І.В.Кочін, О.М.Акулова

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

м. Запоріжжя, Україна

КЛЮЧОВІ СЛОВА. Санітарно-епідеміологічна служба, надзвичайна ситуація, підготовка, лікар-епідеміолог.

Останні десятиліття характеризуються збільшенням в усьому світі, у тому числі й в Україні, кількості техногенних і природних надзвичайних ситуацій (НС), які ускладнюються епідеміологічними наслідками. Складна обстановка, що виникає в районах НС, вимагає організації цілеспрямованих, грамотних і оперативних заходів щодо медичного обслуговування постраждалого населення. Дані заходи  проводять формування Державної служби медицини катастроф, але провідна роль в  організації, проведенні та контролі за виконанням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах НС  серед населення та на об'єктах господарювання покладена на Державну санітарно-епідеміологічну службу (ДСЕС) МОЗ України. Основними завданнями санітарно-епідеміологічної служби є «участь в організації комплексу санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій» [4]. Нові цілі й завдання, поставлені перед службою та її установами, обумовили необхідність підготовки фахівців медико-профілактичного профілю, у тому числі епідеміологів, що відповідають вимогам часу.    

МЕТА РОБОТИ. Обґрунтувати необхідність підготовки лікарів-епідеміологів з актуальних проблем епідеміології у світлі сучасних вимог до організації й проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в осередках НС.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ. Для досягнення метибули використані методи ситуаційного та епідеміологічного аналізу, доказової медицини (інтеракивний підхід, індуктивна логіка), матеріали ліквідації НС з епідемічними ускладненнями. Досліджувалися епідемічні спалахи з масовими захворюваннями населення кишковими інфекціями, які виникли внаслідок: вживання недоброякісних продуктів харчування; ушкодження водогонів питної води та її забруднення господарчо-фекальними каналізаційними стоками; підтоплення житлових масивів нагінними водами Азовського моря.   

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

Важливою умовою розвитку та удосконалення діяльності ДСЕС є забезпечення служби  фахівцями, професійно здатними до розв’язання нових завдань, пов’язаних з ліквідацією епідемічних спалахів при НС. На нашу думку при додипломній та післядипломній підготовці лікарів-епідеміологів треба приділяти увагу наступним питанням:    

1. Нормативній та законодавчій базі, що регламентує діяльність ДСЕС в повсякденних умовах та при НС. Лікар-епідеміолог повинен добре знати законодавчу основу санітарно-епідеміологічного забезпечення благополуччя населення, у тому числі щодо санітарного захисту території.

2. Особливостям епідемічного процесу при НС. Епідемічний процес як складна динамічна система характеризується специфічними особливостями при НС,  які треба враховувати епідеміологам при ліквідації спалахів інфекційних захворювань та при проведенні санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.

3. Методології епідеміологічних досліджень. Оволодіти всіма спектрами епідеміологічних досліджень, творчо їх використовувати, логічно мислити, що є професійною основою висококваліфікованого спеціаліста. Адекватно використовувані методи дозволяють якісно оцінити ситуацію і як наслідок – якісно провесті комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів з локалізації та ліквідації епідемічних осередків НС.

4. Методології санітарно-гігієнічного та епідеміологічного моніторингу. Існуюча нині система моніторингу та теоретичні розробки з визначенням провісників епідемій, дають реальну можливість прогнозування надзвичайних епідемічних ситуацій.

5. Новим комп’ютерним технологіям в інформаційному забезпеченні епідемічного нагляду. Лікар-епідеміолог повинен володіти сучасними інформаційними технологіями, тому що якісна оперативна обробка великої кількості факторів епідемічного процесу й зовнішнього середовища без засобів сучасної обчислювальної техніки неможлива.

6. Відпрацюванню практичних навичок і вмінь роботи в осередках епідеміологічних ускладнень НС. Раптове виникнення НС, з одного боку, і з другого - необхідність проведення масштабних протиепідемічних заходів у максимально стислі строки, потребує від фахівців  чітко опрацьованих практичних вмінь роботи в осередках.  

7. Біологічний тероризм - нова проблема, що стоїть перед епідеміологією, вирішувати яку необхідно вже зараз, тому при підготовці епідеміологів необхідно звертати увагу на: збудників, які придатні або можуть бути придатні до використання як біологічна зброя; закономірності розвитку штучно викликаних епідемічних процесів і тих ознак, що дозволяють запідозрити біологічний терористичний акт; експрес-діагностику збудників, що спричинили спалах інфекції;  особливості специфічної профілактики в умовах можливого біологічного зараження.

Викладені вище ключові питання епідеміології повинні бути включені в навчальні плани підготовки лікарів-епідеміологів у системі вищої медичної освіти (додипломної і післядипломної). Кафедра медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (завідувач кафедри - академік Української академії оригінальних ідей, д.мед.н., професор Кочін І.В.) має у своєму розпорядженні досвід післядипломної підготовки лікарів, що працюють у санітарно-епідеміологічній службі. У навчальних планах циклів тематичного удосконалення лікарів виділено модуль «Організація санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів при надзвичайних ситуаціях з епідеміологічними ускладненнями», до якого включені зазначені вище актуальні питання епідеміології. У навчальному процесі використаються як традиційні методи занять, такі сучасні активні методи навчань -  лекції - дискусії, лекції з використанням мультимедійної техніки, семінарські і практичні заняття у вигляді ділових ігор. Надопомогу викладачам вищих медичних навчальних закладів, а також медичним працівникам санітарно-епідеміологічних установ  видано навчальний посібник в 2-х томах«Научные основа эпидемиологии катастроф» / И.В.Кочин, Г.А.Черняков, П.И.Сидоренко и др.; Под ред. д.мед.н., академ. И.В.Кочина [3]. Кафедра медицини катастроф є науковим та організаційно-методичним центром з питань з організації екстреної медичної допомоги, у тому числі санітарно-гігієнічної і протиепідемічної. Співробітники кафедри беруть постійну участь у семінарах, конференціях працівників санітарно-епідеміологічної служби Запорізької області та міста Запоріжжя з актуальних питань санітарно - єпідеміологічного нагляду при НС.

