П
ПАВЛЕНКА – з
ПАВЛИКА МОРОЗОВА – ш Морозов
ПАВЛОВА – (див. Акад. Павлова) – ш
ПАВЛОГРАДСЬКА – к
ПАЛІЯ ПРОВ. – л
Палій (Гурко) Семен Пилипович (р. н. невід. - 1710)
– український військовий діяч, полковник білоцерківський (фастівський),
керівник визвольної боротьби проти польської влади на Правобережній
Україні наприкінці ХVІІ – на поч. ХVІІІ ст. Після зайняття Правобережжя
І. Мазепою Палій намагався проводити незалежну політику і робив
спроби підбурити Запорожжя проти гетьмана. У липні 1704 р. Мазепа
заарештував фастівського полковника. У 1705 р. його було заслано
до Сибіру. Повернувся в Україну після переходу Мазепи на бік Карпа
ХІІ.
* * *
1165. Українське козацтво: Мала енциклопедія / Наук.- дослід. ін-т
козацтва. – К.: Генеза; Запоріжжя: Прем’єр, 2002. – 568 с. – Із
змісту: Лях С. Р. Палій (Гурко) Семен. – С. 368.
1166. Палій (Гурко) Семен Пилипович // Котляр М., Кульчицький С.
Шляхом віків: Довідник з історії України. – К., 1993. – С. 83-84.
1167. Кривошея В. Генеалогія українського козацтва: Білоцерківський
полк. – К: Стилос, 2002. – 184 с. – Із змісту: емен Палій, його
родина і соратники. –
С. 108-129.
1168. Історія України в особах. Козаччина / В. Горобець, О. Гуржій,
В. Матях та ін.- К.: Україна, 2000. – 302 с. – Із змісту: [С. Палій].
– С. 183-192.
1169. Україна крізь віки: В 15-ти т.- Т. 8 Гуржій О. І., Чухліб
Т. В. Гетьманська Україна. – К.: ВД „Альтернатива” 1999. 303 с.
– Із змісту: [С. Палій]. –
С. 247-254.
1170. Котляр М. Ф., Самолій В. А. Фастівський полковник // Котляр
М. Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К., 1994. – С. 270-284.
Див. також №41, С.1016-1017; №81, С.142.
ПАМІРСЬКА – ш
203-204; №1769, С.27.
ПШЕНИЧНА - ш
ПАМІРСЬКА – ш
ПАМ’ЯТНИЙ ПРОВ. – л
ПАНАСА МИРНОГО – л
Мирний Панас (Рудченко Панас Якович) (1849-1920) –український
письменник, громадсько-культурний діяч, видавець, фольклорист, яскравий
представник вітчизняної психологічної прози.
Найвідоміші його твори „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, „Повія”,
„Товариші”, „Лихі люди”, „Лимерівна”.
* * *
1171. Шумило М. М. У широких берегах // Шумило М. М. Силуети. –
К., 1990. – С. 37-49.
1172. Погребенник В. Панас Мирний // Укр. мова та л-ра. – 2004.
- № 21-24.
1173. Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого
і творчого шляху письменника// Дивослово. – 2001. - №12. – С. 45-48.
1174. Гончар О. Перешагнувший свое время // Лит. газ. – 1974. –
15 мая. – С.5.
1175. Черкаський В. „Рідний син сторони”...// Дніпро. – 1969. -
№5. – С. 151-159.
Див. також №25, С.506-507; №41, С.1019; №84, С.204.
ПАНЕЛЬНА – ш
ПАНФІЛОВЦІВ – о
ПАНФЬОРОВА – ш
Панфьоров Федір Іванович (1896-1960) – російський письменник.
Автор романів („Бруски” (1928-1937), трилогія „Волга-матінка ріка”
(1953, 1958, 1960) повістей, нарисів, публіцистичних і літературно-критичних
статей
* * *
1176. Сургалов В. Слово о Федоре Панферове // Перспектива – 87.
– М., 1988. – С. 456-462.
1177. Боровиков Т. О Федоре Панферове // Боровников Т. Встречи с
писателями. – Саратов, 1981. – С. 91-109.
1178. Фролов В. Федор Панферов и журнал «Октябрь» // Вопр. л-ры.
– 1990. - №9. – С. 211-244.
1179. Власенко А. «… Мы в дело вкладывали наши горячие сердца» //
Мол. гвардия. – 1986. - №10. – С. 267-272.
