І.В. Кочін, Ю.І. Панасюк

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Санітарно-епідеміологічна станція Заводського району м.Запоріжжя

Для визначення складу закладів, установ, формувань та засобів санітарно-епідеміологічної служби необхідних для організації та проведення конкретних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів треба врахувати особливості різноманітних видів надзвичайних ситуацій технологічного та природного характеру.

Санітарно-гігієнічні та противоепідемічні заходи в районах надзвичайних ситуацій, на об’єктах господарювання та серед населення проводяться всіма формуваннями та закладами ДСМК, але провідна роль у їх організації та проведенні покладена на санітарно-єпідеміологічну служби МОЗ України.

У “Положенні про державну службу медицини катастроф” затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001р. За №827, у пункті 12.

Основними завданнями служби ДСМК є: “участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій, які здійснює санепідемслужба МОЗ України”. Для цього в Україні створена двоступенева система екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях, яка впроваджується санітарно-епідеміологічними закладами, установами та формуваннями. Схема організаційного складу санепідслужби в надзвичайних ситуаціях представлена на мал. 7.

При проведенні комплексів санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів в умовах надзвичайних ситуацій враховується весь спектр чинників, що впливає на характер та динаміку епідемічного процесу при кожній нозологічній формі інфекційного захворювання, а також вплив інших факторів на населення осередка (района) катастрофи. З цією метою МОЗ України створена узгоджена за цілями система екстреної санітарно-епідеміологічної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях (заклади, установи, формування, засоби санітарно-епідеміологічної служби), яка при необхідності негайно запроваджується в дію за розпорядженням МОЗ України та органів управління санепідемслужби центрального або територіального рівня.

Центральний рівень системи екстреної-епідеміологічної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях складають: головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України з санітарно-гігієнічних та протиепідемічних питань у надзвичайних ситуаціях; науково дослідні інститути, на базі яких створюються центри санітарно-епідеміологічного профілю та формування постійної готовності для нарпвлення їх безпосередьо до району надзвичайної ситуації:

Спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ), оперативні протиепідемічні бригади (ОПЕБ), бригади екстреної санітарно-профілактичної допомоги (БЕСПД). Для координації діяльності за свіманапрямками при МОЗ України функціонує центральна координаційна коміссія (ЦКК) та організаційно-методичний санітарно-епідеміологічний центр екстреної медичної допомоги з інформаційної медичної допомоги з інформаційно-аналітичним підрозділом, інформаційне забеспечення якого здійснюється через центральний вузол інформаційно-аналітичної обробки інформації в межах Урядової інформаційно анлітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), що розташований на базі Українського науково-приктичного центра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК).

Для наукового та методологічного забеспечення санітарно-епідеміологічної служби, формування державного та галузевого замовлення на науково-дослідні роботи, з тематики пов'язаної з питаннями запобігання та ліквідації медико-санітарних наслідників надзвичайних ситуацій, в тому числі епідемічних, при головному державному санітарному лікареві України функціонує як консультативно-дорадчий орган наукова рада, до складу якої входять провідні науковці та фахівці гігієнічного та епідеміологічного профілю. Для розгляду та вирішення найважливіших питань державної санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі пов'язаної з надзвичайними ситуаціями технологічного та природного характеру, в Державній санітарно-епідеміологічній службі України працює колегія державної санітарно-епідеміологічної служби у складі головного державного санітарного лікаря України, його заступників та інших посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби. Очолює колегію та затверджує її склад головний державний санітарний лікар України.

До центрального рівня в організації роботи з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій відносяться установи, на базі яких створюються різні центри санітарно-епідеміологічного спрямування:

1. Спеціфічної індикації та ідентифікації біологічних агентів;
2. Токсикологічний;
3. Радіологічний;
4. Фізико-хімічний;
5. Імунологічний;
6. Ентомологічний;
7. Паразитологічний та формування постійної готовності (бригади екстреної санітарно-профілактичної допомоги постійної готовності (БЕСПД ПГ) центрального рівня підпорядкування) для направлення їх безпосередньо до осередків та районів надзвичайних ситуацій.

