Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту тамедицини катастроф

к.м.н. О.М. Акулова, д.м.н. І.В. Кочін, І.Ф. Шило,

О.О. Гайволя, Д.В. Ількаєв,

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

к.м.н. П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Розвиток науково-технічного процесу в Україні, реалізація великомасштабних технічних проектів пов'язані із підвищенням ризику виникнення техногенних катастроф. Особливості промислового виробництва України створюють потенційну загрозу виникнення техногенних аварій з ризиком хімічного зараження хімічно небезпечними речовинами (ХНР) територій та населення. В наслідок аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО)  може з’явитися велика кількість уражених, що потребують надання екстреної медичної допомоги. Питання роботи Державноїслужби медицини катастроф (ДСМК) у разі виникнення осередків зараження територій хімічно небезпечними речовинами у науковій літературі висвітлено достатньо. Однак, особливості планування та організації діяльності ДСМК, які мають вирішальне значення щодо перебігу наслідків хімічних заражень населення, вивчено недостатньо. Ефективність роботи ДСМК у надзвичайних ситуаціях (НС) значною мірою залежить від чіткого планування діяльності служби, а також від організації управління формуваннями та установами, які входять до її складу. Для чого необхідно визначити та врахувати особливості планування і управління ДСМК у НС, пов’язаних з можливим хімічним ураженням населення, що можливо зробити на основі експертної оцінки нормативно-правових актів України з питань ДСМК за період 1999-2009 рр. та результатів вітчизняного досвіду ліквідації медико-санітарних наслідків техногенних НС на ХНО.

Особливості планування та управління роботою ДСМК в зоні НС, пов’язаної з можливістю хімічного ураження населення, визначається специфікою медико-тактичних чинників  осередку хімічного зараження, а тобто: токсичністю ХНР і площею їх розповсюдження на території; раптовістю виникнення НС, тяжкістю, одномоментністю та великою кількістю уражених, які потребують екстреної медичної допомоги в найближчі хвилини після отруєння і негайної евакуації в лікувально-профілактичні заклади за межі осередку хімічного зараження; переважання тяжких та комбінованих уражень постраждалих; дезорганізацією соціальних структур; інтенсивними міграційними процесами осіб, вимушених залишати зони ураження; повним або частковим руйнуванням матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я; порушенням діяльності територіальних лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних установ.

Перераховані вище особливості комплексу медико-тактичних чинників осередку хімічного зараження визначають специфіку роботи формувань ДСМК у НС, особливості планування та організації діяльності ДСМК. Стратегічною метою планування діяльності ДСМК при виникненні осередків хімічного зараження є :

-   підвищення готовності органів управління, сил і засобів охорони здоров'я при виникненні НС;

-  забезпечення стійкості управління служби до роботи в осередках НС;                                            

-  найбільш раціональне використання сил і засобів та забезпечення маневру ними з урахуванням мінливості обстановки;    

- підвищення в обмежені строки готовності установ та формувань ДСМК,  організація захисту працівників служби при загрозі від дії вражаючих факторів НС;

-  раціональний розподіл та використання медичних і немедичних кадрів в установах і формуваннях служби при їх роботі у НС та організація всебічної їх підготовки (підвищення фахової кваліфікації, матеріально-технічне забезпечення, психологічна та фізична підготовка).

Стратегічна мета планування діяльності ДСМК полягає у підвищенні стійкості всіх складових служби до виконання, покладених державою завдань, при виникненні осередків зараження територій ХНР та загрозі населенню і  реалізується через розробку, запровадження та виконання наступних провідних питань:

1. Оптимізація структури управління ДСМК, що дозволить:

- реально здійснювати керівництво всіма установами та формуваннями служби  в зв'язку з наявністю у керівника необхідних владних повноважень;

-  налагодити взаємодію з медичними службами інших міністерств та відомств при плануванні та ліквідації наслідків НС;

- забезпечити  реальний зв'язок з місцевими органами представницької та виконавчої влади, координацію дії ДСМК з Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, МВС, СБУ, прокуратурою та іншими міністерствами та відомствами;

- забезпечити єдиний підхід до організації та надання екстреної медичної допомоги у НС.

2. Визначення строків приведення в готовність органів управління ДСМК, для чого розробляються:

- порядок оповіщення керівного складу, чергових змінпро загрозу і виникнення НС;

- порядок, послідовність і строки доповідей керівництву територіальних органів управління ДСМК про загрозу, виникнення НС та  їх наслідків.