1180. Панферова В. Просто отец…: [Из воспоминаний] // Мол. гвардия.
– 1979. - №9. – С. 259-270.
Див. також №81, С.159.
ПАРАЛЕЛЬНА – ш
ПАРАМОНОВА – к
Парамонов Костянтин Юхимович (1908-1943) – гвардії лейтенант, Герой
Радянського Союзу (1944). Командир роти 185-го стрілецького полку
(60-а гвардійська стрілецька дивізія, 6-а армія, 3-й Український
фронт) Парамонов відзначився 25 листопада 1943 р. при форсуванні
Дніпра. Рота під його командуванням захопила плацдарм біля с. Розумовка
(Запорізький р-н Запорізька обл.) і утримувала його до підходу підкріплення.
К. Ю. Парамонов загинув у бою за розширення плацдарму 26 листопада
1943 р. Похований у братській могилі в Розумовці.
* * *
1181. О наименовании и переименовании улиц города Запорожья: [Участок
ул. Северо-Кольцевая, проходящей от ул. Магара до юго-восточного
угла микрорайона №7, переименовать на ул. К. Е. Парамонова]: Решение
исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 7 сент. 1967 г.
№434 (протокол №24)
// ДАЗО, ф. Р-75, оп.6, спр.247, арк.95-96.
1182. Ковальов Ю. Ім.`я моєї вулиці // Запоріз. правда. – 1970.
– 3 квіт.
1183. Чебаненко П. Розвідник Костянтин Парамонов // Комсомолець
Запоріжжя. – 1969. – 6 лют.
1184. Имя Героя [Сов. Союза К. Парамонова] увековечено [в названии
улицы города]// Индустр. Запорожье. – 1967. – 16 сент.
Див. також №915, С.236; №1758, С.370; №1768, С.219-221; №1769,
С.26; №1791; №1792.
ПАРАШУТНА – к
ПАРИЗЬКОЇ КОМУНИ – ш
ПАРОВОЗНА – ж
ПАРТИЗАНСЬКА – к
ПАРТИЗАНСЬКИЙ ПРОВ. – о
ПАРХОМЕНКА – ш
Пархоменко Олександр Якович (1886-1921) – герой громадянської війни,
учасник революції 1905-1907 рр.; 1918-1921 рр., командувач групи військ,
начальник 14-ї кавказької дивізії 1-ї Кінної армії Будьонного Брав
участь у розгромі військ Каледіна, військ буржуазно-поміщицької Польщі,
Врангеля та Махна, в боях проти німецьких окупантів на Україні, у
ліквідації григор`ївщини, обороні Харкова від військ Денікіна.
* * *
1185. Пулям не кланялся // Позиция. – 2006. – 30 марта (№13). –
С.11. – (Имена на карте города).
1186. Краснов В. Александр Пархоменко // Красная звезда. – 1986.
– 24 дек.
1187. Носовский Е., Остапенко С. Начдив // Труд. – 1986. – 23 дек.
1188. Носовський Є. М., Теплицький Ю. М. Олександр Якович Пархоменко
// Укр. іст. журн. – 1986. - №12. – С. 122-125.
1189. Ханцевич А. Революцией призванный // Комс. правда. – 1986.
– 24 дек.
1190. Солоницын Г. Начдив А. Я. Пархоменко // Воен.- ист. журн.
– 1976. - №11. – С. 118-121.
1191. Яременко М. Ф., Порунова Т. О. Герой громадянської війни О.
Я. Пархоменко // Арх. України. – 1976. - №6. – С. 41-44.
Див. також №1813; №1816.
ПАТОРЖИНСЬКОГО – ш
Паторжинський Іван Сергійович (1896-1960) – уродженець с. Петро-Свистунове
(нині Вільнянський р-н Запорізька обл.), український радянський
співак (бас) і викладач вокалу, народний артист СРСР (1944), соліст
Харківського та Києвського театрів опери та балету, видатний представник
української вокальної школи; репертуар: (Карась („Запорожець за
Дунаєм”) Гулака – Артемівського), професор Київської консерваторії
(з 1946); голова правління Українського театрального товариства
(1945-1954).
* * *
1192. Чаговець В. І. С. Паторжинський // Чаговець В. Життя і сцена.
– К., 1956. – С. 165-174.
