Вулиці, провулки, проспекти, бульвари та майдани м. Запоріжжя

ВАВІЛОВА – л

Вавілов [Вавилов] Микола Іванович (1887-1943) – український і російський вчений-генетик, біолог, географ, основоположник сучасної наукової селекції, громадський діяч, академік АН СРСР (1929), академік АН УРСР (1929), дійсний член ВАСГНІЛ (з 1929;1929-1935 –її президент, 1935-1940 – віце президент). Учасник 1-го з’їзду селекціонерів у Харкові (1911). М. І. Вавилов розробив учення про імунітет у рослин до різних хвороб, сформулював гомологічних рядів закон у спадковій мінливості, що дало можливість зрозуміти шляхи еволюції рослинного світу, створив вчення про центри походження культурних рослин.

* * *
247. Ильин С. Апостол нового учения //Позиция. – 2006. – 13 апр. (№15). – С. 11. – (Имена на карте города).
248. Савина Г. Отблеск костра // Наука и жизнь. – 2002. - № 1. – С. 42-45.
249. Амусин А. Вечный иск: [К биографии Н. И. Вавилова] // Степные просторы. – 1989. -№6 – С. 24-26; №7. – С. 18-19; №8. – С. 16-17; №9. – С. 16-17; №10. – С. 18-19; №11. – С. 19-20; №12. – С. 15-20.
250. Зонн С. В. Академик Николай Иванович Вавилов // Почвоведение. – 1987. - №12. – С. 145-147.
251. Полынин В. Тайна академика [Н. И.] Вавилова // Комс. правда. – 1987. –
22 нояб.

Див. також №41, С.204; №54, С.98-99; №74, С.63-75.

ВАГОННА – к
ВАЖЛИВИЙ ПРОВ. – л

252. Про найменування вулиць у Ленінському районі: [Провулкові, який пролягає поряд з пров. Відомий і перетинає вул. Трансформаторну, дати назву пров. Важливий]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп. від 28 верес. 1995 р. №443.

ВАЛДАЙСЬКИЙ ПРОВ. – л
ВАЛЕРІЯ ЛОБАНОВСЬКОГО – л

Лобановський Валерій Васильович (1939-2002) – майстер спорту по футболу, заслужений тренер України й СРСР. Чемпіон СРСР (1961, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990). Чемпіон України (1997-2001). Володар Кубка кубків (1975,1986), Суперкубка УЄФА (1975). Тренер збірних СРСР (1975-1976,1982-1983,1986-1990), ОАЕ (1990-1993), Кувейту (1994-1996), України (2000-2001). Бронзовий призер Олімпіади-76, віце-чемпіон Європи-88, бронзовий призер Азійських ігор-96. Кавалер Рубінового ордена УЄФА „За заслуги”.
Помер В. Лобановський 13 травня 2002 р. у м. Запоріжжя.

* * *
253. Про найменування вул. Спортивної у вулицю Валерія Лобановського: Рішення Запоріз. міськради 2-а сесія, 24-го скликання від 5 черв. 2002 р. №133.
254. Ювас И. Улица родная, улица Спортивная моя: [Жители ул. Спортивной протестуют против ее переименования]// Суббота плюс. – 2003. – 22 мая (№21). – С.2.
255. В Запорожье теперь есть улица Лобановского: [О переименовании
ул. Спортивной в ул. Лобановского]// Суббота плюс. – 2002. – 30 мая (№22). – С. 1.
256. В честь Валерия Лобановского названа улица в центре Запорожья // Досье. – 2002. – 30 мая. – С.1.
257. Вардидзев В., Тетерев С. Появилась улица Лобановского // Индустр. Запорожье. – 2002. – 30 мая. – С. 2.
258. Матюха Ю. В Запорожье появилась улица В. Лобановского // Факты. – 2002. – 30 мая.
259. Медвидь Р. Именем Лобановского названа улица в Запорожье // Комс. правда. – 2002. – 29 мая.
260. Полюшко В. В честь Валерия Лобановского [переименована ул. Спортивная]
// Киев. ведомости. – 2002. – 30 мая.
261. Вулиця Валерія Лобановського // Уряд. кур’єр. – 2002. – 29 трав. (№96).
262. У Запоріжжі тепер є вулиця Лобановського// Укр. футбол. – 2002. – 29 трав.; Команда. – 2002. – 29 мая.

