Серед учасників опитування користувачів бібліотечними послугами в цілому переважають люди віком від 50 до 60 років - 50% і понад 60 років - 34%. Віковий ценз читачів від 36 до 50 років - 10%, 6% - у віці 26 - 35 років; респондентів-жінок - 52%. Читачі саме цих категорій частіше відвідують бібліотеки, в т.ч. 100% - спеціальну і 1% ЗОУНБ. Слід зазначити, що переважна частина читачів належить до активних користувачів - 74% відвідують бібліотеку 1-2 рази на місяць, решта 26% - не рідше, ніж раз на тиждень. При цьому респонденти побічно висловили бажання відвідувати бібліотеку частіше, проте їм перешкоджають обставини, пов'язані з її місцем розташування, зокрема, для 8% читачів бібліотека розташована далеко від дому і ще 8% опитаних до неї важко добиратися.

Половина опитаних читачів зацікавлені у відвідуванні їх бібліотекарем на дому, при цьому 76% припускають, що в ході візиту бібліотекар запропонує послухати музику або аудіо книги, ще 20% - очікують читання вголос, обговорення книг, 8% - очікують спілкування, не пов'язаного з книгами і читанням.

Більшість опитаних мають недостатню інформацію про можливості публічних бібліотек, зокрема, ЗОУНБ. Так, лише 4% позитивно оцінюють її ресурси для прослуховування тут музики і аудіокниг. З комунікаційним потенціалом ЗОУНБ (спілкування з друзями, участь в засіданнях клубів, об'єднань, можливістю організувати авторську виставку) вони не знайомі.

На запитання "Що Ви цінуєте в спеціальній бібліотеці?" більшість (85%) зазначили можливість спілкування, в т.ч. з бібліотекарем ("увага і розуміння, дбайливість"), 22% підкреслили "широкий вибір літератури на касетах".

Літературні уподобання респондентів розподілилися наступним чином: художню літературу читають 94%, довідкову - 22%, по праву - 6%, навчальну - 2%.

Крім цього був опитаний персонал спеціальної бібліотеки. Так, основними бібліотечними показниками (критеріями) рівня орієнтації користувачів на заходи соціокультурної реабілітації стали наступні:

• високо цінують уміння спілкуватися з людьми (відчувають дефіцит у спілкуванні);

• прагнуть до розширення кола спілкування;

• прагнуть до соціалізації, до інтеграції в суспільстві;

• бажають самореалізуватися в будь-якому виді творчості;

• схвалюють запровадження клубних форм роботи;

• розуміють, що бібліотека повинна синтезувати різні види діяльності, щоб стати привабливою для людей з обмеженими можливостями;

• розуміють, що створення соціокультурного середовища сприяє організації культурно-дозвільної діяльності читачів в бібліотеці;

• вітають застосування нових технологій в бібліотеці;

• схвалюють розширення меж спілкування читачів-інвалідів через залучення інших зацікавлених партнерів в соціокультурну сферу бібліотеки.

  Рівень сформованості потреби в соціокультурній реабілітації у читачів з обмеженими фізичними можливостями обумовлений переважно наступними факторами:

• відчувають труднощі фізичного та психологічного характеру в спілкуванні з іншими людьми, але бажають долучитися до активного спілкування;

• намагаються інтегруватися в суспільстві і соціалізуватися, але через недостатність досвіду і навичок відчувають складності;

• висловлюють бажання або роблять спроби зайнятися певним видом творчості, мають чітко визначене захоплення;

• позитивно ставляться до введення в бібліотечну практику розважальних заходів, готові брати в них участь;

• переконані, що окрім традиційних форм послуг, бібліотека повинна бути привабливою і для читачів з обмеженими фізичними можливостями;

• позитивно оцінюють запровадження нових технологій у бібліотечній діяльності, хоча і не завжди можуть ними користуватися через відсутність відповідних навичок;

• зацікавлені в бібліотечній інформації та пропозиціях щодо організації дозвілля.

  • • • • • • Існує також і група читачів-інвалідів, які не висловлюють чітко своїх прагнень до соціалізації (33% анкетованих).

              Аналіз результатів опитування читачів за віковими категоріями свідчить про те, що більше 15% людей у віці від 30 до 35 років є активними користувачами бібліотечними послугами з чітко вмотивованими намірами реалізувати себе через соціокультурне середовище. Користувачі у віці 55 років і більше мають чітко виражений інтерес до читання, до соціокультурних заходів бібліотеки.

              Виходячи з вищевикладеного, основні напрями вдосконалення бібліотечного обслуговування людей з обмеженими можливостями становлять:

              • • - створення та системне поповнення фонду документів для задоволення їхніх читацьких потреб на основі координації комплектування публічної та спеціальної бібліотек;

                  - розробка спеціальних програм обслуговування читачів-інвалідів (з вадами серцево-судинної системи, слуху, зору, психіки і опорно-рухового апарату);

                  - навчання персоналу публічних бібліотек особливостям бібліотечного обслуговування людей з обмеженими можливостями;

                  - формування партнерських відносин з волонтерськими організаціями, компетентними соціальними службами місцевих органів влади;

                  - придбання спеціального та адаптація вже наявного комп'ютерного обладнання для користувачів з числа людей з обмеженими можливостями;

                  - реалізація проектів соціокультурної адаптації інвалідів на майданчиках бібліотеки.