1193. Маловичко Є. Запорожець // Музеї України. – 2005. - №2. –
С. 24-25.
1194. Середа В. Троянди й винагорода Паторжинського // Запороз.
Січ. – 2003. – 22 лют.
1195. Головащенко М. Від першої до останньої ноти // Колос. – 1996.
– 2 берез.
1196. Слава українській оперної сцени // Запороз Січ. – 1996. –
9 квіт.
Див. також №41, С.1032; №81, С.213-214.
ПАТРІОТИЧНА – о
ПЕНЗЕНСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ПЕРЕДАТНА – ш
ПЕРЕДОВА – з
ПЕРЕКОПСЬКА – к
ПЕРЕКОПСЬКИЙ ПРОВ. – о
ПЕРЕМОГИ – о
1197. Кириленко В. Оновлена вулиця Перемоги – альтернативний автошлях
проспекту // Запороз. Січ. – 2003. – 8 лип. – С. 5.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПРОВ. – з
ПЕРЛИННИЙ ПРОВ. – л
ПЕРОВСЬКОЇ – (див. Софії Петровської) – з
ПЕРСПЕКТИВНА – з
ПЕРША МОСКОВСЬКА – ж
ПЕРШОТРАВНЕВА – ж
1198. Солонський А. Яблуні зацвітають нечутно: [Про вул. Першотравневу]
// Запоріз. правда. – 1969. – 1 трав.
ПЕСТЕЛЯ – ж
Пестель Павло Іванович (1793-1826) – декабрист, полковник, засновник
і директор Південного товариства декабристів, тривалий час служив
в Україні. Страчений у Петербурзі разом з іншими чотирма керівниками
декабристів.
* * *
1199. Окуджава Б. Ш. Глоток свободы: Повесть о П. Пестеле. – М.:
Политиздат, 1971. – 359 с. – (Пламенные революционеры).
1200. Медведская Л. А. Павел Иванович Пестель. – М.: Просвещение,
1967.–142с.
1201. Иванова В. П. П. И. Пестель. – Л.: Лениздат, 1966. – 43 с.
1202. Медведська Л. О. Павло Іванович Пестель: Біогр нарис. – К.:
Рад. шк., 1964. – 157 с.
1203. Карташов Б. И., Муравьев В. Б. Пестель. – М.: Мол. гвардия,
1958. – 333 с.
Див. також №81, С.290.
ПЕТРОВСЬКОГО – ш
Петровський Григорій Іванович (1878-1958) – радянський державний
і партійний діяч в Україні.
* * *
1204. Степанов А. Боец ленинской партии // Коммунист. – 1998. -
№3. – С. 111-113.
1205. Донцов И. П., Петровский Л. П. Страницы героической жизни
// Вопр. истории КПСС. – 1988. - №2. – С. 93-97.
1206. Бойко М. К. Г. І. Петровський у радянському будівництві на
Україні (1919-1920) // Укр. іст. журн. – 1979. - №11. – С. 80-87.
1207. Блудов Я. С. Вірний соратник Ілліча // Прапор. – 1982. - №12.
– С. 98-103.
1208. Чебаненко П. Соратник і учень Леніна // Комсомолець Запоріжжя.
– 1967. – 14 лип. – (Їхніми іменами названі вулиці).
Див. також №81, С.301-302; №41, С.1048.
ПЕЧЕРСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ПИРОГОВА – л
Пирогов Микола Іванович (1810-1881) – один з основоположників
хірургії як галузі медичної науки, видатний патолог і анатом, засновник
воєнно-польової хірургії, ініціатор руху медсестер; опрацював проблеми
наркозу, розробив методи кістково-пластичних операцій, запропонував
гіпсову пов’язку, збагатив методику хірургічних втручань.
З 1865 р працював у галузі освіти як попечитель Одеського і Київського
навчальних округів.
* * *
1209. Джурбинський В. Як стати безсмертним: [Життя та смерть М.
Пирогова] // Директор шк. – 2003. - №2.
1210. Михайлова Л. «Чертог твой вижу…»: [О Н. Пирогове]// Зеркало
недели. – 2001. - №49.
1211. Прозоров В. Военно-полевая биография [хирурга Н. Пирогова]//
Лица. – 2001. - №7-8. – С. 58-60.
1212. Юдин И. Штрихи к портрету Н. Пирогова // Врачи. – 1993. -
№1. – С. 56-59.
