Вы здесь

Наукове обгрунтування організаційних принципів і першочергових завдань лікувально-профілактичних закладів на стадії реагування при надзвичайних ситуаціях

І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.В. Ількаєв, І.Ф.Шило,

П.І. Сидоренко, Т.М.Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

 

Надзвичайні ситуації (НС) техногенного і природного походження супроводжуються значною кількістю санітарних втрат, що зумовлює необхідність постійної готовності лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) до надання екстреної медичної допомоги постраждалому населенню при НС.

 Мета роботи. Науково обгрунтувати організаційні принципи і першочергові завдання ЛПЗ при роботі на стадії реагування на НС.

Матеріали і методі дослідження.Для досягнення мети проведено аналіз та експертна оцінка нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту населення та медицини катастроф за період 1998-2008 рр.

 Отримані результати.При виникненні НС робота ЛПЗ умовно підрозділяється на чотири стадії,  при цьому найбільш відповідальною, яка оптимізує наступні три, є перша стадія – стадія реагування або активізації. Вона починається з моменту надходження повідомлення щодо виникнення НС і до початку проведення заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення. Першочерговими  завданнями ЛПЗ на стадії реагування (активізації) є:

- приведення в готовність створених на базі ЛПЗ медичних формування Державної служби медицини катастроф (ДСМК);

- перепрофілювання структурних підрозділів ЛПЗ для прийому уражених і надання їм екстреної кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги в оптимальні строки і в належному обсязі. Особлива увага звертається на провідні  ланки в організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення, а саме - приймального відділення, відділень хірургічного профілю, операційно-перев'язувальних, відділення реанімації та інтенсивної терапії, санітарного пропускника до проведення часткової і повної санітарної обробки потерпілих. Приймаються заходи щодо збільшення чисельності персоналу цих відділень, їх ліжкової місткості, пропускної спроможності, додаткового оснащення апаратурою  тощо;

- використання додаткового медичного, санітарно-господарського і спеціального майна для матеріально-технічного забезпечення створених формувань і перепрофільованих  структурних підрозділів;

- уточнення списків хворих, які можуть бути виписані на амбулаторно-поліклінічне лікування;

-  заходи щодо збільшення ліжкової місткості стаціонарів лікарень для уражених за рахунок виписки одужуючих, а також використання додаткових площ (ординаторських, службових приміщень, коридорів тощо);

- проведення комплексу заходів щодо підвищення стійкості функціонування ЛПЗ, зокрема розв’язання питань захисту хворих і персоналу від дії вражаючих факторів НС;

- приведення  у готовність засобів індивідуального і колективного захисту персоналу і хворих;

- підвищення захисних властивостей будівель ЛПЗ (віконних отворів, дверей тощо);

- розв’язання питання про можливість роботи ЛПЗ у своїх приміщеннях або евакуації, коли за умовами прогнозованої обстановки не виключається погіршення ситуації. Визначається місце нового розташування ЛПЗ після евакуації, порядок забезпечення транспортом, обсяг евакуації (часткова, тобто тільки хворих і персоналу або повна, тобто не тільки людей, але й матеріальних засобів), тривалість евакуації.

Вказані першочергові завдання ЛПЗ повинні бути в обов'язковому порядку враховані при розробці плану роботи об'єкту при НС.

Медичні формування, створені в ЛПЗ, використовуються відповідно до обстановки, що склалася, і отриманих розпоряджень керівного органу охорони здоров’я. При цьому вирішують які медичні формування і з яким строком готовності будуть задіяні, порядок їх забезпечення медичним та іншим майном, транспортом. З урахуванням профілю ЛПЗ та його можливостей визначається профіль і кількість уражених,  час готовності перепрофільованих відділень до їх  прийому. Для оперативного і якісного виконання вказаних завдань велике значення має своєчасне і повне інформування керівництва ЛПЗ про обстановку, що склалася у межах адміністративної території. Відповідальність за створення і підготовку структури органів управління і формувань в установах охорони здоров'я для роботи в НС несуть керівники ЛПЗ - головні лікарі лікарень і поліклінік, які очолюють медичні формування своїх об'єктів. У лікарнях і поліклініках наказом головного лікаря ЛПЗ створюється орган управління - штаб об'єкту. Склад штабу визначається залежно від структури установи охорони здоров'я, їх можливостей і завдань, що вирішуються, у НС. Основним принципом створення органу управління в установах охорони здоров'я є включення до його складу основних провідних керівників з визначенням їх функціональних обов'язків відповідно до характеру виконуваної роботи в повсякденних умовах життєдіяльності.

Таким чином,  впровадження науково обгрунтованих першочергових завдань та  організаційних  принципів діяльності ЛПЗ на стадії реагування (активізації) при НС дозволить своєчасно, ефективно, якісно і у достатньому обсязі надати ураженим екстрену медичну допомогу і тим самим виконати свою медико-соціальну роль у ліквідації медико-санітарних наслідків НС.