Вы здесь

Система оповіщення працівників потенційно небезпечних об’єктів та населення при виникненні або загрозі виникнення техногенної надзвичайної ситуації

І.В.Кочін, Д.В.Ількаєв, І.Ф.Шило, О.М.Акулова, О.О.Гайволя,

В.М.Ільїна, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Запорізької медичної академії післядипломної освіти

Навчально-методичний центр цивільного захисту та

безпеки життєдіяльності Запорізької області

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна

Ключові слова: надзвичайна ситуація, оповіщення працівників і населення, система оповіщення, потенційно небезпечний об’єкт.

Вступ.В результаті надмірної концентрації промисловості в окремих регіонах України, ускладнення технологічних процесів, використання значної кількості вибухо-, радіаційно- і хімічно небезпечних речовин, зношення устаткування спостерігається зростання кількості аварій і катастроф, збільшується кількість людських жертв, зростає матеріальний збиток від надзвичайних ситуацій (НС) техногенного характеру [2]. Це змушує підвищити оперативність і надійність управління процесами як попередження, так і ліквідації наслідків НС. Відсутність інформації або її нестача сприяє виникненню чуток і пересудів, що створює сприятливе середовище для виникнення панічних настроїв. Паніка може завдати значно більше негативних наслідків, ніж сама техногенна аварія.  Тому своєчасне оповіщення дозволяє зменшити соціально – економічні збитки від НС техногенного характеру і в певному ступені запобігти виникненню медико-санітарних втрат [1, 3].

Мета роботи. Оптимізація роботи системи оповіщення працівників потенційно небезпечних об’єктів (ПНО) та населення для запобігання та зменшення медико-санітарних втрат при НС техногенного характеру.

Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз та зроблена експертна оцінка функціонуючих в Україні: Єдиної національної системи зв’язку (загальнодержавна, регіональна та спеціальна), локальних та об’єктових систем оповіщення, сигналів оповіщення цивільного захисту (ЦЗ) та повідомлень про загрозу або виникнення НС.

Результати дослідження та їх обговорення. Правовою основою організації оповіщення населення  при загрозі чи виникненні НС є Конституція України, Закони України «Про Цивільну оборону України», «Про об’єкти підвищеної небезпеки», низка постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, накази Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) [4-10].

Система оповіщення складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення; локальних та об’єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику [7].Ці системи забезпечують оповіщення і подальше інформування: чергових служб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади по службових телефонах; чергових служб місцевих органів виконавчої влади; чергових аварійно-рятувальних служб; сил цивільного захисту та населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження  [7].

Основні завдання системи оповіщення, щовизначені керівними документами є: забезпечення своєчасного проходження інформації між органами управління щодо ступенів готовності; оповіщення керівного складу про загрозу радіоактивного, хімічного і бактеріологічного ураження, або про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне інформування його про наявну обстановку; оповіщення населення про загрозу радіоактивного, хімічного і бактеріологічного ураження або про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне інформування його про наявну обстановку [4, 5, 7].

Оповіщення і зв’язок у НС забезпечується за допомогою Єдиної національної системи зв’язку (ЄНСЗ) [7].Сигнали оповіщення ЦЗ, повідомлення про загрозу або виникнення НС, інформація про дії в умовах НС доводяться до працівників підприємств, установ, організацій, населення всіма наявними засобами зв’язку, мовлення, оповіщення. Система оповіщення ЦЗ організовується з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня НС, наявності і місця розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації наслідків НС. Оповіщення організовується відповідним органом ЦЗ за схемою, яка затверджується начальником цивільного захисту відповідного рівня [5,8].

Для обласних та міських органів державної виконавчої влади розпорядження передаються по системі  циркулярного виклику телефонного та телеграфного зв’язку, тобто автоматизованою системою централізованого оповіщення. Такий порядок оповіщення забезпечує циркулярне оповіщення посадових осіб через службові та квартирні телефони міської телефонної мережі. Для оповіщення населення застосовуються електросирени та переключення радіотрансляційних вузлів зв’язку для передачі попереджувального сигналу «Увага всім!» через пункти управління ЦЗ[7,10].