Див. також №41, С.1051; №75, С.247-253; №84, С.296.
ПИСАРЄВА ПРОВ. – л
Писарєв Дмитро Іванович (1840-1868) – російський публіцист і літературний
критик, філософ-матеріаліст, революційний демократ, виступав за знищення
кріпосництва.
* * *
1213. Кулешов В. И. Д. И. Писарев // Кулешов В. И. История русской
критики XVIII – начала ХХ веков. – М., 1991. – С. 247-264.
1214. Елизаветина Г. Г. Писарев [Д. И.] и «писаревщина» // Л-ра
в шк. – 1991. - №5. – С. 59-71.
1215. Степанова Е. Ю. Новые материалы к научной биографии Д. И.
Писарева
// Рус. л-ра. – 1991. - №4. – С. 114-118.
1216. Глухов А. Едва сложившийся талант // Библиотекарь. – 1990.
- №10. –
С. 60-61.
1217. Лапшин М. Яркая звезда // Слово. – 1990. - №10. – С. 24-25.
Див. також №81, С.318-319.
ПИСЬМЕННА – л
ПІВДЕННЕ ШОСЕ – з, л
ПІВДЕНИЙ ПРОВ. – к
ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКА – о
Вулиця названа на честь великого будівництва Південно-Українського
каналу
ПІВНІЧНА – ш
ПІВНІЧНЕ ШОСЕ – з, л
ПІВНІЧНОКІЛЬЦЕВА – к
ПІДБЕРЕЖНА – о
ПІДГІРНА – л
ПІДЛІСНА – ш
1218. О наименовании и переименовании улиц в городе: [ Ул. Тепловую
в Шевчен. р-не переименовать на ул. Подлесную]: Решение исполкома
Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. (протокол
№14) // ДАЗО, ф. Р.-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.
ПІДМОСКОВНА – ш
1219. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Колишню вул. Свєрдлова
у Сталін. р-ні, яка проходить між вул. Тімірязєва та вул. Алтайською,
надати назву вул. Підмосковна]: Рішення Запоріз. міськради деп.
трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75,
оп.5, спр.811, арк.125-126.
ПІДПОРОЖНЯ – з
ПІКА – (див. Вільґельма Піка) – л
ПІЛОТІВ – ш
1220. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье: [Наименовать
2-ю поперечную улицу на пос. Запорожье Левое – ул. Пилотов]: Решение
исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 6 июня 1963 г. (протокол
№14)// ДАЗО, ф. Р-75, оп. 5, спр.1058, арк.72.
ПІОНЕРСЬКА – к
ПІОНЕРСЬКИЙ ПРОЇЗД – л
ПІХОТНА – ш
1221. О наименовании и переименовании улиц в городе: [На бывшем
пос. Кринички двухстороннюю улицу, идущую со стороны дороги на г.
Вольнянск, наименовать ул. Пехотной]: Решение исполкома Запорож.
горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14)
// ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.
ПІШОХІДНИЙ ПРОВ. – ш
ПІЩАНА – л
1222. О переименовании и наименовании отдельных улиц города:
[Ул. Новомосковскую на бывшем пос. Первомайском переименовать на
ул. Песчаную]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся
от 4 авг. 1955 г. №382 (протокол №25) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.660,
арк.138-139.
ПЛАВНЕВА – к
ПЛАВНЕВИЙ ПРОВ. – к
ПЛАНЕРНА – к
ПЛАНОВИЙ ПРОВ. – з
ПЛАТОВА – л
Платов Матвій Іванович (1751-1818) – герой Вітчизняної війни 1812
р., генерал від кавалерії (1809), граф (1812); учасник російсько-турецьких
воєн і воєн з Францією кінця XVIII – початку ХІХ ст., військовий
отаман Донського козачого війська (з 1801) З 1810 р. відзначився
в Бородінській битві (1812).
* * *
1223. Клыков В., Никитин В. Легендарный казачий атаман Матвей Платов
// Предпринимательство. – 2001. - №2-3. – С. 174-177.
Див. також №81, С.405; №302, С.598.
ПЛЕХАНОВА – к
Плеханов Георгій Валентинович (1856-1918) – діяч російського
і міжнародного робітничого і соціалістичного руху, перший теоретик
і пропагандист марксизму в Росії.
* * *
1224. Тютюкин С. В. Г. В. Плеханов // Россия на рубеже веков.- М.,
1991.- С.233-280.
