Ссобливості діяльності державної служби медицини катастроф україни при ліквідації медико-санітарних наслідків біологічного терористичного акту (Повідомлення IV)
І.В.Кочін1, О.М.Акулова1, П.І.Сидоренко2, Т.М.Гут2,
О.О.Гайволя1, Д.О.Трошин1
1Запорізька медична академія післядипломної освіти
2Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Ключові слова: біологічний тероризм, Державна служба медицини катастроф, діяльність, ліквідація, медико-санітарнінаслідки, терористичний акт.
Біологічний тероризмпередбачає використання у якості засобів для здійснення терористичного акту (ТА) патогенних біологічних агентів (ПБА).Біологічний тероризм з відносною легкістю таємного застосування ПБА та тяжкістю захворювань знайомий людству з давніх часів [1, 4, 6].На сучасному етапі розвитку людства міжнародні та національні організації, зокрема Рада Національної Безпеки і Оборони України [9],зазначають посилення негативного впливу біологічних факторів на населення країн світу, в тому числі України, можливість виникнення загроз біологічного походження при ТА та необхідність запровадження систем і комплексів відповідних заходів, підготовки людських та створення необхідних матеріальних ресурсів для реагування на них.
Мета дослідження.1. Обґрунтування особливостей медико-тактичних чинників осередків біологічного ураження при скоєнні біологічного ТА.
2. Обґрунтування особливостей діяльності Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України при ліквідації медико-санітарних наслідків біологічного ТА.
Матеріали та методи дослідження. Проаналізовані нормативно-правові акти України в сфері діяльності ДСМК за 1999-2009 рр., вітчизняна та зарубіжна наукова література з питань організації екстреної медичної допомоги (ЕМД) в осередках біологічного зараження, пов’язаних з біологічним ТА.
Результати та їх обговорення. Особливості медико-тактичних чинників можливих (або реальних) осередків біологічного зараження при ТА детермінують особливості усіх видів діяльності формувань ДСМК. Розвиток епідемічного процесу в умовах надзвичайних ситуацій (НС) при біологічних ТА має специфіку в кожній з його ланок, а саме: використовуваних збудниках та джерелах інфекції, механізмах передачі ПБА, сприйнятливості населення. При біологічному ТА суттєво зростає роль різноманітних факторів, які впливають на виникнення і розвиток окремих епідемічних осередків. До медико-тактичних чинників, здатних вплинути на особливості надання ЕМД в осередку біологічного зараження, відносяться: неможливість макроскопічного розпізнавання ПБА в організмі людини та на об’єктах зовнішнього середовища; наявність інкубаційного періоду захворювання, протягом якого носій інфекції може виявитися в іншій місцевості, де й розів’ється спалах захворювання, у результаті чого значно утруднюється проведення епідеміологічного розслідування, подовжується його час, утруднюється встановлення факту застосування ПБА; атипічність факторів передачі збудників інфекції та шляхів зараження. Епідеміологічну небезпеку для населення можуть являти заражене зовнішнє середовище (прилади, боєприпаси, атипічні об’єкти зовнішнього середовища, повітря, питна вода, грунт, продукти харчування тощо). Заражені об’єкти зовнішнього середовища стають своєрідними тимчасовими факторами передачі інфекції; можливість атипічного прояву захворювань у ранні строки; політипажність збудників і поліморфізм клінічної картини, більш тяжкий перебіг інфекційних захворювань та висока летальність; атипічність клінічного перебігу захворювань, обумовленого можливим застосуванням суміші БПА; можливий вплив на клініку захворювання попереджувальних профілактичних щеплень або екстреної неспецифічної профілактики антибіотиками широкого спектру дії; істотна роль метеорологічних факторів, що визначають характер та розповсюдженість біологічно зараженої хвилі повітря.
Характерним і безпосереднім результатом терористичного застосування ПБА є раптовість та приховане здійснення біологічного ТА з великою кількістю потерпілих, що, у сукупності з особливостями медико-тактичних чинників осередків біологічного ураження, відсутністю в органів Управління охорони здоров’я та ДСМК необхідного ресурсу часу для зміни повсякденної організації роботи лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) і санітарно-профілактичних закладів та приведення їх у відповідність до умов скоєного ТА, диктує необхідність постійної готовності формувань ДСМК до протидії біологічному тероризму.
