І.В. Кочін

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Ключові слова:детермінізм, парадигма теорії здоров’я, причинність, системний аналіз, спосіб життя, стан систем, теорія систем.

Розглянута і науково обгрунтована необхідність використання досягнень теорії систем для вирішення практичних завдань з дослідження системи «Соціально-гігієнічна сфера образа життя – здоров’я», передбачення поведінки процесів і синтезу процесів з необхідною поведінкою. Доведено, що теорія систем може слугувати теоретико-методологічною основою математичного забезпечення та наукового обгрунтування моделювання процесів формування здорового образу життя, спрямованих на збереження та відтворення здоров’я української нації.

У суспільній свідомості філософів, що працюють в царині медицини, і соціалгігієністів все більше отримує визнання принципово нова філософська і соціально-гігієнічна парадигма системного дослідження способу життя (СЖ), його механізму впливу на формування стану здоров’я нації, окремих соціальних груп та індивіда, що, в кінцевому рахунку, переслідує мету створення інтегральної теорії здоров’я (ІТЗ). Треба визнати, що допоки різноманітні концепції здоров’я не складаються у єдину науково-теоретичну парадигму, а це значить, що для побудови ІТЗ потрібна докорінна зміна світогляду на природу, суспільство, охорону здоров’я, медицину і нарешті на саму людину, її соціально-духовні витоки, які визначають творчий характер життєдіяльності, а звідси і механізми формування способу життя взагалі та здорового способу життя зокрема [4, 5]. Тільки при найбільш повному розумінні глибини завдань можливо знайти адекватні способи їх розв’язання. Треба визнати, що для досягнення поставленої мети – створення ІТЗ, більш важливим є формулювання і постановка правильних запитань, ніж отримання правильних відповідей на помилкові [3].

Найбільш важливим призначенням науки, яка займається розв’язанням системних проблем, є розробка методологічних і методичних підходів до вирішення системних задач у їх природному формулюванні [1, 2]. Провідним напрямом розвитку теорії, методології та методики дослідження способу життя (СЖ) населення та механізму його формуючого впливу на стан здоров’я населення на сучасному етапі є свідомий перехід від одновимірності до багатовимірності, коли наука про  системи органічно входить у предметну царину та науковий інструментарій соціально-гігієнічних досліджень. Важливість цієї нової парадигми ще не зовсім усвідомлена, але її наслідки щодо майбутнього бачаться як надзвичайно глибокі і ефективні у сфері пізнання процесів формування здорового способу життя (ЗСЖ), збереження та відтворення стану здоров’я населення України.

Мета дослідження -довести на засадах системного аналізу наявність опосередкованого механізму впливу способу життя на формування стану здоров’я.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Теорія систем (ТС) призначена для розв’язання практичних завдань передбачення поведінки процесів і синтезу процесів з потрібною по­ведінкою, що є методологічною і методичною основою математичного забезпечення і наукового обгрунтування моделювання процесів фор­мування ЗСЖ на інформаційній основі дослід­ження закономірностей системи "Соціально-гігієнічна сфера способу життя (СГССЖ) - здоров’я" населення України та окремих його верств. Вирі­шення цих завдань можливо тільки при використанні концепції стану системи, а тому розбудова методологічної основи моделювання проце­су формування ЗСЖ грунтується на методі прос­тору станів. Головна мета полягає у тому, щоб виробити у фахівців з соціальної гігієни здатність саме до сис­темного аналізу (СА) та розгляду проблематики процесу формування ЗСЖ, проектування моделей систем збереження і відтворення ста­ну здоров’я населення (МСЗВСЗН) України та професійного вміння визначити науково обґрунтовані напрями їх розв’язання. Для цього необхідно, по-перше, розглядати досліджувану систему "СГССЖ - стан здоров’я" як процес, і, по-друге, -  глибоко розуміти потенційні наукові та інформаційні можливості використання надбань ТС і СА у розв’язанні вкрай складної та актуальної проблеми сучасності – формування ЗСЖ і на його засадах збереження та відтворення стану здоров’я української нації.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА     ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Для розвитку профілактичного напрямку державної системи охоро­ни здоров’я і практичної розробки моделей СЗВСЗН потрібно дослі­дження взаємозв’язків системи "СГССЖ - стан здоров’я". Методологіч­ною і методичною основою рішення цих проблем є ТС, яка являє у теперішній час аксиоматичну математичну теорію, у межах якої розроблено концептуальний апарат і ефективні методи дослід­ження систем. В ТС дається строге математичне визначен­ня її предмету, тобто поняття системи[3]. У цьому визначенні система, по суті, є формалізацією поняття зв’язку. Такий підхід застосований нами щодо визначення взаємозв’язків системи "СГССЖ - стан здоров’я" на перший погляд здається вузьким у порівнянні з поширеним уявлен­ням про систему як сукупність елементів, що знаходяться у відноси­нах і зв’язках один з одним, яка утворює певну цілісність, єдність. Але якщо формалізоване уявлення про зв’язок між двома об’єктами, то формальний опис системи з взаємопов’язаних (взаємодіючих) елемен­тів А₁, ..., А_kпроявляється як композиція таких формальних зв’язків між відповідними парами об’єктів (А_i, А_j)у відповідності з деяким графом зв’язків. Тому наведена дефініція системи не ширше матема­тичної. Далі, зв’язок завжди означає взаємодію у часі і/або просторі. У результаті приходимо до процесного розуміння системи "СГССЖ - стан здоров’я", і вона уявляється нам як взаємодіючі у часі і/або просторі процеси.