1225. Шикман А. П. Первый марксист России // Шикман А. П. Обелиск
в Александровском саду.- М., 1990.- С.139-151.
1226. Познер А. Памяти Плеханова // Свободная мысль – ХХІ.- 2003.-
№5.- С. 100-103.
1227. Полянський В. Георгий Валентинович Плеханов // Новый мир.-
1988.- №5.- С.224-233.
Див. також №41, С.1073; №80, С.484-492; №81, С.410-411.
ПОВІТРЯНИЙ ПРОВ. – з
1228. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Переулок
в Завод. р-не, проходящий от пер. Юрьевского до ул. Сосновой, наименовать
пер. Воздушным]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся
от
21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244,
арк.36-39.
ПОДВОЙСЬКОГО – л
Подвойський Микола Ілліч (1880-1948) – радянський партійний і військовий
діяч. В революційному русі з 1898 р. Брав участь в організації газети
„Звезда” і „Правда”. Учасник Лютневої революції 1917 р. Після Великої
Жовтневої Соціалістичної революції – нарком у військово-морських
справах України (1919).
* * *
1229. Губарь А. «Подвойский в Киеве, [Н. И.]Подвойский!»// Радуга.
– 1991. - №1. – С. 121-128.
1230. Молодцигін М. Реввійськрада Республіки: Микола Ілліч Подвойський
// Патріот Батьківщини. – 1989. – 17 верес.
Див. також №81, С.445; №302, С.600.
ПОДІЛЬСЬКА – ш
1231. О наименовании улиц в Шевченковском районе города: [Улицу,
находящуюся внутри застройки, проходящую параллельно ул. Владимирской
до ул. Природной (числящейся ул. Белякова) наименовать ул. Подольской]:
Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 18 дек. 1990 г.
№517 (протокол №38)
// ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.188, арк.25-27.
ПОЕТИЧНИЙ ПРОВ. – ш
1232. О присвоении новых наименований улицам города: [В Шевчен.
р-не, на бывшем пос. Карантинка переулок, проходящий параллельно
ул. Кирпичной от дома №141 до дома №153, наименовать пер. Поэтичным:
Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 10 нояб. 1992
г. №412 (протокол №26)// ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.331, арк.44-45.
ПОЖАРСЬКОГО – л
Пожарський Дмитро Михайлович (1578-1642) – російський державний
і військовий діяч, князь, боярин (1613), в період польської і шведської
інтервенції початку ХVІІ ст. 1608-1610 був прибічником Василя Шуйського
в його боротьбі проти Лжедмитрія ІІ. Разом з
К. Мініним став керівником народного ополчення 1611-1612. Керував
воєнними діями проти польсько шляхетських інтервентів (1613-1618).
* * *
1233. Забелин И. Минин и Пожарский // Страницы минувшего. – М.,
1991. –
С. 562-577.
1234. Каргалов В. Дмитрий Пожарский // Каргалов В. Полководцы XVII
в. – М., 1990. – С. 111-160.
Див. також №80, С.190-198; №81, С.451; №211, С.391-398.
ПОЙДЕНКА – (див. Василя Поденка) – ж
ПОКРОВСЬКИЙ ПРОВ. – ш
1235. О наименовании улиц в Шевченковском районе города:[Переулок,
проходящий от ул. Янтарной до ул. Владимирской, назвать пер. Покровским]:
Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 18 дек. 1990 г.
№ 517 (протокол №38)// ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.188, арк.25-27.
ПОЛЄТАЄВА – ш
Полєтаєв [Полетаєв] Федір Андріянович (партиз. псевд. Поетан) (1909-1945)
– воїн Радянської Армії, учасник Великої Вітчизняної війни 1941-1945
і Руху Опору в Італії під час 2-ої світової війни, Герой Радянського
Союзу (1962). З 1944 р. боровся проти німецьких фашистів у складі
3-ї гарібальдійської партизанської дивізії „Пінан Чікеро”. Удостоєний
найвищої нагороди Італії – Золотої медалі за військову доблесть
(1947), а також медалі Гарібальді.
* * *
1236. Большая Советская Энциклопедия: В 30-ти т./ Гл. ред. А. М.
Прохоров. – М., 1975. – 608 с. – Т. 20 // Плата-Проб. – Из содерж.:
[Полетаев Ф. А.]. – С. 187.
