Д.О. Трошин, І.В. Кочін, В.М. Ільїна, О.М. Акулова, О.О. Гайволя

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

На даномуетапірозвитку системи післядипломноїмедичноїосвітивідвикладачіввимагається здатністьгнучкого реагування на постійно мінливі освітніпотреби і запити лікарів-слухачів, уміння приймати самостійні рішення, осмислено обирати способи та методи професійноїдіяльності із широкого спектра альтернатив. Зростає роль професійної компетентності викладачів, розвитку їх творчого потенціалу і педагогічної майстерності. Однією з найважливіших умов підвищенняефективностінавчальногопроцесуєготовністьвикладачівдо вдосконалювання і модернізації своєїдіяльності: розробка нових методів роботи; створення нових видів наочного приладдя і дидактичних матеріалів; використання нестандартних форм навчання тощо.

Діяльність Державної служби медицини катастрофтаслужби швидкої медичної допомоги доводить, що медична допомога, надана невідкладнонамісціабопоблизувиникненняосередка медико-санітарних втрат принадзвичайних ситуаціях техногенного, природногота соціально-політичногохарактеру,значнозбільшуєшансвиживанняпотерпілих та попередження ускладнень. Особливу актуальність здобуває психологічна підготовка лікарів-слухачів до дій в екстремальних умовах, оскільки якість наданої постраждалим екстреної медичної допомоги залежить не тільки від професійної підготовки лікаря, але й від знання особливостей організації медичного забезпечення в надзвичайних ситуаціях. Це ставить важливе завдання створення єдиної поліфункціональної діючої системи навчання і контролю в системівищої післядипломноїмедичноїосвіти, що дозволяє об’єктивно оцінювати рівень знань, проводити регулярну підготовку і контрольно-навчальні тренінги з метою підтримки бази медичних знань і практичних навичок лікарів-слухачів. Тому навчальний процес на кафедрі цивільного захисту та медицини катастроф будується в кілька етапів: перший - формування  «орієнтовної основи дій», що дозволяє лікарю безпомилково виконувати освоювані дії; другий - використання набору навчальних завдань, що моделюють найрізноманітніші ситуації, які виникають у реальній дійсності в надзвичайних ситуаціях. При цьому лікарі-слухачі не тільки закріплюють і вдосконалюють навички, раніше отримані на профільних клінічних кафедрах, але й вчаться застосовувати їх у комплексі в екстремальних обставинах надзвичайних ситуацій, умовах дефіциту часу й психо-емоційної напруги у відповідності зі специфічними медичними алгоритмами при обмежених лікувальних і діагностичних можливостях.