Формалізація динамічної (процесної) точки зору на систему приз­водить до математичного визначення її предмету, виділення вихідних понять і формулювання основних проблем, що є тим плідним зерном, з якого виросла, інтенсивно розвивається і знайшла широке практичне застосування сучасна ТС, в тому числі у вирішенні проб­лем формування ЗСЖ, проектування МСЗВСЗН.

Для формалізації поняття зв’язку використані нами деякі первинні поняття. Вони відбивають визначені сто­рони організації реальних життєвих процесів. З’ясуємо, які поняття необхідні для опису загальних процесів, в тому числі й тих, що дос­ліджуються фахівцями з соціальної гігієни. Будь-який процес являє собою послідовність у часі або прос­торі реальних явищ. При цьому процес не є абсолютно довільною послідовністю: явища якимось чином об’єктивно організовані. Ця органі­зація, порядок і є породженням того, що є змістом поняття "система". Конкретна організація явищ, наприклад, СЖ людей, вно­сить обмеження на їх можливі послідовності. Ставлячи перед собою мету дати характеристику процесу у самому загальному вигляді, необхідно звільнитися від усіх приватних обмежень і виділити тільки ті, які властиві усім реальним процесам. У самому загальному вигляді цей по­рядок встановлюється двома принципами діалектики: детермінізмом і причинністю[2].

Всі форми реальних взаємозв’язків у кінцевому рахунку склада­ються на основі загальнодіючої причинності, поза якою не існує ні одне явище дійсності, де під причинністю розуміється генетичний зв’язок між окремими станами видів і форм матерії у процесах її руху і розвитку. Причинність загальна, так як немає явищ, які не породжують тих чи інших наслідків [3].

Філософське розуміння детермінізму щільно пов’язане з поняттям причинності[4]. Центральним ядром детермінізму є положення про існування причинності, тобто такого зв’язку явищ, у якому одне явище (причина) при цілком визначених умовах з необхідністю породжує, утворює або формує інше явище (наслідок). При математичній формалі­зації цих положень поняття причинності віддзеркалюється у понятті стан (наприклад, стан здоров’я, стан способу життя) і властивості закону змін станів (на­приклад, зміна станів здоров’я особи, соціальної групи або населення під впливом процесів повсякденної життєдіяльності або цілеспрямованих процесів, формуючих ЗСЖ), а поняття "визначені умови" - в понятті входу. У системі, що  розглядається, входом є СГССЖ населення. Що сто­сується розгляду і дослідження вищезазначених понять "детермінізму, причинності, зв’язку, причинно-наслідкового зв’язку" і інших, то вони нас цікавлять стосовно визначення формуючого впливу СГССЖ на формування стану здоров’я населення (дослідження сис­теми "СГССЖ - стан здоров’я") [1]. Отже, причинно-наслідковий зв’язок, який задовольняє принципи детермінізму і причинності, по-перше, означає, що ні одне реальне явище не виникає спонтанно, самовільно, завжди є передуюче йому у часі або просторі інше реальне явище, яке його викликає. По-друге, ні одне явище, що відбулося у даний момент часу, не залежить від того, які реальні явища відбудуться у момент часу, що трапляться за вказаним (у математичній ТС ця властивість називається причинністю). Нарешті, та обставина, що у даний момент відбулося певне явище, а не якесь інше, вказує на на­явність певної основи щодо реалізації саме цього явища. У остан­ньому відбивається принцип детермінізму реальних процесів[2].