Див. також №41, С.785.

ВАЛОВА – з

263. О переименовании и наименовании отдельных улиц города: [Ул. Валовая в пос. Запорожье-Левое]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 4 авг. 1955 г. №382 (протокол №25) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.660, арк.138-139.

ВАНТАЖНИЙ ПРОВ. – ж, ш

264. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье: [Наименовать переулок на пос. Запорожье Левое – пер. Грузовой]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 6 июня 1963 г. (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.1058, арк.72.

ВАПНЯНА – к
ВАРШАВСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ВАСИЛІВСЬКА – ш

265. Про найменування вулиць новобудов на селищі Будівельник: [3-ю поперечну назвати вул. Василівська]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 7 верес. 1961 р. №374 (протокол №19) // ДАЗО, ф. Р.75, оп.5, спр.935, арк. 46.

ВАСИЛЯ ПОЙДЕНКА – ж

Пойденко Василь Федорович (1915-1941) – народився у Запоріжжі, працював слюсарем на паровозоремонтному заводі (нині ЗЕРЗ). У часи Великої Вітчизняної війни - командир 28-го винищувального полку. 14 листопада 1941 р., збивши фашистського крука в одному з нерівних боїв, В. Ф. Пойденко був смертельно поранений, але, розуміючи небезпеку падіння своєї машини на будинки м. Апрелевськ, (Підмосков’я) над яким відбувався повітряний бій, пілот вже знепритомнівши, останнім зусиллям волі направив свій літак за місто. Впавши на землю, винищувач глибоко занурився у ґрунт і тільки через 25 років (1967) – був знайдений слідопитами. Останки відважного пілота були перевезені до рідного краю і з воїнськими почестями поховані у братській могилі
м. Запоріжжя.

* * *
266. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Ул. Паровозную в Жовт. р-не переименовать на ул. Василия Пойденко]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 20 июня 1985 г. №180.
267. Ильин С. Подвиг запорожца // Позиция. – 2006. – 25 мая (№21). – С. 14.
268. Ткаченко А. Защищая небо столицы // Сов. профсоюзы – 1988. - №9. – С. 25.
269. Малярова Н. День вулиці [ім. В. Ф. Пойденка в Запоріжжі] // Запоріз. правда. – 1987. – 28 жовт.
270. Веселый В. Праздник улицы: (Решением горисполкома ул. Паровозная по ходатайству рабочих ЗЭРЗ переименована в ул. им. В. Пойденка) // Гудок. – 1986. – 24 нояб.
271. Гаєв Ю. Два життя лейтенанта // Комсомолець Запоріжжя. – 1982. – 8 трав.
272. Журавльов О. Завжди з нами. Їх іменами названо вулиці // Комсомолець Запоріжжя. – 1976. – 13 трав.
273. Вербицкий К. Земляк – герой не забыт // Индустр. Запорожье. – 1975. – 26 марта.

Див. також №1769, С.9-10; №1788; №1814.

ВАСИЛЬЄВА – к

Васильєв Володимир Львович (1869-1912) – революціонер, голова страйкового комітету станції Олександрівськ (нині Запоріжжя) у 1905 р., організатор бойових дружин, представник Олександрівських Південних залізничних майстерень на з`їзді залізничників (Харків, 1905). Військову службу Васильєв відбуває в Тифлісі, де встановлює зв’язки з соціал-демократами і без вагань стає на революційний шлях. В Олександрівськ він приїхав у 1895 р., працював токарем у залізничних майстернях. Через кілька років його призначають бригадиром арматурного відділення токарного цеху. У грудні 1905 р. Володимир Львович потрапляє до в’язниці. У листопаді 1906 р. суд виніс вирок, за яким вісім чоловік було засуджено до страти, в їх числі й 37-річний Васильєв. Вирок не був виконаний, його замінили на довічну каторгу в Сибір, де в одиночній камери тюрми згасло його життя...

