РОЗДІЛ VIII

Існувала в епоху трипілля і ткацька справа. Але нечисленні археологічні матеріали, що є в нашому розпорядженні, мало висвітлюють це питання. Які знахідки говорять нам про існування ткацтва? Насамперед глиняні прясельця від веретена, що постійно зустрічаються в житлах, а також глиняні грузила від примітивного ткацького верстата, існування якого, безперечно, слід припускати вже в епоху трипілля. Такий найпростішого типу ткацький верстат відомий у ряду примітивних народів і являє собою вертикально натягнуту основу з ниток з грузильцями на кінцях. Самі тканини в розкопах не знайдені, але про них ми почасти можемо судити з їх відбитків, які збереглись на днищах трипільського посуду (Петрени, Стіна та ін.). Очевидно, під час формування або просушування посуду на основу, куди ставили його, підкладали шматок тканини.

Крім відбитків тканин на днищах посуду, постійно зустрічається також орнаментація з відбитків шворки, а це, як і вміння робити рибальські сіті, говорить про умілість плетіння. Про існування одягу і в зв'язку з цим ткацької справи дещо говорять також і трипільські глиняні фігурки. На них, поруч з зображенням на деяких, особливо жіночих, фігурках зачіски, намиста, показані різні деталі одягу. Так, найчастіше позначений на талії пояс з кінцями, що звисають по боках. Відомий також звисаючий на ньому спереду фартух. На одній з фігурок Коломийщини І зображений ніби корсаж, який спереду на грудях відкритий і рогом спускається на спину. На фігурках з Усатова позначені широкі убрання з кількома оборками внизу, нагадуючи широкі вбрання крітських жінок. Коли цих даних, щоб говорити про убрання трипільських жінок, мало, то орнаментування посудин шворкою, відбитки тканини на днищах, глиняні прясельця і грузила дозволяють говорити про існування в епоху трипілля тканин і плетіння, найскорше з конопель, льону, а також про наявність примітивного ткацького верстата.

Найбільше число знахідок в трипільських поселеннях припадає на ганчарські вироби. Ганчарство в епоху трипілля стоїть на досить високому рівні розвитку, і зразки своєрідної орнаментації трипільської кераміки притягають увагу вчених усього світу. За ознакою цієї орнаментації з багатим різнокольоровим розписом часто і всю культуру в цілому називають "культурою архаїчної фарбованої, або розписної, кераміки", яка становить частину так званої спірально-стрічкової неолітичної кераміки, одної з найдавніших в Західній Європі. Вона відома на широкому просторі від Дніпра на сході до Рейна на заході, до берегів Чорного і Адріатичного морів на півдні; північна межа її поширення проходить вище Києва, поблизу Житомира і Чернігова.

Сорти трипільської кераміки надзвичайно різноманітні. В ній треба відзначити посуд з розписом і нерозписний.

В розписній кераміці виділяються посудини з розписом в одну, дві або три фарби. Посуд з розписом в три фарби (поліхромний) зроблений найчастіше з світлої пальово-білої або рожуватих відтінків маси, щільної і твердої. Матеріалом служила ганчарська пластична глина з домішкою дрібнозернистого кварцового піску. Звичайно посуд дуже добре і рівномірно обпалений. Він ліпився без ганчарського кола, просто від руки, на твердій основи Товщина днища звичайно значна і перевищує товщину стінок. Стінки нерівномірної товщини, і посудини не завжди правильної форми. Для посуду поліхромного сорту кераміки характерна округлість форм. Великі посудини, наприклад, так звані великі грушовидні, ліпилися з двох (верхньої і нижньої) окремих частин і далі зліплювались на висоті плечиків разом. На внутрішній поверхні добре помітні сліди від згладжування твердим предметом при ліпці. Найскоріше це сліди дерев'яної скалки, яку первісні ганчарі вживали при ліпці посуду. Добре помітні й відбитки пальців. Зовнішня поверхня рівна, згладжена і вкрита нанесеним до розпису і обпалення червоним фарбовим обличкуванням. Поверх цього фону наноситься розпис двома фарбами — чорною і білою. Розпис найчастіше являє спіральний рисунок, що вкриває більшу частину поверхні. Чорна і червона фарби — це залізиста, вохра, а біла — каолін, який давня людина знаходила тут же в місцевих глинистих відкладах.

Розпис здебільшого зроблений дуже пильно і взятий в дуже широкий пояс, що вкриває всю поверхню посудини. На чашах розпис міститься на внутрішній поверхні. Крім чаш, відомі шоломовидні форми покришок, які закривають грушовидні посудини, а також посудини дзвоновидні. Посудини часто містяться на порожнистій підставці. Цікаві так звані подвійні посудини без дна, які звичайно називають "біноклевидними". Призначення таких глиняних "біноклів загадкове. Найімовірніше, що це були подвійні підставки для невеликих чашок, які вживали, можливо, при різних релігійно-магічних обрядах і церемоніях.