         Система оповіщення сільських районів об’єднується  з існуючими системами оповіщення  області. Причому, сигнали оповіщення подаються позачергово по радіо та дротовим каналам зв’язку, а також використовуються автоматизовані системи централізованого оповіщення через мережі радіомовлення та телебачення. Передача сигналів оповіщення може здійснюватись циркулярно і вибірково із міських та запасних пунктів управління ЦЗ [10]. Система оповіщення працює за принципом відбору каналів з ЄНСЗ [7]. Апаратура оповіщення розташована на відповідних об’єктах органів управління, електрозв’язку, чергових відділах МВС, на радіо-, теле- трансляційних центрах та інших визначених підприємствах і установах. Для оперативного доведення відповідної інформації до керівного складу по телефонам застосовуються стійки циркулярного виклику та апаратура автоматизованого багатоканального оповіщення. Для передачі попереджувального сигналу «Увага всім!»  застосовуються електричні сирени централізованого і автономного включення, наявна кількість яких в основному забезпечує озвучення території, де проживає населення області[9].

В Україні широко поширена радіотрансляційна мережа. Немає жодного міста, великого населеного пункту, де був би відсутній радіотрансляційний вузол. Переважна більшість підприємств, об’єктів сільського господарства, учбових закладів мають свої місцеві радіовузли. Доповнюються вони не менш потужною системою обласних телевізійних центрів і ретрансляторів, широкомовних і місцевих радіостанцій[6]. Майже з повною впевненістю можна сказати, що немає жодного будинку, жодної квартири, де б не було радіоприймача, телевізора або радіоточки. Вся ця система доповнюється розвиненою мережею електричних сирен, розташованих на дахах будівель та в цехах на виробництві. Така розгалужена мережа, насичена засобами зв’язку, створює сприятливі умови для оповіщення населення про виникнення НС і дає можливість швидко проінформувати про НС та правила поведінки в умовах НС, що конкретно склалися.На кожен вид НС місцеві органи влади спільно з управліннями МНС розробляють  варіанти текстових повідомлень, наближені до своїх специфічних умов. Вони заздалегідь прогнозують (моделюють) імовірний перебіг техногенної НС на кожному ПНО. Тільки після цього може бути складений текст, що більш менш відповідає реальним умовам[1].

Головний спосіб оповіщення населення про дії при виникненні НС – це передача повідомлення по мережі зв’язку через квартирні і зовнішні гучномовці, а також через місцеві радіомовні станції та телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації включаються сирени, а також інші сигнальні засоби. Звук сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал ЦЗ «Увага всім!» [7].Почувши такий сигнал, необхідно негайно увімкнути гучномовець, радіоприймач або телевізор і слухати повідомлення управління МНС,  штабу ЦЗ області, міста обласного підпорядкування або сільського району. Наприклад, трапиласьаварія на хімічнонебезпечному об’єкті (ХНО). Яку інформацію повинно отримати населення?

Тексти інформації можуть бути наприклад такими:«Увага! Говорить штаб ЦЗ. Громадяни! Трапилась аварія на заводі «А» з виливом небезпечної хімічної речовини (ХНР) — аміаку. Хмара отруєного повітря поширюється в напрямку житлового масиву «Б». Населенню, яке проживає чи працює на вулицях «В», «Г», проспекті «Д», залишатися у своїх приміщеннях і провести додаткову герметизацію. Населенню, яке проживає чи працює на вулицях «Е», «Є» і майдані «З», негайно покинути житлові будинки, приміщення підприємств, організацій, установ і вийти в район станції метро «П». Про почуту інформацію повідомте сусідів. Надалі діяти за вказівкою управління МНС» [1, 3, 7, 8].  Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів. Вислухавши це повідомлення управління МНС, відділу або штабу ЦЗ кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками. Повідомлення повинно містити наступну інформацію: місце і час виникнення НС; розміри та масштаби НС; час початку та тривалість дії факторів ураження; територія, яка потрапляє в осередки або зони ураження; порядок дій при НС та іншу інформацію. Повідомлення повинні передаватися  при наступних видах НС: при загрозі хімічного забруднення при аварії на ХНО; при загрозі радіоактивного забруднення при аварії на радіаційно небезпечному об’єкті (РНО); а також про можливий землетрус, про повінь або катастрофічне затоплення, штормове попередження [7].