* * *
274. Васильченко К. Б. Володимир Львович Васильєв (1868-1912) – Дніпропетровськ: Промінь, 1972. – 99 с.
275. Гнидин А., Колотовкин В. Вторая молодость [О. В. Васильева] // Индустр. Запорожье. – 1972. – 12 нояб.
276. Васильченко К. Безсмертя хоробрих // Комсомолець Запоріжжя. – 1971. – 7,9,11 верес.
277. Васильченко К. Володимир Васильєв // Запоріз. правда. – 1967. – 18 черв.

Див. також №1764; №1765, С.72-74; №1766, С.24-28.

ВАТУТІНА – л

Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – радянський військовий діяч; у 30-х начальник штабу Київського військового особливого округу, заступник начальника Генерального штабу армії СРСР; генерал армії (1943), Герой Радянського Союзу (1965).

* * *
278. Зернов И. Забытый генерал // Наш современник. – 2001. - №12. – С. 213-220.
279. Вязовецкий В. Талантливый полководець // Товариш. – 1994. - №14 (квіт.).
280. Пергаменщик Б. Життя і смерть генерала Ватутіна // Демократична Україна. – 1994. – 19 квіт.
281. Хорев А. Генерал Ватутин // Красная звезла. – 1993. – 10 июля.
282. Кентій А. В. Поранення і смерть М. Ф. Ватутіна // Укр. іст. журн. – 1991. - №11. – С. 79-88; №12. – С. 66-73.
283. Борзунов С. Генерал Ватутин // Радуга. – 1984. - №11. – С. 114-119.

Див. також №41, С.218; №54, С.138 № 156, С.12.

ВАХТОВА – к
ВЕЛИКОГО – (див. Костянтина Великого) – ж
ВЕЛИКОЛУЗЬКА – л

284. Про найменування вулиці: [Затвердити найменування центр. вулиці в р-ні Великий Луг на вул. Великолузька]: Рішення виконкому Запоріз. міськради від 4 черв. 1998 р. №313.

ВЕРБОВА – ж

ВЕРЕСАЄВА – ш Вересаєв (Смідович) Вікентій Вікентійович (1867-1945) – російський радянський письменник. Друкуватися почав з 1885 р. За радянських часів вийшли його романи „У безвиході” (1922), „Сестри” (1933), літературно-критичні праці „Пушкін у житті ” (1926-1927), „Гоголь у житті” (1933) та ін. Крім того він перекладач „Іліади”, „Одисеї”, „Гомерових гімнів”. В 1890 р. та 1892 р. письменник жив на Україні (на Донбасі в Юзівці), де написав серію нарисів „Підземне царство” (1892), статтю „Любити Україну – любити Шевченка” (1939).

* * *
285. В. В. Вересаев // Русская литература ХХ века 1890-1910/ Под ред.
С. А. Венгерова. – В 2-х кн. – Кн. 1. – М., 2000. – С. 141-171.
286. Леснов В. В. Вересаев (Смидович) // Русские писатели в Москве. – М., 1973. – С. 668-675.
287. Зайончиковский Е. Опальный писатель Викентий Вересаев // Книж. обозрение. – 1997. – 24 июня.
288. Берзер А. История одной статьи // Вопр. л-ры. – 1984. - №11. – С. 177-184.
289. Соколов А. Хорошая правда // Октябрь. – 1967. - №2. – С. 190-191.

Див. також №54, С.186.

ВЕРЕСНЕВА – ш

290. Про найменування вулиці у селищі Грабарі в Шевченківському районі: [Вулицю, яка проходить по території селища найменувати вул. Вереснева]: Рішення Запоріз. міськради 25-а сесія, 4-го скликання від 30 жовт. 2005 р. №16.

ВЕРЕЩАГІНА – ш

Верещагін Василь Васильович (1842-1904) -російський живописець. Твори художника – новий, на той час, прогресивний етап у розвитку російського батального жанру. Загинув В. В. Верещагін 31 березня (13.ІV) 1904 р. під час вибуху броненосця „Петропавловськ” у Порт-Артурі.

