Куторницький В. Перша збірка наших земляків / Голос Гуляйпілля. 2001. – 27 червня. – С. 2.

Віктор Куторницький,

учитель російської мови і літератури,

керівник туристичного гуртка Комсомольської СШ Гуляйпільського району

Перша збірка наших земляків

Приємна новина прилетіла до нас в Гуляйполе із курортного Бердянська: наші земляки подружжя Ольга та Андрій Будугаї видали там першу свою збірку «Скарби Приазов’я».

Вона має не тільки художню, але і пізнавальну та дослідницьку цінність. Відкривається абеткою «Козацька літератка», де в римованій формі розповідається про боротьбу, побут, культуру запорозьких козаків.

Козацька доба – то є світла епоха,

Коли українці орлами літали.

Про цю славну епоху ми багато дізнаємося також із «Приміток» – тлумачення найбільш уживаних серед козаків слів, та зі сценарію «Сторінки історії Запорозького козацтва».

Про практичну спрямованість абетки я можу говорити, тому що ще в 1997 році Ольга та Андрій прислали її мені (рукопис). З тих пір вона є вірною помічницею при підготовці в нашій школі вечорів і ранків, присвячених славному козацтву, при прийомі дітей в козачата, на уроках історії України. Така література необхідна для будь-якої школи.

Наступний розділ збірки називається «Джерельце». Сюди увійшли вірші для дітей, написаних Ольгою Будугай. Повірте, приємно читати ці прості, які легко запам’ятовуються, рядки:

Малюк-струмок біжить до річки.

Як син матусі, дать водички.

Бо зна хлоп’я це невеличке,

Що без струмків засохне річка.

Це ж треба мати таку чистуі добру душу, щоб подивитись на світ очима дитини, передати своє захоплення нашими меншими братами.

Десятиріччю незалежності України присвячує Ольга наступний розділ збірки «Витоки». Тут особливо відчувається вплив народної поезії. І це не випадково – адже говориться провитоки нашої нації і країни. Цю ж тему продовжено в розділі «Скарби Приазов’я». Тільки, в ньому мова іде про сонячний Бердянськ і ласкаве Азовське море.

Таврія. мов килим, розляглася вільно.

Пахощами степу море напува.

Білопінна хвиля, велетенська й сильна

Колискову сонцю і хмаркам співа.

Два наступних розділи «Мости до світла» і «Храм сердца» можна було б об’єднати в один, так близька їх тематична спрямованість: «До Бога своїм серцем доторкнись» і «В познаньи Бога – счастье Бытия». Хоч ці розділи написані різними авторами (перший – Ольгою, а другий – Андрієм), спорідненість подружніх сердець тут чітко відчувається. Ця філософсько-духовна лірика наповнена біблійськими образами і поняттями. Автори роздумують про сенс людського буття, про добро і зло, про любов і підступність, про вірність і зраду. Звичайно, більш відточена ця складна поезія у Андрія, його лірика часом підіймається на високу хвилю вічних людських цінностей. Перечитайте ще раз розділ «Храм сердца» і ви переконаєтеся в цьому.

Завершує збірку історико-документальна повість «У тунелях таємничої Дори». Ольга Будугай розповідає про те, що довелось пережити її батькові Дмитрові Павловичу Савченку, в’язню Бухенвальда і Дори у роки Великої Вітчизняної війни. Показує, як дружба і стійкість людей різних національностей допомогли їм вижити в тих нелюдських умовах.

Невдячна справа переповідати зміст документального твору. Хочеться тільки зауважити, що автору не треба було стримувати свої емоції при розповіді про те, що відбувалося (хоча мова іде про близьку людину), то повість від цього набагато виграла б.

А взагалі збірка неодмінно знайде свого читача.

P.S.На жаль, вже пройшло кілька років, як Віктор Куторницький пішов від нас в інші виміри. Світла йому пам’ять!..