На ПНО, зона ураження від яких, у разі виникнення на них НС, досягає селітебної зони або інших підприємств, установ, організацій створюються локальні системи оповіщення. Локальна система оповіщення — це система оповіщення, яка створюється в межах санітарно-захисної зони ПНО і призначена для своєчасного виявлення загрози виникнення НС, оповіщення персоналу ПНО та населення, що проживає в санітарно-захисних зонах цього об’єкту. До їх складу входять абонентські радіоточки мережі радіомовлення та відомчих радіотрансляційних вузлів, вуличні гучномовці, пристрої запуску електросирен та самі електросирени, система централізованого виклику, магнітофони, магнітні стрічки із записаними текстами звернень [6, 8]. Готовність систем оповіщення повинно бути  забезпечено шляхом організації цілодобового чергування відповідних служб; налагодження телефонного зв’язку чергових служб ПНО, зона ураження яких може поширюватися на заселені території або території інших підприємств, установ, організацій з оперативно-черговою службою пункту управління облдержадміністрації; чергових служб органів МВС в містах та районах області; завчасної підготовки персоналу чергових служб до дій у НС; впровадження автоматизованих систем оповіщення з використанням сучасних технологій; якісного експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та системи зв’язку [7].

Усі місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання зобов’язані: забезпечити встановлення електросирен з можливістю їх централізованого запуску (місце їх встановлення визначає відповідний орган управління з питань НС з урахуванням озвучення території); забезпечити встановлення вуличних гучномовців в місцях масового скупчення працівників та населення (за погодженням з відповідним органом управління з питань НС); забезпечити всі виробничі, службові та адміністративні приміщення, а також приміщення навчальних і лікувальних закладів радіотрансляційними точками (радіоприймачами відповідного діапазону для районів, де немає проводового мовлення) для гарантованого приймання програм державного радіомовлення; безперешкодно допускати працівників, які здійснюють експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури і технічних засобів оповіщення та зв’язку ЦЗ, за пред’явленими ними посвідченнями особи на територію та в приміщення своїх підприємств, установ і організацій для проведення ремонту або інших робіт, пов’язаних з технічною експлуатацією та обладнанням систем оповіщення.

Найбільш сучасними системами оповіщення є «системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» [10].Ці системи реагують автоматично в разі підвищення концентрації ХНР. У м. Запоріжжі цими системами обладнані ВАТ «Айс», на території якого зберігається від 14 до 17 тонн аміаку та ВАТ «Масложиркомбінат», на території якого окрім аміаку знаходяться ємності з сірчаною кислотою та  їдким натром. Ця система складається з різних технологічних датчиків і сигналізаторів, які контролюють небезпечні параметри обладнання і навколишнього середовища, та приймально-контрольних приладів. Технологічні датчики та сигналізатори указаних систем установлюються і використовуються відокремлено від аналогічних датчиків промислової автоматики. Системи оповіщення працюючого персоналу про загрозу виникнення НС чи виникнення НС складаються з приладів, що видають спеціальні звукові сигнали, мовних оповіщувачів та світлових покажчиків, базової апаратури автоматичного включення оповіщення та мереж зв’язку. Системи централізованого моніторингу це комплекс технічних засобів, розміщених у суб’єкта господарювання, призначених для приймання, обробки і видачі в заданому вигляді повідомлень про стан систем виявлення загрози виникнення НС, реєстрації цих повідомлень та передачі в автоматичному режимі на пульт централізованого спостереження сигналів про НС. Системи централізованого спостереження складаються з комплексу технічних засобів, розміщених в операторському центрі диспетчерської служби МНС України, призначених для приймання, обробки і видачі у заданому вигляді повідомлень про НС на об’єктах чи загрозу їх виникнення; системи оповіщення населення, яке проживає в прогнозованих зонах ураження небезпечними чинниками ПНО, що складаються зі спеціальних пристроїв мовного та візуального оповіщення [10].

Керування такими системами виконують диспетчери чи інші вповноважені особи потенційно небезпечних об’єктів або чергові операторських центрів диспетчерських служб МНС.

