Моє серце належить лівим, а розум — правим
Д. Е. Мід

    23 червня 1907 р. в Соуніджі, графства Дорсет народився Джеймс Едуард Мід. З 1917 р. по 1921 р. навчався в Лембрук-скул далі Мальверн-коледж та Оріел-коледж у Оксфорді, де головними предметами вивчення були латинська та грецька мови. З 1925 р. він навчається у Кембриджському університеті. У 1928 р. Джеймс захоплюється вивченням економічних наук і переходить до Школи філософії, політики та економіки Оксфордського університету, де у 1930 р. здобув другий бакалаврський ступень, згодом він вступає до аспірантури Триніті-коледж Кембриджського університету. Розпочинає свою викладацьку діяльність у Хертфордському коледжі Оксфордського університету з 1931 р. лектором з економічних проблем та пише свою першу книгу “Вступ до економічного аналізу та економічної політики”, в якій подано систематизований виклад теорії Дж. М. Кейнса.
    У 1937 р.  Джеймс Едуард на запрошення працювати у Секретаріаті Ліги Націй переїздить до Женеви де займається дослідницькою програмою “Світового економічного огляду”, як редактор. До Великої Британії він повертається у 1940 р., працює в економічному відділі при Кабінеті міністрів  та готує першу офіційну оцінку рахунків національних прибутків Об'єднаного Королівства. Мід приймає участь у розробці післявоєнного економічного та зовнішньополітичного курсу Англії, урядової Білої книги з політики зайнятості, проблем перебудови міжнародної фінансової й торгової системи шляхом створення Міжнародного банку реконструкції й розвитку, Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
    З 1947 р. Джеймс Едуард Мід - професор міжнародної торгівлі Лондонської школи економіки. Він працює у галузі теоретичних досліджень, багато пише: “Теорія міжнародної політики: платіжний баланс”, “Проблеми економічного союзу”, “Теорія митних союзів”, “Планування та ціновий механізм” й інші книги. У 1957 р. Мід стає  професором політичної економії Кембриджського університету та зосереджується на проблемах внутрішньої економіки й розподілу прибутків, пише книги “Ефективність, рівність і майнова власність”, “Спадщина нерівності”. Вчений заглиблюється у вивчення економічної політики, видає “Путівник радикального інтелігента з проблем економічної політики”. На його погляд інтелектуальний інструментарій економічної науки є єфективним для досягнення будь-яких політичних цілей. Проблема полягає лише в тому, щоб знайти відповідну до практичних завдань комбінацію цих інструментів. У 1975 - 1977 рр. Мід очолює урядовий кабінет.
    У 1977р. за вагомий внесок у теорію міжнародної торгівлі й міжнародного руху капіталу Джеймс Мід був удостоєний Нобелівської премії з економіки. Вчений був почесним членом багатьох університетів і наукових товариств. 
    Помер Джеймс Едуард Мід 22 рудня 1995 р., залишивши багату економічну спадщину.    

Ф74495
71
Л28
Джеймс Едуард Мід // Лауреати Нобелівської Премії, 1901-2001 : енцикл. довід. / [уклад.: С. О. Довгий, В. М. Литвин, В. Б. Солоіденко]. – Вид. ювілейне. – К. : [Укр. видав. центр], 2001. – C. 489.

Ф76891
65.02(0)
Ю94
Юхименко, П. І.
 Мід Джеймс Едвард // Історія економічних учень : підручник / П. І. Юхименко, П. М. Леоненко. – К. : Знання, 2005. – С. 492-493.

Ф76303
65.02
Б68
Блауг, М.
Мід Джеймс Едуард // 100 великих экономистов после Кейнса / М. Блауг ; Пер.с англ.З.Замчук,А.Михайлова,А.Фофонов;Под ред.М.А.Сторчевого. – СПб.;М. : Экономическая школа:Государственный университет:Высшая школа экономики:Сакт-Пете, 2005. – С. 192-195.

955217
65.02(0)
Р86
Румянцева, Е. Е.
Мид Джеймс Эдуард // Мировая экономическая наука в лицах / Е. Е. Румянцева. – М. : Инфра-М, 2010. – С. 226-229.

926162
65.02(0)
С65
Сорвина, Г. Н.
 Мид Джеймс Эдуард // История экономической мысли двадцатого столетия : [Курс лекций] / Г. Н. Сорвина ; 2-е изд., испр. и доп. – М. : Изд-во РАГС, 2006. – С. 309.

887452
65.02(0)
Л63
Лисовицкий, В. Н.
История экономических учений / В. Н. Лисовицкий. – Х. : Р.И.Ф., 2002. –  Из текста: [о Джеймсе Эдуарде Миде]. - С. 187.

Вергелес Т. Джеймс Мід: «Моє серце належить лівим, а розум — правим” // Вісник ТНЕУ. - 2007 № 2. - Із змісту: [про Джеймса Едуарда Міда]. - С. 154-158.