* * *
291. Байрамова Л. Верещагин // Смена. – 2001. - №6. – С. 80-95.
292. Смирнова А. Василий Верещагин // Крестьянка. – 1996. - №11. – С. 31-34
293. Попов М. В. В. Верещагин и Восток // Звезда Востока. – 1988. - №1. –
С. 153-163.
294. Жуков Д. «На Шипке все спокойно»: Докум. повесть о худож.
В. В. Верещагине // Мол. гвардия. – 1978. - №3. – С. 40-92.
295. Бурова Г., Лебедев А. Новое о В. В. Верещагине // Искусство. – 1972. - №5. – С. 64-67.

Див. також №41, С.230; №54, С.187.

ВЕРХНЯ – л
ВЕРХОЯНСЬКА – ш
ВЕСЕЛА – к
ВЕСНІНА – (див. Акад. Весніна) – л
ВЕСНЯНА – ш
ВЕТЕРАНІВ ПРОВ. – л
ВЕЧІРНІЙ ПРОВ. – л
ВИБОРЗЬКА – з
ВИНОГРАДНА – ш
ВИПРОБУВАЧІВ – х

296. О наименовании улиц в городе: [Улицу в Ленин. р-не Хортицкого жилмассива, проходящую от Хортицкого шоссе вдоль машиностроительного з-да ПО «Моторостроитель» и Супертрансформатор», до ж. д. дороги наименовать ул. Испытателей]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 23 марта 1989 г. №101// ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.64, арк.85-86.

ВИРОБНИЧА – ш
ВИСОКОВОЛЬТНА – ш
ВИСОКОГІРНА – к

297. О наименовании улиц в городе: [Улицы в бывшем пос. Второмайский в Жовт. р-не, проходящую от ул. Кедровой вдоль квартала №65 и 67, наименовать ул. Высокогорная]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 18 дек. 1975 г. №555 (протокол №25) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.32, арк.53.

ВИСОТНА – з
ВИХІДНИЙ ПРОВ. – ш

298. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін. р-ні, який проходить між вул. Єрмолової і кварталом 41, або вул. Карпенка- Карого, надати назву пров. Вихідний]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.

ВИШНЕВА – ж
ВИШНЕВСЬКОГО – л Вишневський
ВИШНІ – (див. Остапа Вишні) – л
ВІДЕНСЬКИЙ ПРОВ. – ш
ВІДКРИТИЙ ПРОВ. – ш

299. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін. р-ні, який проходить від вул. Уральської до вул. Оборонної паралельно пров. Свірському, надати назву пров. Відкритий]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.

ВІДМІННА – з
ВІДОМИЙ ПРОВ. – л

300. Про найменування вулиць у Ленінському районі: [Провулкові, який пролягає від перехрестя вул. Воїнова та Трансформаторній, дати назву пров. Відомий]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп. від 28 верес. 1995 р. №443.

ВІДРАДНИЙ ПРОВ. – ш
ВІДРОДЖЕННЯ – ш

301. Про перейменування ділянок вулиць Цегельної та Цегельного заводу в Шевченківському районі [у вул. Відродження]: Рішення Запоріз. міськради 10-а сесія 5-го скликання від 28 берез. 2007 р. №14.

ВІЙСЬККОМАТСЬКА – ж
ВІЛЬҐЕЛЬМА ПІКА – л

Пік Вільґельм (1876-1960) – діяч німецького і міжнародного комуністичного руху, перший президент НДР (1949). Співзасновник (1918) комуністичної, а пізніше соціалістичної єдиної партії Німеччини (1946), депутат рейхстагу (1928-1933). Після встановлення в Німеччині фашистської диктатури (1933) емігрував до Парижа, де утворив закордонне керівництво КПН. З 1935 – голова КПН. В роки 2-ї світової війни – один з керівників німецьких антифашистів, автор праць з питань робітничого руху.

* * *
302. Всемирный биографический энциклопедический словарь / Ред. кол.:
В. И. Бородулин, Н. М. Кузнецов, Н. М. Ланда и др. – М., 1998. – Из содерж.:
[В. Пик]. – С. 592.
303. Большая Советская Энциклопедия в 30-ти т. / Гл. ред. А. М. Прохоров. –
Т. 19 / Отоми – Пластырь. – М., 1975.- 648 с.- Из содерж.: [В. Пик]. – С. 525-526.
304. Гренков В. П. Выдающийся марксист-ленинист // Вопр. истории КПСС. – 1986. - №1. – С. 126-128.