Див. також №81, С.466; №302, С.603; №1818.
ПОЛІКЛІНИЧНА – к
ПОЛІСЬКА – з
ПОЛІТЕХНІЧНА – з
ПОЛІТКАТОРЖАН – к
ПОЛКОВИЙ ПРОВ. – ш
1237. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін.
р-ні, який проходить від вул. Уральської до вул. Оборонної паралельно
вул. Фонвізіна, надати назву пров. Полковий]: Рішення виконкому
Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол
№16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.
ПОЛОВЕЦЬКА – л
ПОЛТАВСЬКА – ш
ПОЛЬОВА – к
ПОЛЯКА ПЛОЩА – о
Поляк Олександр Володимирович (1948-2003) – Запорізький міський
голова (2000-2003); генерал-майор МВС України. Уродженець і Почесний
громадянин міста Запоріжжя. Понад двадцять років (1970-1998) працював
у органах МВС у Запорізькій області; з кінця 90-х років займався
активною політичною та громадською роботами.
* * *
1238. Радибог С. С. Вклад А. В. Поляка в развитие г. Запорожье //
Наука і вища освіта. – Запоріжжя, 2005. – Ч.2. – С. 79.
1239. Арбузова С. Генерал [О. А. Поляк] заставил город задуматься
// Комс. правда. – 2006. – 22 февр. (№33). – С. 6.
1240. Полещук А. Человек, который был мэром // Іскра. – 2006. –
21 сент. (№38). – С. 4.
1241. Клікова Г. Олександру Поляку від вдячного міста: [На пл. А.
Поляка встановлено пам’ятний знак - бюст]// Запоріз. правда. – 2005.
– 13 жовт. – С.3.
1242. Памятник народному мэру // Горожанинъ. – 2005. – 13 окт. –
С.2.
1243. Площадь Александра Поляка // Индустр. Запорожье (Панорама).
– 2005. – 13 окт. – С.1.
Див. також №1755, С.226-231.
ПОЛЯКОВА – ш
Поляков Михайло Павлович (1923-1943) – Герой Радянського Союзу.
Навідник розрахунку ПТР 453-го стрілецького полку (78-а стрілецька
дивізія, 8-а гвардійська армія, Південно–Західний фронт) рядовий
Поляков в бою 29 вересня 1943 за с. Новоолександрівка (Запорізька
обл.) при відбитті контратаки противника у критичний момент кинувся
на зустріч танку зі зв’язкою гранат та підірвав його, але сам загинув.
Похований у
с. Новоолександрівка.
* * *
1244. Кайола Е. И. Бессмертный подвиг Михаила Полякова // Верже.
– 2005. – 11 авг. – С. 15.
1245. Его именем названа улица // Компас. – 2004. – 19 февр. (№8).
– С. 4.
1246. Міняйло І. В бою за Новоолександрівку: [Про подвиг М. П. Полякова]
// Червоний промінь, 1991. – 23 лют.
1247. Ренин М. Улица Полякова // Машиностроитель. – 1990. – 5 окт.
1248. Кузьменко Н. Прикосновение к подвигу // Индустр. Запорожье.
– 1986. – 29 июня.
1249. Коваленко Г. Живі героїв імена // Запоріз. правда. – 1969.
– 11 жовт.
Див. також №915, С.298; №1816.
ПОЛЯРНА – ш
ПОНТОННИЙ ПРОВ. – л
ПОПЕРЕЧНА – ж
ПОПОВА – ш
Попов Олександр Степанович (1859-1905) – російський фізик і
електротехнік, винахідник радіо, радіозв’язку.
* * *
1250. Урвалов В. А. А. С. Попов – изобретатель радио // Физика.
– 2006. - №7.
1251. Новикова Т. 30 сажней Александра Попова // Инженер. – 2004.
- №3. – С. 10-14.
1252. Марченков В. Первый радиотехник А. С. Попов // Радио. – 1995.
- №3. – С. 4-6.
1253. Кордун Г. Г. Видатний винахідник [радіо]// Рад. шк. – 1984.
- №3. – С. 83.
1254. Петрова С. Попов Александр Степанович // Техника и вооружение.
– 1984. - №3. – С. 21.
Див. також №1015, С.6-7.