Неможливість самовільного виникнення явищ призводить до фор­малізації закономірностей поведінки процесу і необхідності вве­дення іншого процесу, який знаходиться з даним у причинно-наслідковому зв’язку. У ТС причинний процес називають входом, а процес-наслідок - виходом. При дослідженні системи "СГССЖ - стан здоров’я", відповідно "СГССЖ" є входом, а "стан здоров’я" - ви­ходом системи.

Іншим фундаментальним поняттям ТС є поняття стану[2]. У науковій літературі, присвяченій ТС, концепції стану приділяєть­ся особлива увага. З одного боку, будь-яка природно-наукова теорія ви­користовує це поняття, а з іншого - ніхто не бачив, не вимірював, не важив тощо, стан реальних об’єктів (процесів, явищ). Експериментально доведено, що фізичні властивості об’єктів завжди мож­ливо ідентифікувати. Однак сам стан завжди прихований. Тому, іноді виникає питання: а чи існує взагалі стан? Слід зауважити, що негативна відповідь на нього призведе до висновку, що природні науки у своїх моделях використовують фікцію. Наявність стану можливо обгрунтува­ти у різний спосіб. У якості одного з них наведемо наступні міркування. Як свідчилося вище, реальна система завжди містить два про­цеси, один з яких залежить від іншого. Разом з тим при формальному аналізі характеру залежностей виходу від входу системи виявляється, що безпосереднього зв’язку між ними немає. Дійсно, реальна подія у мо­менти часу tне може залежати від того, чого в цей момент реаль­но не існує. Події, які відбулися у процесі-вході у момент τ, що передує моменту t,  у момент tне є реальністю. Тому, подія, що яв­ляє собою конкретне значення виходу у момент часу t, не залежить від значень входу у момент часу τ<t. Разом з тим, вихід у момент tтакож не залежить від входу, який реалізується в той же самий мо­мент t,  оскільки вплив одного явища на інше не може бути миттє­вим, поширення сигналу(впливу,дії) завжди відбувається з кінцевою швидкістю,причина і наслідок не можуть виникати одночасно.

Отже,з одного боку,вихід залежить від входу,а з іншого - не залежить. Розв’язання цього протиріччя полягає у тому,що залежність виходу від входу є опосередкованою. Це з необхідністю тягне виз­нання наявності визначених об’єктів,які пов’язують усю передісто­рію входів-причин до моменту tі вихід у цей момент. Ці об’єкти називають станами. Таким чином, конкретною причиною явища у процесі-виході (у нашому випадку здоров’я, захворюваності, травматизму, ін­валідності тощо), основою реалізації саме цього явища, є деякий стан (детермінізм) формуючої системи. З поля бачення соціальних гігієністів при дослідженні системи "СГССЖ - здоров’я" і з урахуванням кон­цепції стану, яке випливає з ТС, виходить дуже важливий висновок про опосередкований вплив повсякденної життєдіяльності (способу життя) на формування здоров’я і рівні захворюваності, що спростовує дуже ши­роко розповсюджену сентенцію і раніш сформульоване припущення про безпосередній вплив СЖ на формування стану здоров’я на­селення [1].                                                                                         

Отже,в кожний момент tсистема(СГССЖ як система) характеризу­ється деяким станом-елементом її множини станів,які однозначно ви­значають значення виходу в цей момент t,і це є однією з аксіом ТС. В ТС стан як первинне поняття не визначається у формі будь-якої дефініції. Відносно конкретної системи можливо поста­вити питання: що являє собою множина її станів? Яка його побудова? (є, наприклад, він кінцевим або ні?) тощо. Тому, конкретно щодо ро­зуміння, що таке стан СГССЖ, мова повинна йти про розгляд, створення і дослідження багатоієрархічних моделей реального способу життя (РСЖ) як взаємопов’язаних видів діяльності особи у повсякденному житті. Вплив входу (СГССЖ) на вихід (здоров’я) зводиться до залежності ста­ну в кожний момент tвід процесу-входу, який реалізується до цього моменту t, тобто у стані (СГССЖ) накопичуються усі причини, які ре­алізувалися у минулому, і які визначають сучасне. Слід звернути ува­гу на наступні обставини. Якщо у конструкції поняття системи вико­ристання процесів входу і виходу було викликане фізичними уявленнями про функціонування системи, то поняття стану має відношення до закону формування виходу[2]. Ця сентенція має провідне значення у науковому обгрунтуванні процесу і механізму формування ЗСЖ, а також теоретично доводить можливість розробки мо­делі і системи збереження і відтворення стану здоров’я населення (МСЗВСЗН).