Сорт трипільської кераміки в три фарби (поліхромний) відомий в СРСР головним чином з району Наддністров'я з таких поселень, як Кадіївці, Кудринці, Дарибани І, Крутобородинців І та ін., і, як і на Заході, характерний для раннього етапу розписної кераміки. Зустрінутий він в комплексі знахідок кукутени П, ізвоар II та ін. (рис. 30).

Другий сорт розписного посуду, надзвичайно поширеного в трипіллі, — це посуд в одну чорну фарбу (монохромний), зрідка обведений білою або червоною (біохромний).

Рис. 30. Кераміка з поліхромним (в три фарби — червона, чорна і біла) орнаментом. Ступінь В/1. (1 і З) — з розкопів у Кудринцях (1/3 н. в.); (2) — з розкопів у Фридрівцях (1/6 н. в.).

Маса звичайно оранжово-червона, рідше жовтуватих відтінків, дуже тверда і щільна. Черепки при вдарі дуже міцні і дзвінкі. Виготовляється цей посуд тими ж способами, що й попередній сорт. Невеличкі посудинки з високою циліндричною шийкою, конічною нижньою частиною і ріжкатими плечиками робились звичайно дуже тонкостінні, на зразок "шкаралупки". Така тонкостінність досягалась шляхом пильного в процесі формування посудини вишкрібування глини з внутрішньої сторони стінок дерев'яною скалкою, сліди якої добре помітні. Цікаво, що в давнину людина поводилася з посудом дуже дбайливо. Про це свідчать зроблені на стінках посудин, уже після обпалення і вживання, просвердлини. Вони містяться на двох фрагментах попарно посудинами для переховування припасів і з зернотерками. Тому можна зробити і інше, протилежне, припущення, а саме, що "біноклі" мали господарське призначення, але точніше визначити його поки що не вдається.

Рис. 31. Розписна монохромна кераміка (в одну чорну фарбу по червоному обличкуванню). Ступінь В/ІІ. (1, 2) — розкопи 1909 р. С. С. Гамченка в Подільській губ. (1/8 н. в.); СЗ, 4, 5, 6) — Петрени; (8) — Володимирівка.

Відмінно від посуду поліхромного, зовнішня поверхня якого вкривалась густим фарбовим обличкуванням, поверхня монохромної кераміки буває просто добре відполірована; помітні довгі сліди від поліровки, яку, найімовірніше, наносили ще до обпалювання кістяним лощилом або галькою. Коли іноді поверхня ще до розпису і вкривалась легким шаром червоного рідкого обличкування, то по ній уже звичайно наносили рисунок чорною фарбою.

З форм найхарактерніші чаші, двоконусні посудини, глечики, кратеровидні, а також біноклевидні посудини. На зовнішній поверхні спіральний розпис міститься в нешироких поясах на верхній частині посудини. Розпис на чашах завжди міститься на внутрішній стороні і складається з системи прилягаючих одно до одного кілець.

Монохромний трипільський посуд відомий і на ранніх етапах трипільської культури, але характерний і для пізнішого трипілля.

Він був відкритий в таких трипільських поселеннях, як Петрени, Немирів, Халеп'я, Володимирівка, Томашівка, Сушківка, Полудня та ін. (рис. 31, 32, 33). Питання про призначення розписного сорту кераміки трудне. Деякі посудини прекрасно обпалені, і в них, безперечно, поруч з сипкими могли тримати й рідкі тіла. Інші ж посудини більш пористі і рідини в них зберігати не могли. В одній з розписних посудин на Коломийщині І були знайдені рештки червоної вохристої фарби; отже можливо, що деякі посудини призначались для переховування фарб.

Одним з поширених типів трипільської кераміки є посуд з заглибленим, або, як часто його називають, вдушеним орнаментом. Іноді такий орнамент називають борозенчастим, або прокресленим. Кераміка описуваного сорту зустрінута на поселеннях ранніх етапів трипілля на Борисівському городищі, в Красно-ставці (В/І), в Верем'ї, Щербанівці, Коломийщині II (В/ІІ). В пізніших поселеннях (С) відома різновидність цього сорту кераміки (Халеп'я, Коломийщина І, Київ, Євминка та ін.).

Рис. 32. Розписна монохромна кераміка (чорна фарба по червоному обличкуванню). Ступінь С/І. (1, 2, 3, 4) — з розкопів П. П. Курінного в Томаківці; (5, 6) — з розкопів М. К. Якимовича в Старій Буді.

