намріяний й забутий рай

                          твої спокута і офіра

                          і Лисенків пташиний спів

                        і чорне поле Казимира

                        ніч тиха котиться як віз

                        неспокій звільна в скроні б’ється

                        зітхає в темряві сова

                        і вітерець колише серце