ВИСНОВКИ

1.      Система оповіщення працівників потенційно небезпечних об’єктів та населення при надзвичайних ситуаціях складається із загальнодержавної, регіональних і спеціальних систем централізованого оповіщення; локальних та об’єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику.

2.      Основними завданнями системи оповіщення є передача інформації про загрозу або виникнення НС керівному складу і працівникам потенційно небезпечних об’єктів та населення, що мешкає поблизу них, стосовно перебігу і особливостей НС та обов’язкового виконання невідкладних дій.

3.      Оповіщення і зв’язок в Україні при надзвичайних ситуаціях забезпечується Єдиною національною системою зв’язку.

4.      Основним засобом передачі сигналів оповіщення про надзвичайну ситуацію або загрозу її виникнення є радіотрансляційна проводова мережа.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Кочін І.В., Акулова О.М., Шило І.Ф., Ількаєв Д.В., Маліков С.Ж., Сидоренко П.І., Гут Т.М. Наукові принципи організації загальної та медичної евакуації населення при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наук. праць. - Запоріжжя: ЗМАПО, 2007. - № 71. - Том 2.  -Кн.2. - С.104 - 113.
  2. Кочін І.В., Черняков Г.О., Сидоренко П.І. Медицина катастроф: Виробниче видання // К.: Здоров’я, 2008. – 724 с.
  3. Кочін І.В., Акулова О. М., Гайволя О.О., Ількаєв Д.В., Шило І.Ф., Сидоренко П.І., Гут Т.М. Організація оповіщення населення в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та введення особливого періоду // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наук. праць. – Вип. 76. – Т. 1. - Кн. 1. -  Запоріжжя:  ЗМАПО, 2009. – С. 295 –  306.
  4. Україна. Верховна Рада. Закон. «Про Цивільну оборону України» від 03.02.1993 р. № 2975-ХІІ.
  5. Україна. Верховна Рада. Закон. «Про правові засади цивільного захисту» від  24.06.2004 р. № 1859-I.
  6. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова «Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру» від 3.08.1998 р. № 1198.
  7. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях» від 15.02.1999 р. № 192.
  8. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова «Про затвердження положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях» від 15.02.1999 р. № 192.
  9. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова«Про затвердження Комплексної програми розвитку системи зв’язку, оповіщення та інформатизації МНС на 2004 - 2010 роки»від 16.05.2001 р. № 528.
  10. Україна. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наследків Чорнобильскої катастрофи. Наказ «Про затвердження Правил улаштування, експлуатаії та технічного обслуговуння систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» від 15.05.2006 року № 228.

SUMMRY

WARNING SYSTEM OF POTENTIAL DANGEROUS OBJECTS STAFF AND PEOPLE IN CASE OF INITIATION OR DANGER OF ANTROPOGENIC EMERGENCY SITUATION INITIATION

І.V.Kоchin, D.V.Іlkayev, О.M.Аkulova, І.F.Shilo, А.А.Gayvolya,

V.M.Il’ina, P.І.Sidorenko, Т.M.Gut

It was analyzed and performed expert evaluation functioning in Ukraine united national communication system, local and object warning system of potential dangerous objects staff and people. It was ascertained that warning system activity in Ukraine is provided by complex of legislative, regulatory and legal documents

Keywords:emergency situation, potential dangerous object, warning system of potential dangerous objects staff and people.

СИСТЕМА ОПОВІЩЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ ВИНИКНЕННІ АБО ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ ТЕХНОГЕННОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

І.В.Кочін, Д.В.Ількаєв, І.Ф.Шило, О.М.Акулова, О.О.Гайволя,

В.М.Ільїна, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут

Проаналізована та виконана експертна оцінка функціонуючих в Україні єдиної національної системи зв'язку, локальних та об’єктових систем оповіщення працівників потенційно небезпечних об’єктів та населення. З’ясовано, що діяльність системи оповіщення в Україні забезпечена комплексом законодавчих та нормативно – правових документів.

Keywords:надзвичайна ситуація, оповіщення працівників і населення, система оповіщення, потенційно небезпечний об’єкт