3. Визначенняпотреби у силах і засобах ДСМК та у ліжковому фонді:

- склад сил і засобів, які залучаються до надання екстреної медичної допомоги, строки їх готовності;

- порядок залучення сил  до надання екстреної медичної допомоги;

- достатність сил та засобів служби ДСМК.

Ці показники мають суттєве значення для діяльності ДСМК при аваріях на ХНО та зонах можливого зараження. Кількість включення медичних бригад постійної готовності та лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) цілком залежить від масштабів НС та кількості постраждалих. Зволікання з наданням екстреної медичної допомоги ураженим призводить до збільшення ускладнень та летальних наслідків. Наприклад, при аварії на найбільшій ємності з хлором на заводі «Кремнійполімер» в м. Запоріжжі навіть при найсприятливіших погодних умовах кількість уражених, які матимуть потребу в екстреній медичній допомозі та стаціонарному лікуванні, складе більше 37 тисяч осіб. Такої кількості ліжок немає у всіх ЛПУ Запорізькій області. Отже, крім включення всіх сил, засобів і ліжкового фонду галузі охорони здоров'я, в т. ч відомчих, потрібно додаткове розгортання ліжок на базі санаторіїв, будинків і баз відпочинку та ін. Тобто при плануваннідодіяльностіДСМКу НС потрібно передбачитидостатній резервній фонд ліжок для госпіталізації уражених із зони хімічного зараження.

4. Забезпечення ДСМК:

- паспортами територій з потенційними джерелами виникнення НС;

-  інформацією про ризики погіршення техногенної і технологічної ситуації на територіальних ХНО;

- інформацією про ризики погіршення здоров’я  населення внаслідок можливих аварій на ХНО.

5.Забезпечення надійною оперативною багатоканальною системою зв’язку.

В умовах раптового виникнення НС збір та передача інформації з місця аварії на ХНО є фактором, який визначає своєчасне прийняття керівниками ДСМК адекватних рішень про організацію та надання екстреної медичної допомоги населенню. Для цього необхідно використати:

- прямий зв’язок за спеціальним каналом з диспетчерською службою швидкої медичної допомоги (радіозв'язок з лінійними бригадами на автомашинах швидкої медичної допомоги та телефонний - з штабом ліквідації наслідків НС і лікувальними закладами);

-  існуючі міські та міжміські лінії зв'язку, радіозв'язок, стільниковий зв’язок, а також система зв'язку та оповіщення служби цивільного захисту (ЦЗ);

- передача інформації через InterNet;

- виділення для служби ДСМК самостійних каналів стільникового зв’язку та радіозв'язку.

6. Транспортним забезпеченням заходів з ліквідацією медичних наслідків НС.Негайна евакуація ураженого населення в ЛПУ за межі осередку хімічного зараження потребує оперативного залучення значної кількості підготовленого для цієї мети санітарного автотранспорту, а при необхідності залізничного, водного та авіаційного транспорту. 

7. Організацією фахової підготовки та  контролю за цією підготовкою персоналу і формувань ДСМК з наданням особливої уваги:

-  підготовці  керівного складу ДСМК;

- відпрацюванню практичних навичок і вмінь оперативного складу медичних бригад постійної готовності першої черги для роботи в осередках хімічного зараження;

- контроль керівництва ДСМК за спеціальною підготовкою особового складу служби, в тому числі з питань охорони праці в осередках НС.

Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які є провідними організаційно-методичними установами ДСМК, лікувально-профілактичні та санітарно-протиепідемічні заклади, які входять до складу служби, розробкою та включенням до своїх планів роботи вищезазначених провідних питань забезпечать підтримання постійної професійної готовності сил  і засобів території (регіону) у ліквідації медико-санітарних наслідків НС, пов’язаних з можливістю хімічного ураження населення і дозволять керівництву всіх установ приймати в обмежений час найбільш обґрунтовані оптимальні рішення та раціонально використовувати наявні сили і засоби.

ВИСНОВКИ

1. Ефективність роботи ДСМК у НС, пов’язаних з техногенними аваріями на ХНО та ураженням населення, значною мірою залежить від чіткого планування діяльності служби, а також від організації управління формуваннями, установами та засобами, які входять до складу служби.

2. Специфікаотруйних речовин і медико-тактичних чинників осередку хімічного зараження визначають особливості планування та управління  ДСМК уНС, пов’язаних з ураженням населення ХНР.

3. Стратегічне та оперативне планування діяльності служби повинні бути спрямовані на підтримку постійної професійної готовності сил і засобів ДСМК  до роботи у НС та надання населенню екстреної мед