Д.В. Ількаєв, І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, І.В. Шило,

П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

        Самостійна робота є невід'ємною складовою освіти,  у тому числи вищої медичної. Однак чи не найважливіше місце, як за обсягом, так і за значенням, вона займає у навчальному процесі при підготовки лікаря Державної служби медицини катастроф (ДСМК).  Самостійна робота, як правило, виконує дидактичні та виховні функції. Л.С.Виготський, відомий  український педагог, писав: «Навчання тільки тоді є хорошим, коли воно є творцем розвитку. Воно спонукає і викликає до життя цілий ряд функцій, що перебувають в стадії дозрівання і лежать у зоні найближчого розвитку». Об'єктом нашого аналізу є результати виховної функції самостійної  роботи лікаря ДСМК. На нашу думку основними виховними результатами організації та проведення навчального процесу з самостійної роботи лікарів на кафедрі є:

1. Позитивно-емоційне ставлення до предмета, до себе і до своєї діяльності. На жаль, в відсутності на сьогоднішній день належного фінансового стимулювання, тільки позитивно-емоційне ставлення до предмету спонукає лікаря до підвищення професійної освіті, мотивує  лікаря до професійного виконання своїх обов'язків.

2. Досягнення систематичноїпізнавальної, пошукової та навчально-пізнавальної діяльності, що має особливу актуальність в умовах  безперервного фахового розвитку лікаря. Систематично самостійно навчатися із оптимальним поєднанням навчальної, професійно-практичної і наукової діяльності  - одно із в умов Болонського процесу.

3. Досягненнявисокого рівня самостійності. Говорячи о формуванні у лікарів самостійності, ми маємо на увазі два аспекти: самостійність у пізнавальній діяльності, у оволодінні  знаннями; самостійність у застосовуванні наявних знань в практичній діяльності, в умінні швидко орієнтуватися в ситуаціях (стандартних, критичних, екстремальних) та  прийманні правильних рішень, що особливо актуально для лікаря медицини катастроф.

4. Досягнення аналітичного мислення. Самостійні вміння роботи з науковими текстами, довідковою літературою, самостійний пошук відповідей на всілякі практичні питання формують у лікарів мислення різноманітних рівнів: репродуктивного (аналіз проблем повсякденного характеру), продуктивного (аналіз питань проблемного характеру, виявлення основних  тенденцій розвитку проблеми) та творчого ( аналіз питань щодо добування  нових знань).

Таким чином, аналіз самостійної  роботи лікарів медицини катастроф  дозволів виявити її основні виховні  результати,  які мають позитивне значення в практичній діяльності лікарів ДСМК.