ПОПОВКА – (див. Балка „Поповка”) – к
ПОРТОВА – л
ПОСАДОЧНА – з
ПОСТОВА – ш
1255. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Вулицю у Сталін. р-ні,
яка проходить паралельно вул. Тімірязєва, надати назву вул. Постова]:
Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп.
1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.
ПОТІШНА – ш
ПОТОЧНА – о
1256. О переименовании и наименовании отдельных улиц города:
[Ул. Кузнечную переименовать на ул. Поточную]: Решение исполкома
Запорож. горсовета деп. трудящихся от 4 авг. 1955 г. №382 (протокол
№25) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.660, арк.138-139.
ПОТЬОМКІНА – (див. „Броненосця Потьомкіна ” ) – к
ПОХИЛА – з
ПОЧАТКОВА – з
ПОШТОВИЙ ПРОВ. – ш
ПРАВДИ – о
ПРЕСНЄНСЬКИЙ ПРОВ. – ш
1257. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін.
р-ні, який проходить паралельно вул. Цитрусової, надати назву пров.
Преснєнський]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих
від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5,
спр.811, арк.125-126.
ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО – к
Пржевальський Микола Михайлович (1839-1888) – російський мандрівник,
географ, дослідник Центральної Азії, генерал-майор (1886), почесний
член Петербурзької АН (1878) та Російського географічного товариства
(1880). Провів чотири великі експедиції до Центральної Азії; уперше
дослідив основні риси природи внутрішніх областей Центральної Азії,
відкрив гірські хребти, вивчив верхів’я Хуанхе і Янцзи та озера
Лобнор і Кукунор, описав невідомі до того часу рослини і тварини.
* * *
1258. Дубровская О. Н. Пржевальский Николай Михайлович // Дубровская
О. Н. Краткая история географических открытий. – М., 2002. – С.
349-364.
1259. Ярукова Л. И. Памяти Н. М. Пржевальского // География в шк.
– 2005. - №6. – С. 21-23.
1260. Феоктистова Н. Ю. Гениальный путешественник // Биология. –
2003. - №32.
1261. Бурова Н. Николай Михайлович Пржевальский – выдающийся ученый
и путешественник // География в шк. – 1999. - №8. – С. 39-40,51.
1262. Деев М. Первый исследователь Центральной Азии Н. М. Пржевальский
// География. – 1998. - №41.
Див. також №41, С.1107; №1015, С.79.
ПРИБАЛОЧНА – ш
ПРИБЕРЕЖНА – ш
ПРИБЕРЕЖНИЙ ПРОВ. – ш
1263. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін.
р-ні, який проходить між вул. Мокрянською та р. Московка, надати
назву
пров. Прибережний]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих
від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5,
спр.811,
арк.125-126.
ПРИВОКЗАЛЬНА ПЛОЩА – к
1264. О наименовании улицы в районе вокзала Запорожье-ІІ: [Жилмассиву
между ул. Грязнова и ул. Красногвардейской, проходящему параллельно
ул. Железнодорожной (вдоль ж. д.), присвоить наименование ул. Привокзальная]:
Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 16 янв.
1969 г. №6 (протокол №1) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.6, спр.387, арк.29.
1265. Киреева Е. «Грозовые» ворота: [О реконструкции Привокзальной
площади]// Суббота плюс. – 2007. – 31 мая (№22). – С. 7.
1266. Как преобразить Привокзальную площадь?// Наш город (Суббота).
– 1998. – 4 июня. – С.1.
1267. На Запорожье – I пришла перестройка: [О реконструкции в районе
пл. Привокзальной]// МИГ. – 1998. - №23 (июнь). – С. 2.
1268. Бакуров К. Привокзальная площадь: [Из истории]// Недвижимость
Запорожье. – 1997. - №28. – С. 6.
ПРИВОЛЗЬКИЙ ПРОВ. – ж
ПРИДНІПРОВСЬКА – з
ПРИДОРОЖНИЙ ПРОВ. – ш
1269. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Проезд в
Шевчен.
р-не, проходящий между ул. Архитектурной и пер. Беринга, наименовать
пер. Придорожным]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся
от
21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244,
арк.36-39.
ПРИКОРДОННИЙ ПРОВ. – к
ПРИОЗЕРНА – ш
1270. О наименовании и переименовании улиц в городе: [На бывшем
пос. Чапаевка одностороннюю улицу, проходящую со стороны ставка
(в север. части поселка), наименовать ул. Приозерной]: Решение исполкома
Запорож горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол
№14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.