Виявлення біологічного ТА можливо шляхом проведення в перші години після скоєного ТА санітарно-епідеміологічної розвідки (СЕР).Метою СЕР є оперативний збір даних щодо санітарно-гігієнічної іепідемічної обстановки на ураженій територіїта серед населення, необхідних для прийняття рішення з організації санітарно-гігієнічних,протиепідемічних та лікувально-евакуаційних заходів у зоні біологічного ТА. СЕР в осередкубіологічногозараженнямаєсвоїособливостіу виглядіоперативності, безперервностіїїпроведення, послідовностіта узгодженостідій її виконавців, жорстких вимогдо професіоналізму членівгрупи розвідки, необхідності дотриманнясуворихвимогдо індивідуальногозахистучленівгрупи. СЕР завершуєтьсяоцінкоюсанітарно-гігієнічної і епідемічноїобстановки в зоніураженнята розробкоюкомплексу заходівщодолокалізаціїіліквідаціїосередку біологічної загрози.
Провідним завданням ДСМК при скоєнні ТА є лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) постраждалого населення. ЛЕЗ уражених ПБА відповідає загальним принципам його організації при НС зі своїми специфічними особливостями при біологічному ТА. Особливостями ЛЕЗпостраждалого населення в осередках біологічного зараження є можлива висока ступінь контагіозності хворих, уражених ПБА, а тому до ідентифікації збудника та встановлення етіологічного діагнозу: медичний персонал повинен надавати медичну допомогу постраждалим у протичумних костюмах I типу; у випадку надання ЕМД без засобів індивідуального захисту медичні працівники розглядаються як інфіковані і підлягають екстреній неспецифічній (або специфічній) профілактиці та обсервації; проводитьсядезінфекція транспорту і нош після евакуації інфекційного хворого; організуються та проводяться дезінфекційні заходи в осередках в режимі, розробленому до найбільш стійкого збудника – збудника туберкульозу; проводиться протибактеріальний захист населення (екстрена неспецифічна або специфічна профілактика); виявляються хворі, розгортаються інфекційні стаціонари, перепрофілюються шпиталі, забезпечується жорсткий протиепідемічний режим в усіх лікувально-профілактичних установах; встановлюються режимно-обмежувальні заходи (карантин, обсервація) на зараженій території; посилюється контроль за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в осередку, при медичній евакуації та у лікувально-профілактичних установах.
Особливостями діяльності формувань ДСМК при ліквідації наслідків біологічного ТА є необхідність протиепідемічного забезпечення лікувально-евакуаційних заходів, а тобто: 1. На шляхах медичної евакуації, пунктах збору постраждалих та евакуйованого населення створюються санітарно-контрольні пункти, які мають інфекційні ізолятори, обладнані приміщеннями для повної санітарної обробки, дезінфекції одягу та взуттяпостраждалих; організуються та контролюються протиепідемічний і дезінфекційнийрежими на маршрутах медичної евакуації, проміжних та збірних евакопунктах, призначається та проводиться санітарна обробка постраждалих. 2. Протиепідемічне забезпечення роботи ЛПУ, розгорнутих для прийому постраждалого населення: проводиться розподіл хворих за характером і тяжкістю ураження з виокремленням групи інфекційних хворих (або підозрілих на інфекційну патологію); організується окремий прийом хворих з різними групами інфекційних хвороб і підозрілих на інфекційні захворювання; забезпечується тримання підозрілих на інфекційну патологію до встановлення остаточного діагнозу в ізоляторі; для виключення можливості внутрішньошпитального зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій, іншими ПБА розгортаються лікувально-діагностичні відділення, які складаються із боксів для повної ізоляції хворих із різними інфекціями, полубоксів для хворих з гострими респіраторними інфекціями, загальних палат та палат інтенсивної терапії; додаткове розгортання обсерваторів і тимчасових інфекційних шпиталів за рахунок перепрофілювання та використання як інфекційних стаціонарів ЛПУ будь-якого профілю; при необхідності забір матеріалу для бактеріологічного (вірусологічного) дослідження від інфекційних (або підозрілих на інфекційну патологію) хворих; забезпечення жорсткого протиепідемічного режиму в усіх ЛПУ (організація та контроль стерильності перев’язувального матеріалу, якості повітря операційних, перев’язувальних, процедурних, дотримання дезінфекційних заходів у всіх приміщеннях, контроль стану здоров’я медичного персоналу, дотримання ними правил асептики та антисептики). 