроб’язка // Запоріз. правда. – 1966. – 13 лют.

Див. також №1766, С.46-50; №1781.

ДРУЖНА – ш
ДРУЖНИЙ ПРОЇЗД – л
ДРУКАРСЬКА – з
ДУБОВИЙ ПРОВ. – л
ДУДИКІНА – л

Дудикін Євген Петрович (1924-1943)
–Герой Радянського Союзу (1944). Учасник боїв за визволення Запоріжжя від фашистських окупантів. Загинув 30 жовтня 1943 р. Похований у братській могилі на Запоріжжі, поблизу греблі Дніпрогесу.

* * *
543. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье: [Ул. Побутову, находящуюся на бывшем Опытном Поле, переименовать на ул. Е. П. Дудыкина]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 7 сент. 1967 г. №434 (протокол №24) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.6, спр.247, арк.95-96.
544. Евгений Петрович Дудыкин // Зайцев А. Д. и др. Зачислен навечно: Биограф. справочник в 2-х кн. - Кн. 1 (Абросимов-Лепота)/ А. Д. Зайцев,
И. И. Рощин, В. Н. Соловьев. – М.: Политиздат, 1990. – С. 199-201.
545. Зданович Г. С. Идем в наступление. – М.: Воениздат, 1980. – 181 с. – Из содерж.: [ Дудыкин Е. П.]. – С. 99.
546. Дмитренко И. Навечно в памяти // Индустр. Запорожье.- 1982. – 19 нояб.
547. Бичук М. Вулиця Євгена Дудикіна // Запорізька правда. – 1968. – 23 лют.
548. Андреев И. Его именем названа улица // Индустр. Запорожье. - 1967. –
14 окт.

Див. також №4, С.453; №1811.

ДУНАЙСЬКА – о
ДУНДИЧА – (див. Олеко Дундича) – з

 
назад