Таким чином, підготовка лікарів-епідеміологів повинна здійснюватися з актуальної тематики і орієнтуватися на кінцеву мету - поліпшення державного санітарного нагляду та кваліфікованого медичного обслуговування населення.

ВИСНОВКИ.

1.У зв'язку з почастішанням надзвичайних ситуацій з епідемічними ускладненнями істотно змінилися завдання та функції Державної санітарно-епідеміологічної служби.

2.Завдання Державної санітарно-епідеміологічної служби диктують необхідність якісних змін у фаховій підготовці лікарів-епідеміологів.

3.Підготовка лікарів-епідеміологів повинна охоплювати актуальні питання теорії й практики особливостей перебігу спалахів інфекційних хвороб при надзвичайних ситуаціях.

4.Єдина система додипломної та післядипломної підготовки лікарів-епідеміологів з актуальних питань епідеміології при надзвичайних ситуаціях поліпшить якість професійної підготовки та ліквідації епідемічних ускладнень при надзвичайних ситуаціях.

Авторы

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кочін Ігор Васильович – завідувач кафедри медицини катастроф, академік УАОІ, д.мед.н., професор; тел. дом. 8 (061) 764 – 19 - 79

 

Акулова Ольга Мефодіївна – старший викладач кафедри медицини катастроф, к.мед.н.; тел. м. 8 – 067-  9974624

69096, м. Запоріжжя - 96, бульвар Вінтера 20, Запорізька медична академія післядипломної освіти, кафедра медицини катастроф,

         Тел. сл. 8 (0612) 57 – 05 – 33;   

         www.zmapo.zp.ua       [email protected]

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Гавура В.В. Биологический терроризм – новая проблема эпидемиологии // Укр. медичний часопис. – 2003. - № 2 (34). – С.14-18.
2. Кочін І.В., Панасюк Ю.І., Сидоренко П.І. Санітарно-епідемічна служба, її заклади, установи та формування у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Основні завдання та принципи їх використання // Запорожскиймедицинский журнал. – 2005. - № 4 (31). – С. 142 - 146.
3. Научные основы эпидемиологии катастроф: Уч. пособие / И.В.Кочин, Г.А.Черняков, П.И.Сидоренко и др.; Под ред. д.м.н., академ. И.В.Кочина. В 2-х томах. – Запорожье: Полиграф, 2004. – Т. 1. – 284 с., Т. 2. – 292 с.
4. Положення про Державну службу медицини катастроф. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. за № 827
5. Состояние подготовки специалистов в области общественного здравоохранения в Украине и в мире (обзор) / Ю.В.Вороненко, В.В.Глуховский, А.С.Коваленко и др. – К.: Сфера, 2003. – 86 с.
6. Хайтович А.Б., Кирьяков П.С., Касимова А.Е. Научные основы противоэпидемических мероприятий при чрезвычайных ситуациях // Сучасні інфекції. – 2002. - № 3. – С. 4 - 11.

 

SUMMARY

ABOUT SOME KEY QUESTIONS IN PREPARATION

OF DOCTORS-EPIDEMIOLOGISTS

I.V.Kochin, O.M. Akulova

KEY WORDS.Sanitary-epidemiology service, extraordinary situation, preparation, doctor-epidemiologist.

The necessity of preparation of doctors-epidemiologists in actual problem of epidemiology is grounded in the light of modern requirements to activity of sanitary-epidemiology service in the region of extraordinary situations.

 

 

 О НЕКОТОРЫХКЛЮЧЕВЫХ ВОПРОСАХ В ПОДГОТОВКЕ ВРАЧЕЙ –ЭПИДЕМИОЛОГОВ

И.В. Кочин, О.М.Акулова

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА.Санитарно-эпидемиологическая служба, чрезвычайная ситуация, подготовка, врач-эпидемиолог.

Обоснована необходимость подготовки врачей-эпидемиологов по актуальным проблемам эпидемиологии в свете современных требований к деятельности санитарно-эпидемиологической службы  в очагах чрезвычайных ситуаций.

 

ПРО ДЕЯКІ КЛЮЧОВІ ПИТАННЯ В ПІДГОТОВЦІ

ЛІКАРІВ-ЕПІДЕМІОЛОГІВ

І.В. Кочін, О.М.Акулова

КЛЮЧОВІ СЛОВА.Санітарно-епідеміологічна служба, надзвичайна ситуація, підготовка, лікар-епідеміолог.

 Обґрунтувано необхідність підготовки лікарів-епідеміологів з актуальних проблем епідеміології у світлі сучасних вимог до діяльності санітарно-епідеміологічної служби  в осередках надзвичайних ситуацій.