Об’єкт (індивід), що взаємодіє з системою СГССЖ, може здійснити таку взаємодію тільки через вхід і вихід системи СГССЖ, а встано­вити безпосередній зв’язок з процесом у просторі станів СГССЖ - не­можливо. Це ще раз доводить, що вплив повсякденної життєдіяльності населення на формування їх стану здоров’я опосе­редкований. А тому, з такого розуміння впливу СГССЖ на формування стану здоров’я населення, слід зауважити, що поши­рений погляд серед соціальних гігієністів радянської доби про безпосередній вплив СЖ на формування стану здоров’я є хибним і потребує пе­регляду. У практичному плані такий підхід заважає розумінню проце­сів, які визначають стан здоров’я населення, а тому перешкоджає формуванню ЗСЖ, створенню (проектуванню) моделей і систем збе­реження і відтворення стану здоров’я населення. Ро­зуміння, в якому стані знаходиться система видів діяльності СГССЖ у якийсь момент часу або простору, може бути отримано тільки в ре­зультаті вирішення певної теоретико-системної задачі у предметній області соціальної гігієни та організації охорони здоров’я.

Окрім входу, стану і виходу є ще два об’єкти, які необхідні що­до розбудови поняття системи. Як вище зазначалося, поняття системи містить обмеження на можливі процеси. Це обмеження відбивається так званими відображеннями виходу і входу і перехідним. Оскільки вихід однозначно визначається станом, то існуючий зв’язок між ни­ми, виражається відображенням з множини станів у множину значень, які приймає вихід, і яке називається відображенням виходу [2]. Аналогічно, існує зв’язок між входом і станом. Якщо у моментt₀система характеризувалася станом x⁰, а у момент t₁>t₀- станом х¹ , причому у моменти часу τ, де t₀<τ<t₁,вхід приймав визначені значення u(τ),то зміна стану саме у х¹,а не у будь-яке інше, викликається дією певного (визначеного) закону поведінки системи. Іншими слова­ми, існує ще одна характеристика-закон, якому підкоряється поведін­ка системи у просторі станів. Розуміння закону поведінки системи (СГССЖ) і визначення її стану у конкретний момент tдає можли­вість визначити взаємозв’язки на моделі "СГССЖ - здоров’я" за допомо­гою математичних функцій і тим самим представити вплив повсякден­ної життєдіяльності на формування стану здоров’я і рівнів захво­рюваності населення. Прикладне використання визна­ченого закону поведінки (впливу) системи (СГССЖ) дає змогу контро­лювати і прогнозувати процес формування ЗСЖ, оцінити ефективність впровадженої системи збереження і відтворен­ня стану здоров’я населення. У процесі формаліза­ції цей закон можливо описати у вигляді відображення, яке кожному стану і кожному входу ставить у відповідність певний стан СГССЖ, причому це відображення залежить від двох моментів часу, як від па­раметрів. Воно називається перехідним відображенням.

Синергетичне поєднання епістемології, теорії систем, системного аналізу та концепції стану системи у фундаментальні основи наукового обгрунтування механізму впливу способу життя на формування здоров’я закладає підвалини у створення загальної інтегральної теорії здоров’я [1, 2]. А це означає для охорони, збереження та відтворення здоров’я української нації не елементарне запозичення стрункого і гармонійного комплексу фундаментальних теорій та оригінальної термінології, а впровадження нової парадигми, зчепленої з вимогами часу та володіючою координатно-орієнтаційною функцією. Пропонуєма парадигма віддзеркалює сучасне філософсько-світоглядне розуміння та методологічний підхід до розробки загальної інтегральної теорії здоров’я і на мою думку є провідним засобом розв’язання фундаментальних завдань пізнання та безсумнівно провідним елементом фундаментальної теорії здоров’я [1]. З введенням парадигми, яка обумовлює механізм формування здоров’я, мною пов’язується початок нового періоду в історії, теорії та методології медицини, що повинно призвести до радикальних змін у дослідженнях системи «Спосіб життя – здоров’я», оскільки мова йде про цілісний процес радикальної зміни способу наукового мислення та концептуального перетворення медицини.