На рівні центральних науково-дослідних інститутів та протичумних станцій створені центри з протиепідемічних питань у надзвичайних ситуаціях, які виконують покладені на них функції згідно з "Положенням про організаційно-методичний центр МОЗ України з санітарно-гігієнічних та протиепідемічних питань у надзвичайних ситуаціях".

В наведеному Положенні визначені загальні вимоги, завдання та функції:

1. організаційно методичний центр МОЗ України виконує функції організаційнометодичного забеспечення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, що запроваджується при надзвичайних ситуаціях.

Центр працює під керівництвом головного санітарно-епідемічного управляння МОЗ України. Очолює центр начальник протичумної станції.

При забеспеченні покладених на нього функцій Центр взаємодіє з Головним санітарно-епідеміологічним управлінням та іншими головними управліннями МОЗ України, Українським науково-практичним центром екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК), відповідними профільними науково-дослідними інститутами МОЗ України АМН України.

Центр має право отримувати від відповідних профільних науково-дослідних інститутів МОЗ України та АМН України необхідну інформацію для забеспечення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у надзвичайних ситуаціях. Він збирає необхідні матеріали для ретроспективного аналізаі оцінки санітарно-ггієнічних та протиепідемічних заходів, що проводилися при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

1. Основні (провідні) завдання та функції організаційно-методичного санітарно-епідеміологічного центру МОЗ України:
2. підготовка пропозицій для Головного санітарно-епідеміологічного уарвління МОЗ України стосовно формування складу оперативних протиепідемічних бригад (ОПЕБ) з врахуванням пропозицій відповідних профільних науково-дослідних інститутів МОЗ України та АМН України;
3. організація разом з відповідними профільними науково-дослідними інститутами МОЗ України та АМН України професійної підготовки, перепідготовки та удосконалення спеціалістів оперативних протиепідемічних бригад (ОПЕБ) та спеціалізованих протиепідемічних бригад (СПЕБ);
4. розробка пропозицій стосовно удосконалення оснащення оперативних протиепідемічних бригад (ОПЕБ) та спеціалізованних протиепідемічних бригад (СПЕБ) лабораторним обладнанням та майном;
5. надання практичної та методичної допомоги оперативним протиепідемічним бригадам (ОПЕБ) та спеціалізованим протиепідемічним бригадам (СПЕБ) в проведенні заходів з виявлення, локалізації та ліквідації осередків інфекційних хвороб при ликвідації наслідків надзвичайних ситуацій;
6. організація і проведення з залученням відповідних профільних науково-дослідних інститутів МОЗ України та АМН України ретроспективного аналіза матеріалів санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів, що проводилися в умовах надзвичайних ситуацій та розробка пропозицій щодо їх удосконалення;
7. підготовка пропозицій для відповідних профільних науково-дослідних інститутів щодо розробки сучасних методів експресної діагностики інфекційних хвороб та експрес-аналіза епідемічних ситуацій;
8. участь у прийманні закінчених науково-дослідних робіт, пов'язаних з тематикою розробки санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
9. функціонування на центральному рівні для оперативного значення та оцінки епідемічної ситуації, організації та забезпечення протиепідемічних заходів в районі надзвичайних ситуацій оперативної протиепідемічної бригади (ОПЕБ), яка створюється МОЗ України на базі науково-дослідних інститутів МОЗ України, АМН України та протичумної станції МОЗ України з числа найбільш кваліфікованих спеціалістів.

Професійна підготовка особового складу оперативних протиепідемічних бригад (ОПЕБ) проводиться у відповідності з затвердженими програмами за місцем основної роботи фахівців, а також на курсах тематичного та передатестаційного удосконалення, які організуються разом з науково-дослідними інститутами, організаційно-методичним санітарно-епідемічним Центром МОЗ України.