Відомо кілька різновидностей цієї техніки. На ранніх етапах (В/І, В/ІІ) вона виконувалась надзвичайно пильно, на пізніших (С) вона не така глибока і зроблена не так дбайливо. Маса цього сорту посуду має відтінки від сірувато - чорних до червоних, глина з домішкою досить дрібного піску. Поверхні посудин добре згладжені, часто відполіровані, і сліди від ліпки мало помітні. Орнамент наносився загостреним знаряддям (кістяне вістря), звичайно глибоко вдушеними рівними смугами, які утворюють стрічки спірального орнаменту, густо вкриваючого поверхню посудин. З форм найчастіше зустрічаються посудини грушовидні з покришками, двоконусні, біноклевидні, кратеровидні (рис. 35, 36, 37, 38). Великі грушовидні посудини стоять у житлі поблизу зернотерок коло стіни проти печі; в таких посудинах переховували зерно та інші припаси.

Рис. 33. Розписна кераміка однією чорною фарбою

і двома фарбами — чорною і червоною — з розкопів

Стемпковського біля Тирасполя.

Рис. 34. Кістяні вістря з розкопів на поселенні в уроч. Коломийщина І.

Рис. 35. Кераміка з заглибленим орнаментом з розкопів В. В. Хвойки.

Рис. 36. Кераміка з заглибленим орнаментом. "Культура А". Ступінь В/ІІ. Біноклевидна посудина з розкопів В. В. Хвойки (¹/₅ н. в.).

Рис. 37. Кераміка з заглибленим орнаментом з розкопів В, В. Хвойки. "Культура В". Ступінь С/І. Двоконусні посудини для зберігання запасів їжі (а): кратеровидні посудини (б).

Звичайно, значне число посудин в трипільських житлах зовсім не орнаментоване. Так, відомі великі чаші для замішування муки для хлібних коржів (рис. 39), глечики для молока, посудини для зберігання запасів їжі (б), широкошиї посудини для м'яса і т. д. Відомий особливий сорт трипільської кераміки, призначений для варіння їжі.

Рис. 38. Невелика посудинка з гострими плечиками з житла № 1 на поселенні в урод. Коломийщина І (1934 р.) (¹/з н. в.).

Рис. 39. Миска з житла № 11 на поселенні Коломийщина І (1936 р.) (2/3, н. в.).

Посуд цей відрізняється своєрідною технікою виготовлення, зроблений з маси від сірувато - коричневих до червонуватих відтінків. В глину домішувались дрібно потовчені черепашки і пісок, при чому ця домішка в процесі обпалювання давала дуже міцний черепок. На внутрішній і зовнішній поверхнях звичайно ясно помітні сліди згладжування при ліпці твердим предметом. Штрихи ці, так зване смугасте згладжування, являють собою одночасно своєрідний спосіб обробки поверхні і разом з тим результат вирівнювання стінок в процесі формування посудини.

Рис. 40. Кераміка з згладжуванням поверхні з розкопів на Коломийщині І і II.

Це вирівнювання робили, як тепер стало відомо, спеціальним зубчастим інструментом. Такі інструменти робилися з кістки з зазублинами або з зазубленої стулки черепашки Unio. При виготовленні посуду цього сорту звертали увагу головним чином на міцність маси (домішка черепашок). Форма посуду лишалась та сама — це горщик з широкою шийкою і високо розміщеними широкими плечиками (іноді на ніжках) (рис. 40). Орнамент тут дуже бідний і складається з ямчастих і нігтьових, іноді місяцевидних заглиблень.

Рис. 41. Фрагменти розписних посудин із зображенням людини з розкопів В. В. Хвойки в Ржищеві (1/3 н в.). Малюнок нанесений чорною фарбою по червонуватому обличкуванню поверхні. Ступінь В/ІІ.

Кераміка такого сорту найчастіше знаходиться в житлах або поблизу печей, або під обмазкою заваленої печі — отже горщик служив для варіння їжі. Такого типу посудини часто прикрашені по краю скульптурними зображеннями тварин, звичайно голів довгорогих биків.

Зображення тварин відомі також в розписній монохромній кераміці. З цього погляду вартий уваги посуд з Петрен з зображенням собаки, бика, трактованих в умовній фантастичній манері (рис. 22). Аналогічні зображення тварин ми знаємо з Шипениць, Крутобородинців. На посудинах з Крутобородинців зображені цілі сцени — олень, козел, коза, собака. Звичайно, зображення ці тут не випадкові, а мають магічне значення. Безперечно також, що й найчастіше повторюваний на трипільській кераміці спіральний рисунок також не випадковий, а йому давня людина надавала особливого змісту, над розшифруванням якого працюють учені. Змістове значення трипільського орнаменту ще більше підкреслюється зображеннями на деяких посудинах людини, вміщеними серед спіральних рисунків (рис. 41).