ВИСНОВКИ

1.Побудована конструкція системи «СГССЖ – здоров’я» містить первинні поняття входу, стану і виходу, а також відносини між цими поняттями, які відбиваються відображеннями виходу і перехідним.

2. Поняття стану системи має відношення до закономірностей формування виходу системи, що є принциповим у науковому обґрунтуванні процесу і механізму формування здорового способу життя.

3.З дослідження системи «СГССЖ – здоров’я» випливає принциповий висновок про опосередкований вплив способу життя на формування здоров’я населення.

4.Інформація про множину станів, перехідного відображення і відображення виходу СГССЖ, як системи, дозволяє надати відповідь на провідні запитання щодо формування здорового способу життя: яку поведінку має система СГССЖ; який потрібен науковий підхід до вирішення завдань стосовно передбачення поведінки системи СГССЖ; як практично розв’язати завдання з забезпечення потрібної поведінки системи СГССЖ у процесі формування здорового способу життя.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кочін І.В. Система «Спосіб життя – здоров’я» як інформаційна база профілактичної медицини (методологічні і методичні аспекти) // Українські медичні вісті. – 1997. - № 1. – С. 90-91.

2. Кочін І.В., Порада Л.В., Савицька О.О. Системні дослідження у розробці і проектуванні систем збереження і відтворення стану здоров’я працівників промисловості. Теорія систем і системний  аналіз. Соціально-гігієнічні, математичні і економічні аспекти формування здорового способу життя з використанням обчислювальної техніки: Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗДІУЛ, 1997. – 232 с.

3. Ладанюк А.П. Основи системного аналізу: Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 176 с.

4. Хомутцов С.В.Системно-философский анализ процесса становления человека // Философия образования. – Новосибирск, 2004. - № 3. – С. 214 – 216.

5. Хрусталев Ю.М. Философия – интеллектуальная и моральная основа здоровья (социально-гуманитарный концепт здоровья) // Терапевтический архив. – 2006. – Т. 78, № 1. – С. 83 – 87.

РЕЗЮМЕ

И.В.Кочин

НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ МЕХАНИЗМА ВЛИЯНИЯ ОБРАЗА ЖИЗНИ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЗДОРОВЬЯ УКРАИНСКОЙ НАЦИИ НА ФУНДАМЕНТАЛЬНЫХ ОСНОВАХ ТЕОРИИ СИСТЕМ, СИСТЕМНОГО АНАЛИЗА И КОНЦЕПЦИИ СОСТОЯНИЯ СИСТЕМЫ

Рассмотрена и научно обоснована необходимость использования достижений теории систем для решения практических задач по исследованию системы «Социально-гигиеническая сфера образа жизни - здоровье», предвидения поведения процессов и синтеза процессов с необходимым поведением. Доказано, что теория систем может служить теоретико-методологической основой математического обеспечения и научного обоснования моделирования процессов формирования здорового образа жизни, направленных на сохранение и восстановление здоровья украинской нации.

Ключевые слова:детерминизм, парадигма теории здоровья, причинность, системный анализ, способ жизни, состояние системы, теория систем.

SUMMARY

I.V.  Kochin

SCIENTIFIC GROUND OFWAYOFLIFE INFLUENCE MECHANISM ON FORMING OFUKRAINIAN POPULATION HEALTH ON FUNDAMENTAL BASES OFSYSTEM THEORY, SYSTEMANALYSIS  ANDSYSTEM STATUS CONCEPTION

Tere is considered and scientifically grounded necessity of using achievements of system theory for practical problem solutions in research system “The Social-hygienic sphere of way of life - health”, prediction of processes conduct and processes synthesis with conduct necessity. It is proven that the system theory can serve as theoretical and methodological basis of the mathematical providing and scientific ground of healthy life-style forming processes simulation, which are directed on the maintenance and renewal of ukrainian population health.

         Key words: determinism, health theory paradigm, causality, system analysis, method of life, wayoflife, system theory.

Відомості про авторів:

Кочін Ігор Васильович, академік Української академії оригінальних ідей, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти

Адреса для листування:

Кочін Ігор Васильович, 69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 55, кв. 15,

Тел. (0612) 764-19-79. Е-mail:[email protected]