Див. також №41, С. 1061; №81, С.368.

ВІЛЬНИЙ ПРОВ. – л
ВІЛЬНЯНСЬКИЙ ПРОВ. – л
ВІННИЦЬКА – л
ВІНТЕРА БУЛЬВАР – л

Вінтер Олександр Васильович (1878-1958) – радянський учений в галузі енергетики, академік АН СРСР (1932), керівник будівництва першої в Росії районної електростанції на торфі (нині ДРЕС ім. Р. Е. Классона), начальник будівництва Шатурської ДРЕС, Дніпробуду та заводів Дніпровського промислового комбінату (1927-1932).

* * *
305. Власов О. Александр Винтер: „Начнем с фабрики – кухни!” [О нач. Днепростроя] // МИГ. – 2007. – 11 янв. (№2). – С. 14.
306. Власов О. Александр Винтер: „Прошу запретить продажу водки во всем районе”// МИГ. – 2007. – 18 янв. (№3). – С. 50.
307. Власов О. Александр Винтер – „фигура исключительная”// МИГ. – 2007. – 25 янв. (№4). – С. 50
308. Носков В. Крестный отец Запорожья // Правда. – 2006. – 30 нояб.(№4). – С. 18.
309. Каневский И. Праздник жителей бульвара Винтера [в честь 30-летия со дня освобождения Запорожья] // Индустр. Запорожье. – 1973. – 22 июля.

Див. також №54, С.306; №1755, С.126; №1766, С.61-66.

ВІРАЖНА – ш
ВІРНИЙ ПРОВ. – л
ВІТРЯНА – л
ВІТЧИЗНЯНИЙ БУЛЬВАР – ш
ВЛАДИВОСТОЦЬКА – ш

310. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье: [Наименовать 1-ю поперечную улицу на пос. Запорожье Левое – ул. Владивостокская]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 6 июня 1963 г. №244 (пртокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.1058, арк.72.

ВНУКОВСЬКИЙ ПРОВ. – з

311. О наименовании и переименовании улиц в городе: [В Завод. р-не ул. Сосновую от №2 по №10 включая 6-б до ул. Краевой, наименовать пер. Внуковским]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.

ВОВЧОК – (див. Марко Вовчок) – л
ВОГНЕТРИВНА – з
ВОГНЯНИЙ ПРОВ. – з
ВОДНИЙ ПРОВ. – з
ВОДОВЕРТНА – з
ВОДОЗАБІРНА – з

312. О наименовании улиц в Заводском районе и переименовании улицы в Шевченковском районе: [Улицу, проходящую от ул. Поселковой до проходной ДВС-1 в бывшем с. Подпорожнянское, наименовать ул. Водозаборной]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 14 дек. 1984 г. №379.

ВОДОНАПІРНИЙ ПРОВ. – ж
ВОДОСПАДНА – ж
ВОДЯНА – л
ВОЗЗ’ЄДНАННЯ УКРАЇНИ – о
ВОЗНЕСЕНІВСЬКА – о
ВОЗНЕСЕНІВСЬКА ПЛОЩА – о

Площа названа на честь колишньої слобідки Вознесенівки.

313. О наименовании площади в городе: [Площадь по просп. Маяковского у мед. ин-та назвать пл. Вознесеновской]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 22 февр. 1990 г. № 72 (протокол №5) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.154, арк.197.
314. Сафронов А. Площадь названа Вознесеновской // Индустр. Запорожье. – 1990. – 11 марта.

ВОЇНІВ – л
ВОЇНОВА – л

Воїнов Михайло Львович (1904 - 1970) Герой Радянського Союзу (1943); уродженець с-ща Верхня Хортиця (нині у межах м. Запоріжжя). Старший радіотелеграфіст 384-го артилерійського полку (193-я дивізія, 65-а армія, Центральний фронт) єфрейтор Воїнов одним з перших форсував р. Дніпро у районі смт Лоєв (Гомельська обл.), встановивши зв`язок плацдарму з лівим берегом.