3. Протиепідемічне забезпечення постраждалого населення, відселеного із зони НС. Проводиться активне виявлення інфекційних хворих шляхом подвірних обходів, їх ізоляція та шпиталізація. Підозрілі на інфекційну патологію підлягають провізорній шпиталізації. Проводиться протибактеріальний захист населення: екстрена неспецифічна (до індикації збудника) і специфічна профілактика - після його індикації. 4. Введення режимно-обмежувальних заходів на ураженій території - карантину або обсервації. Карантин - комплекс адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Обсервація – комплекс адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються до осіб, які виявили бажання залишити територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними. Показником якості організації та проведення режимно-обмежувальних заходів є частота розповсюдження інфекційних захворювань за межі зони карантину (обсервації). 5. Організація і проведення дезінфекційних заходів в осередках, на території місць розміщення формувань аварійно-рятувальних служб та тимчасового перебування населення. 6. Посилення лабораторногоконтролю за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед населення. 7. Встановлення епідеміологічного спостереження зони НС та розробка прогнозу розвитку епідемічного процесу.
ЛЕЗ, протиепідемічне та санітарно-гігієнічне забезпечення в районах ТА, на об’єктах господарювання та серед населення проводяться всіма формуваннями та закладами ДМСК, а також оперативними формуваннями Державної санітарно-епідемічної служби (ДСЕС) МОЗ України, що визначено у Постанові КМУ «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф» [ 7].
Своєчасне, повне та якісне проведення ДСМК та ДСЕСУкраїни вказаних вище основних лікувально-евакуаційних, протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів дозволить з мінімальними втратами серед населення локалізувати та ліквідувати наслідки біологічного ТА.
ВИСНОВКИ
1. Особливості медико-тактичних чинників осередків біологічного ураження при біологічному ТА детермінують особливості лікувально-евакуаційного забезпечення населення.
2. Якісні організація та надання лікувально-евакуаційного забезпечення населення, протиепідемічне та санітарно-гігієнічне забезпечення території НС суттєво зменшують медико-санітарні наслідки біологічного ТА.
3. Біологічний тероризм, як реальна небезпека населенню України, потребуєте повсякденної оперативної готовності медичних формувань ДСМК України до ліквідації медико-санітарних наслідків біологічних ТА.
ЛІТЕРАТУРА
1. Андрейчин М., Копча В. Біотероризм. Медична протидія. - Тернопіль: Укр.мед.книга, 2005. - 300 с.
2. Акулова О.М. Алгоритм ідентифікації біологічного терористичного акту / О.М. Акулова, І.В. Кочін, І.Ф. Шило та ін. // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - № 1. - С. 107 - 109.
3. Кочін І.В. Підготовка формувань та закладів Державної служби медицини катастроф до роботи у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, Н.В. Баранова, В.З. Бурлай. - Запоріжжя: ЗДІУЛ, 2000. - 128 с.
4. Кочін І.В. Медицина катастроф: [Виробниче видання] / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко. - К.: Здоров’я, 2008. - 724 с.
5. Кочін І.В. Організаційна структура, місце та завдання державної санітарно-епідеміологічної служби при загрозі терористичних актів з використанням патогенних біологічних агентів, хімічних та радіоактивних речовин / І.В.Кочін, О.М. Акулова, І.Ф. Шило та ін. // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2009. – Т.13. - № 3. – С.41-44.
6. ОнищенкоГ.Г. Обеспечение биологической, химической и радиационной безопасности при террористических актах./ Г. Г. Онищенко, А. А. Шапошников, В. Г. Субботин, Г. П.Простакишин и др; Под ред. акад. Г.Г. Онищенко. – М.: МП Гигиена, 2005. - 431 с.
7. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова. «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф» від 11 липня 2001 р. № 827.
8. Україна. Закон. «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р. № 638.
9. Україна. Рада національної безпеки і оборони. Рішення. «Про біологічну безпеку України» від 06 квітня 2009 р. № 08.01- 47/704.
10. Barnaby W.Guerra e terrorismo biologic.Gli arsenali segreti nel mondo.-Roma:Fazi Editore, 2003. - 256 p.
11. Recommendations of the International Commission on Radiological Protection. New York: Pergamon Press, 2001. – 197 p.
12. World Health Organization. – 2003. – Abailable at : http: // www.who.int/entity / csr / don /infectcontrol /en.
РЕЗЮМЕ
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРАЇНИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ МЕДИКО-САНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ БІОЛОГІЧНОГО ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
(Повідомлення IV)
І.В.Кочін, О.М.Акулова, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут,
О.О.Гайволя, Д.О.Трошин
Проаналізовані особливості медико-тактичних чинників осередків біологічного ураження при біологічному терористичному акті, які детермінують особливості лікувально-евакуаційного забезпечення населення. Обґрунтовані особливості діяльності Державної служби медицини катастроф при ліквідації медико-санітарних наслідків біологічного терористичного акту .
Ключові слова: біологічний тероризм, Державна служба медицини катастроф, діяльність, ліквідація, медико-санітарнінаслідки, терористичний акт.
РЕЗЮМЕ
ОСОБЕННОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ МЕДИЦИНЫ КАТАСТРОФ УКРАИНЫ ПРИ ЛИКВИДАЦИИ МЕДИКО-САНИТАРНЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ БИОЛОГИЧЕСКОГО ТЕРРОРИСТИЧЕСКОГО АКТА
(СООБЩЕНИЕ IV)
И.В.Кочин, О.М.Акулова, П.И.Сидоренко, Т.М.Гут,
А.А.Гайволя, Д.А.Трошин
Проанализированы особенности медико-тактических факторов очагов биологического заражения при биологическом террористическом акте, которые детерминируют особенности лечебно-эвакуационного обеспечения населения. Обоснованы особенности деятельности Государственной службы медицины катастроф при ликвидации медико-санитарных последствий биологического террористического акта.
Ключевые слова: биологический терроризм, Государственная служба медицины катастроф, деятельность, ликвидация, медико-санитарные последствия, террористический акт.
SUMMARY
FEATURES OF FUNCTION FOR THE GOVERNMENT DISASTER MEDICINE SERVICE OF UKRAINE AT LIQUIDATION OF MEDICOSANITARY CONSEQUENCES OF
THE BIOLOGICAL TERRORIST ACT
( MESSAGE IV)
І.V. Kochin, O.M. Akulova, P.I. Sidorenko, T.M. Gut,
A.A. Gajvolya, D.A.Troshin
It was analyzed medical-and-tactical characteristics of biological terrorist act. They are the bases for liquidation the medical-and-sanitary consequences of biological terroristic act.
Key words:biological terrorist act, the Government disaster medicine service, function, medical-and-sanitaryconsequences, liquidation.
Відомості про авторів:
Запорізька медична академія післядипломної освіти,
кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Кочін Ігор Васильович– завідувач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО), академік Української академії оригінальних ідей, д.мед.н., професор; тел. дом. (061) 764 – 19 – 79
Акулова Ольга Мефодіївна– доцент кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел. моб. 067- 9974624
Гайволя Олександр Олександрович– старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО; тел. моб. 050-4866240
Трошин Дмитро Олександрович – старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел. моб. 093-5437345
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Сидоренко Петро Іванович– директор коледжу, к. м.. н., доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, заслужений лікар України
Гут Тетяна Іванівна– заступник директора коледжу
25012 м . Кіровоград 12, пр. Комуністичний 16, тел. (0522)249555
Адреса для листування: Кочін Ігор Васильович 69063, м. Запоріжжя - 63, вул. Жуковського, б.55, кв.15, тел. дом. (061) 764 – 19 – 79.
