Міністерство охорони здоров'я  України

Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна

станція

Запорізький медичний університет

Запорізький інститут удосконалення лікарів

Управління охорони здоров'я Запорізької облдержадміністрації

Т Е З И

42-ої  обласної  науково-практичної

конференції  фахівців  санітарно -

епідеміологічної  служби

Запорізької  області

м. Запоріжжя

2002 р.

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МЕДИКО-САНІТАРНИХ ВТРАТ ВІД ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В РАЙОНАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

д.м.н. І.В. Кочін, д.м.н. В.П. Мірошниченко

Запорізький державний інститут удосконалення лікарів.

Кафедра медицини катастроф

Кафедра інфекційних хвороб

.Виходячи з медико-тактичної характеристики епідемічного осередку в районах надзвичайних ситуацій, санітарні втрати серед населення  в осередку інфекційних захворювань будуть виникати внаслідок суттєвого погіршення санітарно-гігієнічного стану та епідемічної обстановки як від безпосереднього улучення в організм людей мікроорганізмів повітрокрапельним шляхом, так і в результаті зараження збудниками через воду, продукти харчування, комах та тварин.

Під медико-санітарними втратами в епідемічному осередку розуміється кількість людей, що захворіли в наслідок розповсюдження інфекції на етапі розвитку епідемічного процесу. Для оперативних розрахунків медико-санітарних втрат серед населення в районах надзвичайних ситуацій використовується формула, отримана шляхом математичного моделювання, у якій враховуються чисельність зараженого населення і населення, що контактувало з інфекційними хворими, та декілька індексів, що характеризують епідемічний процес при певній інфекції: контагіозний індекс, коефіцієнт неспецифічного захисту, коефіцієнт специфічного захисту (коефіцієнт імунності), коефіцієнт екстреної профілактики.

На основі отриманих результатів стосовно можливої кількості хворих на території, охопленій надзвичайною ситуацією, розробляється прогноз розвитку епідемічної ситуації, комплексний план заходів Державної служби медицини катастроф території щодо ліквідації медико-санітарних втрат, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення  постраждалого населення.

САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

В.В. Козлов,д.м.н. І.В. Кочін

Заводська районна санітарно-епідеміологічна станція

Запорізький державний інститут удосконалення лікарів 

         Система санітарно-епідемічного нагляду оцінюється з урахуванням корисності, вартості та якості. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) сформувала ясні та зрозумілі критерії оцінки систем нагляду. Система нагляду за станом здоров’я населення може бути оцінена за допомогою наступних семи параметрів: 1) простота; 2) гнучкість; 3) доступність; 4) прогнозованість; 5) передбачуваність; 6) репрезентативність; 7) своєчасність.

         Санітарний нагляд у надзвичайних ситуаціях передбачає:

- розробку управлінських рішень, надання рекомендацій стосовно корекції здійснених заходів з протиепідемічного забезпечення потерпілих від вищих та нижчих ланок санітарно-епідеміологічного нагляду;

- прогнозування подальшого розвитку надзвичайної ситуації та розвитку епідемічного осередку.

Завдання:

- забезпечення проведення для медичних цілей санітарно-епідеміологічної розвідки, виявлення інфекційних, небезпечних хімічних речовин, радіонуклідів у навколишньому середовищі.