* * *
315. Про найменування вулиць у Ленінському районі: [Вулиці, яка пролягає від вул. Братської, вздовж приватних гаражів до об`їздного шляху на Дніпропетровськ, дати назву вул. Воїнова]: Рішення виконкому Запоріз. міськради нар. деп.. від 28 верес. 1995 р. №443.
316. Воинов Михаил Львович // Навечно в серце народном.- Минск,1975.- С.79.
317. Днепр – река героев.- К.: Политиздат Украины, 1983.- Из содерж.: [О Воинове М. Л.].- С.291.

Див. також №4, С.275; №155, С.34-38.

ВОЙКОВА – ш

Войков Петро Лазарович (1888-1927) – учасник революційного руху в Росії, радянський дипломат.

* * *
318. Большая Советская Энциклопедия в 30-ти т./ Глав. ред. А. М. Порохов. –
Т. 5./ Вешин-Газли. – М., 1971. – 640 с. – Из содерж.: [П. Л.Войков]. – С. 282.
319. Захаров С. А. Комиссар - дипломат. – Свердловск, 1962. – 59 с.
320. Аннинский Л. Мститель: (Убийство П. Л. Войкова – сов. дипломата в Польше. 1927 г.) // Родина.-1992.- №4.- С.15-18.

Див. також №54, С.361.

ВОКЗАЛЬНА – к
ВОЛГОГРАДСЬКА – о

321. Про перейменування вулиць міста Запоріжжя: [Вул. Сталінградську – на вул. Волгоградську]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від
14 листоп. 1961 р. №471 (протокол №24) // ДАЗО, ф Р-75, оп.5, спр.937, арк.78.

ВОЛГОДОНСЬКА – з
ВОЛЗЬКА – ш
ВОЛИНСЬКА – ш

322. О переименовании и наименовании отдельных улиц города: [Ул. Волынская в пос. Запорожье-Левое]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 4 авг. 1955 г. №382 (протокол №25) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.660, арк.138-139.

ВОЛІ – к
ВОЛІ МАЙДАН – ж

323. Сушко К. Площадь какой свободы?: Попытка этюда?// Суббота плюс. – 2004. – 8 июля (№28). – С. 2.
324. Громов В. Майдан Волі // Комсомолець Запоріжжя – 1979. – 7 листоп.
325. Попова К. Благоустраивается площадь Свободы: [Проект и застройка площади] // Индустр. Запорожье. – 1974. – 9 апр.
326. Жигалов О., Мунько Т., Чебаненко П. Святиня нашого міста: [З історії пл. Свободи. 1903-1967] // Запоріз. правда. – 1967. – 29 серп.
327. Незнамова Т. Площадь Свободы: [История] // Индустр. Запорожье. – 1966. – 21 авг.
328. Памяти тех, кто боролся за нашу свободу и счастье: [Вечный огонь на пл. Свободы] // Индустр. Запорожье. – 1965. – 5 нояб. 329. Власенко Т. Безсмертя відважних: (Героїчне минуле пл. Свободи) // Комсомолець Запоріжжя. – 1960. – 16 литоп.
330. Чебаненко П. На площади Свободы: [по ист. местам Запорожья] // Запорож. правда. – 1957. – 24 июля.

ВОЛОГОДСЬКИЙ ПРОВ. – л

331. Про назву вулиць в місті: [Колишній пров. Базарний буде пров. Вологодським – у Ленін. р-ні, правий берег]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 31 жовт. 1958 р. №470 (протокол №21) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.814, арк.357-359.

ВОЛОДАРСЬКОГО – ж

Володарський В. (Гольдштейн Мойсей Маркович) (1891-1918) -революційний діяч.

* * *
332. Валовой Д. В. и др. Пламенный большевитский агитатор // Валовой Д. В. и др. Дерзновение. – М., 1989. – С. 306-313.
333. Малахов А. Главный редактор страны Советов // Закон і бізнес. – 2003. –
13 верес. (№37).
334. Ковичев В. Место в строю // Нева. – 1981. - №12. – С. 165-169.
335. Мельников А. Трибун революции // Правда. – 1981. – 10 дек.
336. Чихагов В. П. Оратор-ленінець // Трибуна лектора. – 1987. - №5. – С. 23-25.
337. Ковичев В. Неизвестный Володарский // Собеседник. – 1988. - №29. – С. 6-7.

