17 червня 1677 р. в Києві в родині Прокоповичей народився хлопчик, якому при хрещенні дали ім'я Єлисей. Невдовзі дитина осиротіла та перейшла під опіку дядька Феофана Прокоповича, ректора Києво-Могилянської академії.  У семирічному віці його приймають до початкової школи при Києво-Братському монастирі. Грунтовну освіту він одержує у Києво-Могилянській академії. Жага до знань спонукає Єлисея Прокоповича продовжити  навчання у Володимир-Волинському уніатському колегіумі святого Анастасія в Римі (1698 - 1701 р.р.). Прокопович багато подорожує, поглиблює знання та розширює світогляд в університетах Швейцарії та Німеччини.
    У 1704 р. Єлисей Прокопович повертається до рідної країни та вступає до Київського братства. В цьому ж році його було пострижено у ченці з ім'ям Теофан. Згодом він розпочинає викладацьку діяльність у Києво-Могилянській академії - спочатку читає традиційну поетику і риторику, а з часом фізику, геометрію, філософію, богослов'я. Для всіх цих предметів складає відповідні ґрунтовні посібники. Так народжується Прокопович — публіцист, драматург, літератор. Крім цього, Теофан бере активну участь у політичному житті України.
    З 1712 р. Прокопович стає ректором Києво-Могилянської академії, збирає багату бібліотеку, наповнює її творами європейської літератури з різних галузей знань, не забуває він і про економіку. За віяннями того часу етика — практична наука, яка включає в себе економіку з її господарськими звичаями та політику з поглядом на загальнодержавному рівні. З таким підходом ми бачимо прототип сучасної економічної науки з поділом на підрозділи мікро- і макроекономіки.
    У червні 1718 р. Теофана було висвячено у єпископи Псковського та Нарвського. Він захоплюється проектами реформ, які впроваджує в життя, займаючи посаду радника Петра І, підтримує промислово-купецький шлях розвитку. Прокопович бере участь у складанні важливих державних документів того часу. Його проект для Духовної колегії “Духовний регламент“ по суті є закон нового церковного влаштування, згідно з яким скасовувалася посада патріарха й запроваджувалась цілком підлегла цареві “Духовна колегія”, яка з часом отримала назву “Святійший Правлячий Синод”. Він є автором вступу до “Морського уставу”, “Розшуку історичного”, “Правди волі монаршої” та інших творів, де висвітлюються проблеми цивільного та церковного права. Теофан Прокопович залишив після себе значну кількість творів, що стосуються найрізноманітніших галузей знань, що були написані українською, російською, польською і латинською мовами. Багато з яких були видані не тільки у нашій країні, але й за кордоном. Помер він 8 вересня 1736 р.

922736
65.02
З-68
Злупко, С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Знання, 2005. – С. 143-146.

Ф78916
65.02(4Укр)
У45
Єлисей-Феофан Прокопович // Українська економічна думка : Хрестоматія / Упоряд., авт. Вступ. Розд., біограф. довідок та комент., наук. Ред. переклад. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 50-57.

Ф82858
87.3(4Укр)
П80
Прокопович, Т. Філософські праці. Вибране / Теофан Прокопович. – К. : Дніпро, 2012. – 616 с.

М25127
87.3
Н70
Ничик, В. М. Феофан Прокопович / В.М. Ничик. – М. : Мысль, 1977. – 192 с.

857972
87.3(4Укр)
О-39
Прокопович Теофан // Огородник, І. В.  Українська філософія в іменах : навч. посібник / І. В. Огородник, М. Ю. Русин ; за ред. М. Ф. Тарасенка. – К. : Либідь, 1997. – C. 228-233.