"Йдучи в майбутнє, у минулого запитай шлях"

(невідомий автор)

В юності, в молодості ми не особливо переймаємося минулим, не задумуємося над майбутнім. Отак і наші колеги-співробітники обласної бібліотеки імені О.М.Горького 40-80-х років XX століття, перенісши лихоліття війни, тяготи відбудови країни, міста, рідної "горьківки", радіючи змінам на краще в соціально-політичному, культурному житті, не вважали за потрібне фіксувати всі події, які відбулися в колективі. В звичному, буденному не бачилася історія, яка, власне, і складається із фактів, подій, імен, спогадів, живих розповідей. Тому і не дивно, що зараз, не маючи документальних підтверджень багатьом моментам народження, становлення і розвитку закладу, дослідникам дуже важко показати багатокольорове життя бібліотеки в усіх його проявах, представити цілісну картину того, чим жили бібліотечні працівники в різні періоди.

Хочеться віддати належне колишньому директорові бібліотеки (нині покійному) Анатолію Івановичу Бальцеру, який відійшовши у 1982 році від справ, спрямував свої творчі пошуки і енергію на узагальнення матеріалів про книгозбірню та написав у 1995 році нарис з її історії (доповнений і перевиданий у 2002 році ¹/). Йому вдалося відслідкувати основні етапи розвитку бібліотеки протягом 1904-1997 рр., реконструювати окремі історичні періоди, доповнивши їх власними спогадами. Особливої уваги заслуговує насиченість нарису фактографічною інформацією про діяльність закладу повоєнного періоду, про колег, з якими автор був зв'язаний спільною працею, дружніми стосунками.

Започаткована А.І.Бальцером добра справа дослідження історії Бібліотеки отримала своє логічне продовження у розвідках працівників книгозбірні у ході підготовки до 100-річного ювілею ²/, участі персоналу у щорічних краєзнавчих читаннях (2001-2010 рр.), публікаціях результатів відповідних напрацювань у збірниках "Історія бібліотечної справи на Запоріжжі" (2002 р.), "Бібліотечне краєзнавство" (випуски 1-4).

Гортаючи сторінки архівних документів, внутрішніх матеріалів закладу (накази і розпорядження директорів, плани, звіти, альбоми, видавнича продукція), місцевих періодичних видань, усвідомлюєш, як дивовижно переплітається історія бібліотеки з долею її співробітників! В котре пересвідчуєшся, що саме духовна аура бібліотеки часто формує

особистість бібліотекаря.

Шкода, що відсутність першоджерел не дає нам змоги відслідкувати долі бібліотекарів, які своїм невтомним самовідданим трудом в нелегкі часи дореволюційного, постреволюційного періодів, закладали основи майбутньої головної книгозбірні Запорізького краю.

Дещо благополучнішим, у плані наявного фактичного матеріалу, для дослідників історичного минулого закладу, є повоєнний період.

За скупими рядками наказів директорів Г.В. Панічевої, М.Ф. Гришко, Г.С.Рябошапки іноді ховаються судьби багатьох наших колег, яким довелося з нуля відновлювати обласну бібліотеку після Великої Вітчизняної війни, докладати максимум зусиль до налагодження якісного обслуговування читачів, поліпшення умов їх роботи, розгортання культурно-просвітницької діяльності серед широких верств населення. І може найвищою оцінкою подвижницької праці колективу 1946-1948 років стали Грамоти ЦК профспілки працівників політосвітніх установ СРСР та Комітету в справах культурно-освітніх установ УРСР за перемогу в республіканському соціалістичному змаганні бібліотечних працівників. Безсумнівним раритетом є Грамота 1946 р., адже вона виготовлена вручну.

Любов'ю до своєї професії, бібліотеки, турботою про збереження її надбань, щирим бажанням допомогти молоді в самоосвіті, підвищенні професійного рівня просякнуті і тогочасні пам'ятки читачам, які готувалися спеціалістами закладу для широкого розповсюдження, рекомендаційні списки різної тематики, індивідуальні плани читання, бібліотечні плакати (форма популяризації літератури відома більшості із нас лише з підручників). Із "Пам'ятки..." 1948 року:

Вміли наші колеги і відпочивати після нелегких трудових буднів. Пам’ять про спільні поїздки, мандрівки краєм, святкування залишились у фотографіях. Вдивляєшся в неймовірно світлі образи наших колег-попередників, зафіксованих на пожовклих вже від часу знімках, і ще раз переконуєшся, яким насправді згуртованим був невеличкий колектив бібліотеки, як об’єднувала їх душі і серця сумісна робота, чергова можливість разом провести вихідний чи святковий день, поспілкуватися поза межами закладу.

Радує, що більше ніж піввікова відстань між поколіннями бібліотекарів-горьківців 40-60-х рр. ХХ ст. і початку ХХІ ст. не зруйнувала добру традицію колективу загального відпочинку, сумісних екскурсій.

... Минали роки, змінювалися покоління бібліотекарів-горьківців. Служінню бібліотеці віддали значну частину свого життя А.І. Бальцер, І.Г.Бальцер, З.Г. Костиря, К.В. Богуславська, Т.С.Сукманова, Г.О. Чуланова, В.І. Жук, С.І. Артамонова, К.Ф. Кулик, П.Т. Киценко, яких, на жаль, вже немає серед нас. Це були чудові бібліотекарі-практики, талановиті організатори, однодумці, які могли вміло вирішувати найскладніші завдання. З ОУНБ тісно переплелася і особиста біографія М.С.Бабенко, С.В. Пономарьової, К.Я. Протасової, Н.І. Ізмалкової, Е.Й. Соколової, Л.В. Закарлюки, Н.Ф. Бубнової, С.Я. Вільчек, С.П. Кійко, Г.П. Ратнікової, Ю.Г. Манько, М.А. Шеленберг, Ф.Є. Пісецької та багатьох-багатьох інших наших колег.

Деякі з них світили яскравими зірками на ниві бібліотечної справи, а інші просто сумлінно та непомітно виконували рутинну звичну роботу, без якої, як відомо, в нашій професії обійтися не можливо.

Зараз важко переоцінити слід, який залишили в насиченій подіями і доленосними перипетіями історії бібліотеки наші попередники та їм вдалося головне: зберегти спадкоємність у розвитку закладу, розкрити його потенціал і можливості, зорієнтувати роботу на виконання основних функцій і обов’язків провідної регіональної книгозбірні.

Збереженню духовного мосту між старшим і молодшим поколінням горьківців, вшануванню пам'яті наших попередників і слугуватиме реалізація видавничого проекту "Бібліотека, роки, люди, долі". До першого випуску збірки входять нариси з історії окремих структурних підрозділів в контексті історії особистостей, спогади ветеранів бібліотеки, розповіді наших сучасників про своїх колег-вчителів, фотодокументи із архіву закладу. Доповнює збірку галерея портретів ветеранів Бібліотеки різних періодів, життя яких не відображене у нарисах цього випуску.

Щиро дякую всім, хто долучився до першого етапу проекта, вніс посильний вклад в опрацювання і систематизацію матеріалу та підготовку його до випуску. Вірю що попереду нас чекає відкриття ще багатьох невідомих нових сторінок нашої біографії.

Написання історії ЗОУНБ імені О.М.Горького продовжується...