Див. також №54, С.376.

ВОЛОДИМИРСЬКА – ш

338. О наименовании улиц в Шевченковском районе города: [Улицу, проходящую от балки Зеленая, параллельно ул. Серпуховской до ул. Нижегородской [бывшая ул. Ровенская] наименовать ул. Владимирской]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 18 дек. 1990 г. № 517 (протокол № 38) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.188, арк.25-27.

ВОЛОКАЛАМСЬКА – ш
ВОЛОЧАЇВСЬКА – ш
ВОЛХОВСЬКИЙ ПРОВ. – ш

339. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Провулкові у Сталін. р-ні, який проходить між вул. Магістральною та вул. Волинською надати назву пров. Волховський]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.

ВОЛЬСЬКА – ш
ВОЛЬСКИЙ ПРОВ. – ш
ВОРКУТИНСЬКИЙ ПРОВ. – з

340. О наименовании и переименовании улиц города Запорожье:[Наименовать 3-й переулок на пос. Зеленый Яр – пер. Воркутинский]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 6 июня 1963 г. (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.1058, арк.72.

ВОРОНЕЗЬКА – х
ВОРОНІНА – ш

Воронін Іван Миколайович (1924-1943) – Герой Радянського Союзу (1944). В діючий армії з жовтня 1943 р. Командир кулеметного розрахунку 1118-го стрілецького полку (333-я стрілецька дивізія, 6-а армія, 3-й Український фронт) сержант Воронін, у числі перших подолав Дніпро з 26 по 28 листопада 1943 р. в битві за захоплення та розширення плацдарму на правому березі річки біля с. Канівське (Запорізький р-н Запорізька обл.), знищив декілька десятків гітлерівців.
Помер від ран 2 грудня 1943 р. Похований у м. Запоріжжя на Капустяному кладовищі.

* * *
341. О наименовании и переименовании улиц в городе в честь 40-летия Победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.: [Ул. Автострадную в Шевчен. р-не переименовать на ул. Воронина]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 29 марта 1985 г. №100.
342. Соловйов Н. Героя поховано в Запоріжжі // Запоріз. правда. – 1969. – 6 серп.

Див. також №4, С.289; №1791.

ВОРОНІХІНА – ш

Вороніхін Андрій Никифорович (1759-1814) -російський архітектор, представник класицизму, академік петербурзької Академії мистецтв (з 1797). У Петербурзі побудував Казанський собор (1801-1811) та Гірничий інститут (1806-1811).

Див. також №41, С.286; №54, С.392; №302, С.157; №318, С.366-367.

ВОСКРЕСНИЙ ПРОВ. – ш

343. О наименовании улиц в Шевченковском районе города: [Переулок на бывшем пос. Чкалова, проходящий от ул. Хороводной внутри застройки между домами №25 и 26, наименовать пер. Воскресным (Воскресний)]: Решение исполкома Запорж. горсовета нар. деп от 18 дек. 1990 г. №517 (протокол №38) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.10, спр.188, арк.25-27.

8 БЕРЕЗНЯ – ш

344. Шевченко В. Вулиця 8 Березня носила ім’я Мовчановського // Запороз. Січ. – 2006. – 29 серп. (№171). – С. 6.

Див. також №1755.

VIII З’ЇЗДУ РАД – ш
ВРОЦЛАВСЬКА – з
ВУГЛЕГІРСЬКА – ш
ВУЗІВСЬКА – о
ВУЗЛОВА – з

345. О наименовании улиц в Заводском районе и переименовании улицы в Шевченковском районе: [Улицу, проходящую от балки до забора ДВС- I в бывшем с. Подпорожнянское, наименовать ул. Узловой]: Решение исполкома Запорож. горсовета нар. деп. от 14 дек. 1984 г. №379.

ВУЗЬКИЙ ПРОВ. – л
ВУЗЬКОКОЛІЙНА – к
ВЯТСЬКА – з

346. Про назву вулиць в місті Запоріжжя: [Колишній вул. Ватутіна в Орджонік. р-ні, яка проходить між вул. Шмідта та вул. Чонгарською, надати назву вул. Вятська]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 15 серп. 1958 р. №367 (протокол №16) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.811, арк.125-126.