Створені оперативні протиепідемічні бригади (ОПЕБ) передаються в оперативне підпорядкування Українському науково-практичному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК), який визначає порядок роботи (чергування) та їх оповіщення.

УНПЦ ЕМД та МК забезпечує при необхідності доставку ОПЕБ в район надзвичайної ситуації, а також оснащує бригади майном у відповідності з затвердженим табелем оснащення.

Срок відправлення ОПЕБ в район надзвичайної ситуації, термін роботи та повернення визначаються керівництвом МОЗ України.

Основними завданнями оперативних протиепідемічних бригад (ОПЕБ) в районі надзвичайної ситуації є:

• оцінка ситуації, що створилася, епідеміологічного стану района надзвичайної ситуації, стану лабораторної та госпітальної бази;
• розробка комплекса екстрених профілактичних та протиепідемічних заходів;
• визначення доцільності залучення додаткових сил та засобів (спеціалізованих протиепідемічних бригад, санітарно-протиепідемічних загонів, рухомих протиепідемічних загонів тощо) з врахуванням ситуації, що утворилася у районі надзвичайної ситуації;
• організація і забезпечення особистими силами та силами місцевих санітарно-епідеміологічних станцій специфічної індикації та експрес-діагностики інфекційних хвороб;
• постійний аналіз і передання для керівництва МОЗ України через вузол інформаційно-аналітичної обробки інформації УІАС НС у МОЗ України необхідного обсягу інформації стосовно епідемічної обстановки та перебігу проведення заходів в районі надзвичайної ситуації.

Оперативні протиепідемічні бригади (ОПЕБ) координують свої дії і щільно взаємодіють з бригадами екстреної санітарно-профілактичної допомоги (БЕСПД), спеціалізованими протиепідемічними бригадами (СПЕБ), санітарно-епідеміологічними загонами (СЕЗ) та іншими формуваннями санітарно-епідеміологічної служби.

Не менш важливим в організації епідеміологічного обстеження, лабораторних досліджень, організації виявлення та діагностики інфекційних захворювань є розв'язання таких питань, як визначення лабораторій, які спроможні здійснити індикацію патогенних мікроорганізмів, визначити та сформувати у повному обсязі комплекс протиепідемічних заходів, спроможних ліквідувати епідемічні наслідки надзвичайних ситуацій. До таких лабораторій можливо віднести тільки найбільш крупні лабораторії практичної мережі санітарно-епідеміологічної служби України. Це лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС) МОЗ України, Кримська республіканська СЕС, обласні СЕС, центральні СЕС на залізничному, водному, повітряному транспорті, СЕС на залізницях та басейнові СЕС, обласні ветеринарно-бактеріологічні лабораторії, а також лабораторії науково-дослідних інститутів епідеміологічного, мікробіологічного та вірусологічного профілей.

З формувань санітарно-епідеміологічної служби, які мають добре обладнані лабораторії, спроможні виконувати індикацію патогенних мікроорганізмів, є спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). В системі служби медицини катастроф для функціонування в надзвичайних ситуаціях створені спеціалізовані протиепідемічні бригади постійної готовності (СПЕБ ПГ) на базі науково-дослідних інститутів та протичумних станцій.

Мал.7. Організація санітарно-епідемічної служби України у надзвичайних ситуаціях.

Умовні скорочення:

СЕС – санітарно-епідеміологічна станція;

СПЗ – санітарно-профілактичний загін;

СЕЗ – санітарно-епідеміологічний загін;

РПЕЗ – рухомий протиепідемічний загін;

ГЕР – група епідеміологічної розвідки;

СПЕБ – спеціалізована протиепідемічна бригада;

ОПЕБ – оперативна протиепідемічна бригада;

БЕСПД – бригада екстреної санітарно-профілактичної допомоги;

ГСЕО – група санітарно-епідеміологічної оцінки.