Вы здесь

Зовнішні складові елементи мотивації самостійної роботи лікарів

 

І.В. Шило, І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.В. Ількаєв,

П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

 

Самостійна робота лікарів зумовлена об'єктивною необхідністю постійного їх навчання і самовдосконалення, перегляду та коригування власних самооцінок, переоцінки своїх можливостей, потенціалу та резервів кожної особистості. Ефективне розгортання самостійної робот, як і навчального процесу взагалі, значною мірою залежить від ставлення  слухача до навчального предмета.  Воно формується під впливом наступних зовнішніх чинників:

-  світоглядне значення предмета (наскільки він допомагає зрозуміти закони розвитку природи  та суспільства, розібратися в суспільних явищах та в цілому віддзеркалює розвиток світової науки); 

- пізнавальне значення предмета (наскільки він розширює кругозір, дає цікаві, потрібні знання);

- суспільне значення предмета, його роль в науковому, суспільному, культурному та економічному житті країни;

- практичне значення предмета (зв'язок з обраною професією, можливість оволодіння корисними вміннями та навичками);  

- легкість засвоєння даного предмета, до якого лікар-слухач відчуває себе більш здібним;

-  належне викладання цього предмета.

        З названих зовнішніх мотивів для навчаємого найбільш значимі є мотиви практичні (можливість отримати корисні вміння та навички) та пізнавальні. Професорсько-викладацький склад  вищої медичної післядипломної освіти в змозі підвищити ці складові зовнішньої мотивації самостійної роботи лікарів на тлі якісного, інтересного, яскравого викладання предмету з обов’язковим підкресленням теоретичних  знань  в практичної  діяльності лікаря. Тобто особистість та майстерня викладача, високий рівень його педагогічного мислення, здатність і прагнення до проблемного навчання, до ведення діалогу зі слухачем, прагнення до обґрунтування своїх поглядів, здатність до самооцінки своєї викладацької діяльності  повіни стимулювати лікаря-слухача до поглибленого  вивчення  предмету, у тому числи шляхом самостійної роботи.