Ж

ЖАСМИННА – л

574. Про найменування вулиць селища Мирне: [Вулицю, яка знаходиться біля зелених насаджень, назвати вул. Жасминна]: Рішення виконкому Запоріз. міськради деп. трудящих від 1 верес. 1960 р. №458 (протокол №18)// ДАЗО, ф. Р-75, оп.5, спр.903, арк.118.

ЖЕЛЄЗНЯКОВА – ш

Желєзняков (Желєзняк) Анатолій Григорович (1895-1919) – учасник Жовтневої революції, герой громадянської війни на Україні.

* * *
575. Пищикова Е. Смертельно уставший караул // Общая газ. – 1995. - №19. – С. 16.
576. Матрос Железняк // Сов. Россия. – 1989. – 30 июля.
577. Бодаревский Ю. Матрос революции Анатолий Железняков // Мор. сб. – 1985. - №5. – С. 66-68.
578. Немировская Р. Матрос Железняк // Юность. – 1977. - №7. – С. 9-14.
579. Селяничев А. Герой революции и гражданской войны // Воен.-ист. журн. – 1975. - №4. – С. 123-125.
580. Дмитриев Ю. Матрос – партизан Железняк // Мол. коммунист. – 1965. - №5. – С. 102-104.

Див. також №550, С.111; №1780.

ЖЕЛЯБОВА ПРОВ. – ж

Желябов Андрій Іванович (1851-1881) – російський революціонер, народоволець. Його революційна діяльність пов’язана з минулим Запоріжжя. Він жив деякий час в Олександрівську, готуючи замах на царя Олександра II. 29 березня 1881 року за вбивство Олександра ІІ до страти були засуджені найкращі представники молоді Росії в тому числі і А. І. Желябов.

* * *
581. Бомба для монарха // Запорожье мое цветущее. – К., 1978. – С. 16-18.
582. Трифонов Ю. Нетерпение: Повесть об А. Желябове – М.: Политиздат, 1974. – 543 с.- Из содерж.:[А. Желябов в Александровске].- С. 215-230.
583. Ильин С. Покушение на царя // Позиция. – 2006. – 16 февр. (№7). – С. 20. – (Имена на карте города).
584. Рев’якін С. Народовольці і Олександрівськ: [Про зв’язок А. І. Желябова з нашим краєм ] // Комсомолець Запоріжжя. – 1981. – 15 січ.
585. Пешанов В. Мунько Т. А. І. Желябов в Олександрівську // Прапор юності. – 1965. – 22 груд.
586. Данильченко О. На світанку. Їхніми іменами названі вулиці //Комсомолець Запоріжжя. – 1967. – 15 січ.

Див. також №41, С.500-501; №125, С.1,3; №550, С.111-112; №1766, С.13-16; №1813.

ЖЕНЕВСЬКИЙ ПРОВ. – з

587. О наименовании и переименовании улиц в городе: [Переулок в Завод. р-не, проходящий от ул. Политехнической до ул. Редакционной, наименовать пер. Женевским]: Решение исполкома Запорож. горсовета деп. трудящихся от 21 июля 1977 г. №275 (протокол №14) // ДАЗО, ф. Р-75, оп.9, спр.244, арк.36-39.

ЖИГУЛІВСЬКИЙ ПРОВ. – л
ЖИТОМИРСЬКА – з
ЖОВТНЕВА – ж

588. Ярошенко Л. По Октябрьской мостовой: [Из истории ул. Октябрьской] // Индустр. Запорожье.-2003.-7 нояб. (№252).-С.1,3.
589. На главной площади города [Октябрьской - открытие цветомуз. фонтана] // Индустр. Запорожье.-1986.-1 мая.
590. Калінін О. Площа Жовтнева: [Про реконструкцію] // Запоріз. правда.-1960.- 3 листоп.

ЖОВТНЕВА ПЛОЩА – о
ЖУКОВА – х Жуков

Георгій Костянтинович (1896-1974) – радянський державний і військовий діяч, полководець, Маршал Радянського Союзу (1943), чотири рази удостоєний звання Героя Радянського Союзу (1939,1944,1945,1956), Герой Монгольської Народної Республіки (1969).

* * *
591. Маршал, который выиграл войну // Позиция. – 2006. – 20 июля (№ 29). – С.14. – (Имена на карте города).
592. Гареев М. Великий полководец России // Междунар. жизнь. – 1996. - №11-12. – С. 109-123.
593. Комський Б. Україна не забуде...: [Бойова діяльність Жукова і Україна]// Армія України. – 1996. – 30 листоп.
594. Кушниренко Т. Отец Победы// Работница. – 1996. - №5. – С. 14-17.
595. Сигалов А. „Мені завжди подобалась Україна...”: [З біогр. Г. К.Жукова]// Дніпро. – 1987. - №7. – С. 71-77.
596. Симонов К. М. Заметки к биографии Г. К. Жукова // Воен.-ист. журн. – 1987. - №6. – С. 46-54; №7. – С. 45-56; №9. – С. 48-56; №10. – С. 56-63; № 12. – С. 40-46.

Див. також №4, С.509; №41, С.506; №80, С.310-321; №550, С.144.

ЖУКОВСЬКОГО – ж

Час започаткування кінець ХІХ – початок ХХ ст. Орієнтована з півдня на північ завдовжки біля 3-х км. Бере початок зі зламу вул. Трудової і з’єднує важливі історичні зони міста – місце форштадту Олександрійської фортеці та більш пізні за часом освітній осередок старого Олександрівська. Кордон форштадта окреслюється сучасними вулицями: Жовтневою, Горького, Тургенєва, Чекістів, а північна його межа проходить по вул. Жуковського.
Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Олександрівськ перетворюється на помітний торговий центр. Чотири рази на рік тут проходять ярмарки. Місце, де проводиться ярмарок у 1895 отримало назву вул. Ярмаркової перейменованої у 1902 р. на вул. Жуковського на честь поета Василя Жуковського. Ця назва збереглася до сьогоднішніх днів.

Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) – російський поет. Один із основоположників російського романтизму (балади „Кассандра” (1809), „Світлана” (1811), „Еолова арфа” (1814) та ін.). У 1812 р. брав участь у Вітчизняній війні. Служба при царському дворі (з 1815; з 1826 – вихователь цесаревича) дала змогу Жуковському полегшити долю декабристів, О. Пушкіна, М. Лермонтова, сприяти викупові Т. Шевченка з кріпацтва.

* * *
597. Афанасьев В. В. Жуковский. – М.: Мол. гвардия, 1987. – 397 с. – (Жизнь замечательных людей).
598. Стойчев В. Особняку Григория Охременко на улице Жуковского – 112 летm // МИГ. – 2007. – 26 апр. (№ 17). – С. 50.
599. Петровський Н. Неизвестный Жуковский // Эхо планеты. – 2000. - №4. – С. 26-30.
600. Зюзюкин И. „Мир сил для нас весною... ”// Смена. – 1996. - №4. – С. 36-47.
601. Дудин М. А. Поэт. Рыцарь. Человек // Рус. л-ра – 1983. - №1. – С. 3-7.
602. Кривошапова С. А. В. А. Жуковський – поет, особистість // Рад. літературознавство. – 1983. - №9. – С. 16-21.
603. Пуха И. «Поддерживаю»: [Из истории переименования ул. Ярмарочной в ул. Жуковского в обл. центре]// Индустр. Запорожье. – 1989. – 7 окт.

Див. також №41, С.507; №550, С.144; №1769, С.19.


 
назад