;mso�A1if��pd�11.0pt;line-height:150%; font-family:"Times New Roman","serif";color:black;mso-ansi-language:UK'> Medicine(материалысъезда)– 18-21 марта2008 г.- Brussels, Belgium.
17. 7-thAnnualDisasterForum( материали с’езду) - 21-24 апреля 2008 г. Афины, Греция.
18. 7-th UCLA Conference of Public Health Disasters (материалисъезда)- 21 мая2008 г.- Los Angeles, USA.
РЕЗЮМЕ
НАУКОВІ ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРАЇНИ ЯК ПІДСИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ
ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ (ПОВІДОМЛЕННЯ І)
І.В.Кочін, О.М.Акулова, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут,
О.О.Гайволя, Д.О.Трошин
Обґрунтовані місце, принципи та функції Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України у загальнодержавній системі протидії тероризму. Наукових основ удосконаленняпотребують підготовка та впровадження нормативно-правового регламентущодо взаємозв’язку комплексу державних міжгалузевих та міжвідомчих заходів при ліквідації терористичних актів, оперативне керування формуваннями ДСМК в їх взаємодії з іншими силами, професійна підготовка особового складу ДСМК, матеріально-технічне забезпечення роботи формувань ДСМК.
Ключові слова: загальнодержавна система, служба медицини катастроф, тероризм, удосконалення, протидія.
РЕЗЮМЕ
НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ МЕДИЦИНЫ КАТАСТРОФ УКРАИНЫ КАК ПОДСИСТЕМЫ ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОЙ СИСТЕМЫ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ТЕРРОРИЗМУ (СООБЩЕНИЕ І)
И.В.Кочин, О.М.Акулова, П.И.Сидоренко, Т.М.Гут,
А.А.Гайволя, Д.А.Трошин
Обоснованы место, принципы и функции Государственной службы медицины катастроф (ГСМК) Украины в общегосударственной системе противодействия терроризму. Научных основ усовершенствования требуют подготовка и внедрение нормативно-правого регламента взаимосвязи комплекса государственных межотраслевых и межведомственных мероприятий при ликвидации террористических актов, оперативное руководство формированиями ГСМК в их взаимосвязи с другими силами национальной системы, профессиональная подготовка личного состава, материально-техническое обеспечение работы формирований ГСМК.
Ключевые слова:общегосударственная система,служба медицины катастроф, терроризм, усовершенствование, противодействие.
SUMMARY
THE SCIENTIFIC BASES FOR IMPROVEMENT THE FUNCTION OF THE GOVERNMENT DISASTER MEDICINE SERVICE OF UKRAINE AS SUBSYSTEMS IN THE NATION-WIDE SYSTEM COUNTERACTION TO TERRORISM (MESSAGE І)
І.V. Kochin, O.M. Akulova, P.I. Sidorenko, T.M. Gut,
A.A. Gajvolya, D.A.Troshin
The article is devoted to the problem of the place, principles and function of the Government disaster medicine service of Ukraine in the nation-wide system of counteraction to terrorism. Development and implementation of the regulatory and operational rules of the relationship for all subsystems, training of personnel and logistical support of work forces are the scientific basis for improving theGovernment disaster medicine service of Ukraine .
Keywords:the Government disaster medicine service, nation-wide system, terrorism, improvement, counteraction.
Відомості про авторів:
Запорізька медична академія післядипломної освіти,
кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Кочін Ігор Васильович– завідувач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО), академік Української академії оригінальних ідей, д.мед.н., професор; тел. дом. (061) 764 – 19 – 79
Акулова Ольга Мефодіївна– доцент кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел. моб. 067- 9974624
Гайволя Олександр Олександрович– старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО; тел.моб. 050-4866240
Трошин Дмитро Олександрович – старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел.моб. 093-5437345
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Сидоренко Петро Іванович– директор коледжу, к. м.. н., доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, заслужений лікар України
Гут Тетяна Іванівна– заступник директора коледжу
25012 м. Кіровоград 12, пр. Комуністичний 16, тел. 8(0522)249555
Адреса для листування:
Кочін Ігор Васильович 69063, м. Запоріжжя - 63, вул. Жуковського, буд. 55, кв. 15, тел. дом. (061) 764 – 19 – 79
- 3476 просмотров