ПРИРОДНА – ш
1271. О наименовании улиц в Шевченковском районе города: [Улицу,
проходящую от ул. Янтарной параллельно ул. Нижегородской до ул.
Ровенской, наименовать ул. Природной: Решение исполкома Запорож.
горсовета нар. деп. от 18 дек. 1990 г. №517 (протокол №38)// ДАЗО,
ф. Р-75, оп.10, спр.188, арк.25-27.
ПРИЧАЛЬНА – з
ПРИЯРУЖНА – з
ПРОГРЕСИВНА – л
ПРОДОЛЬНА – к
ПРОЇЗДНА – з
ПРОКАТНА – ш
ПРОЛЕТАРСЬКА – ж
ПРОМЕНЕВА – л
ПРОМИСЛОВА – к
ПРОРІЗНИЙ ПРОВ. – ж
ПРОФІНТЕРНУ – о
ПРОФСПІЛКОВА – з
ПРОФСПІЛОК ПЛОЩА – о
1272. Про присвоєння найменування новобудуючої площі і прилеглої
до неї вулиці: [Присвоїти найменування площі в Орджонік р-ні між
будівельними кварталами 57,60-61 - площа Профспілок і прилеглої
до неї вулиці між будівельними кварталами 57-59 вул. Профспілкова]:
Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 11 берез.
1960 р. (протокол №5) №115 // ДАЗО ф. Р-75, оп.5, спр.881, арк.20-21.
ПРОХІДНИЙ ПРОВ. – ш
ПРОХОЛОДНИЙ ПРОВ. – л
ПРЯМИЙ ПРОВ. – л
1273. О переименовании и наименовании отдельных улиц города: [Переулку
на Зеленом Яру, проходящему параллельно ул. Куйбышева до ул. Целинной,
дать название пер. Прямой]: Решение исполкома Запорож. горсовета
деп. трудящихся от 4 авг. 1955 г. №382 (протокол №25) // ДАЗО, ф.
Р-75, оп.5, спр.660,
арк.138-139.
ПУГАЧОВА – л
Пугачов Омелян Іванович (бл. 1742-1775) - донський козак, керівник
найбільшого у XVIII ст. селянського-козацького виступу в Росії.
* * *
1274. Шеваров Д. Пугачов вернется?// Комс. правда. – 1992. – 25
февр.
1275. Железнов И. Предания о Пугачове // Простор. – 1989. - №7.
– С. 124-154.
Див. також №41, С.1121; №768, С.553-556; №1015, С.190-191.
ПУТІЙСЬКА – з
ПУШКІНА ПЛОЩА – ж
Пушкін Олександр Сергійович (1799-1837) – російський поет, письменник,
основоположник реалізму в російській літературі, своєю творчістю
утвердив норми сучасної, російської літературної мови, пов’язаний
із рухом декабристів (1820-1824), перебував на засланні в Україні.
Автор ліричної і пейзажної лірики, поем „Руслан і Людмила” (1817-1820),
„Кавказький бранець”, „Брати розбійники”, „Бахчисарайський фонтан”;
роману у віршах „Євгеній Онєгін”; трагедій „Борис Годунов”, „Моцарт
і Сальєрі”, „Скупий рицар”, історичної повісті, „Капітанська дочка”.
* * *
1276. Ребро П. О. Пушкін і Запоріжжя: (До 200-річчя з дня народження
поета): Літ.-краєзнавчий нарис. – Запоріжжя: Хортиця, 1999. – 24
с.
1277. Жаров В. Новая площадь Пушкина: Ввысь этажей десятки вознесутся
// Запоріз. Січ. – 2007. – 29 берез. (№58-60). – С. 12.
1278. Розан В. Новое лицо старой площади [Пушкина]// Твой проспект.
– 1998. - №4. – С. 2.
1279. Сластной В. Площадь Пушкина: (Конкурс проектов завершился
– дело за реконструкцией)// Недвижимость Запорожья. – 1998. - №22.
– С.3.
1280. Будівництво підземного переходу під проспектом Леніна на майдані
Пушкіна // Запоріз. правда. – 1977. – 29 берез.
1281. Такой будет площадь Пушкина // Индустр. Запорожье. – 1966.
– 28 июня.
Див. також №41, С.1124; №1015, С.203-204; №1769, С.27.
ПШЕНИЧНА – ш
|