Зачатки цієї прогресивної, доступної широкому загалу читачів форми обслуговування в Запорізькій центральній міській (з 1939 року - обласній) бібліотеці імені О.М.Горького простежуються ще в далекі 30-40-роки XX століття. Зокрема, із доповіді завідуючої бібліотеки А.Аврах на засіданні бюро культурно-соціальної секції міськради дізнає­мося, що серед користувачів закладу 1927 року нараховується 3 ко­лективні абонементи на 28 осіб.6

Виконуючи рішення бюро культурно-соціальної секції міськради під головуванням Львівського7, бібліотека з 1928 року на замовлення чи­тачів організовує пересувні бібліотеки та колективні абонементи на околицях м. Запоріжжя (2-а труд-школа, площа Т.Шевченка, Півден­ний район), а пізніше – на Дніпробуді, в селах Запорізького району.

На жаль, повне знищення у горнилі Великої Вітчизняної війни про­відної бібліотеки області (вересень 1941 року) та відсутність документів не дають можливості детальніше вивчити цю важливу ділянку роботи у довоєнний період.

Наступний етап налагодження та організації міжбібліотечного або­немента починається із відродження ОУНБ імені О.М.Горького, яке розпочалося з 16 жовтня 1943 року8, практично відразу після визво­лення м. Запоріжжя від фашистських окупантів. З перших же днів ро­боти закладу від читачів почали надходити запити на різноманітні кни­ги, яких у відновлюваних книжкових фондах не було. Потреба читацької громади спонукала співробітників бібліотеки до пошуків реальних шляхів задоволення зростаючого попиту на літературу. І вже в липні 1945 року Державна бібліотека СРСР імені Леніна (нині Федеральний державний заклад „Російська державна бібліотека") на прохання своїх запорізьких колег відкриває абонемент для отримання документів по МБА9. Виконання даного процесу входило в обов'язки відділу книго­сховища, який з 1948 року очолювала Слава Ісаївна Дайман.

Згодом (з 1947 року) функції МБА значно розширилися за рахунок запровадження заочного абонемента (ЗА). Ця форма обслуговування була особливо актуальною в ті часи, оскільки відкривалися нові мож­ливості мешканцям віддалених районів області для самоосвіти. На їхні прохання обласна бібліотека надсилала необхідні книги, журнали, на­давала письмові довідки, консультації, виготовляла рекомендовані списки літератури.

З переписки бібліотеки з одними із постійних абонентів ЗА ковалем колгоспу „Могуча Україна" Пологівського району Володимиром Дмитровичем Хрущем10.

Аналогічних прикладів можна навести багато. Тісний зв'язок між обласною бібліотекою і віддаленим користувачем очевидний. Функціональне розширення діяльності ОУНБ завдяки ЗА і МБА ство­рювало якісно нові умови для підвищення загальнокультурного, освіт­нього, інтелектуального рівня громадян.

Значну роль відіграло обслуговування абонентів через МБА і ЗА у відбудові м.Запоріжжя, відновленні сільського господарства: ко­мунгоспи, інженери, техніки, агрономи, зоотехніки, ланкові отри­мували з провідних бібліотек Харкова, Києва, Одеси, Москви необхідну літературу з питань будівництва житлових будинків, налагод­ження системи опалення, вентиляції, основ землеробства, розвит­ку птахівництва тощо.

Динаміку активності користувачів МБА і ЗА у 1945-1948 рр. дозво­ляє відслідкувати відповідна сторінка альбому „Работа Запорожской областной библиотеки им. Горького с ноября 1943г. по ноябрь 1948г."

Успішному запровадженню МБА і ЗА допомогла спільна злагоджена робота всіх зацікавлених підрозділів обласної бібліотеки. Особливо ж опікувався даною проблемою методичний кабінет (завідуючий Халява Степан Никонович). Шляхом активної роз'яснювальної роботи серед керівників бібліотечних установ на загальнообласних семінарах, нара­дах, в методичних рекомендаціях, інструктивних листах, підчас виїздів на місця на кінець 1949 року вдалося залучити до даної форми обслу­говування всі 23 районні бібліотеки, кілька заводських, Дніпробуду, на­вчальних закладів (ремісничих училищ, алюмінієвого технікуму) тощо.

У 1944-1952 рр. обласна бібліотека розміщувалася у двох невелич­ких квартирах по вулиці Лепіка, 12, а довідково-бібліографічний відділ та МБА тулилися в крихітній кімнаті, яка межувала із читальною залою. І, як пише у своєму огляді студентка - практикантка ЛДБІ ім. Н.Крупської Дікова Т., «для того, чтобы проникнуть в эту комнату, читатель должен обойти кругом все здание библиотеки, так как вход со двора». Проте користувачі МБА не зважали на такі дрібниці (адже всім тоді жилося нелегко), раді були новим можливостям отримання книг і час­то зверталися сюди за допомогою.

Середина 50-х років XX століття знаменується рядом значних пе­ремін у країні (лібералізація державної політики, соціально-економічні зміни, велика відкритість суспільства та ін.), які вплинули і на розвиток бібліотечної справи. Загальний підйом в економіці, підвищення затребуваності знань, настроєність людей на зміни, посилення уваги вла­ди до бібліотек, як ідеологічних і культурно-освітніх установ, спричи­нили не лише ріст їх мережі, але й удосконалення форм просування бібліотечних фондів до читачів, в т. ч. і за допомогою МБА.

Так , кількість бібліотек у Запорізькій області в цей період зросла (порівняно з 1947 роком) у 4,5 рази і нараховувала 2368 одиниць, сукупний фонд збільшився у 3,5 рази і досяг 2856,4 млн. примірників11. Але якісний склад останнього далеко не повністю відповідав зростаю­чим науковим, освітнім, виробничим, культурним запитам читачів. Життя змушувало бібліотеки різних систем відомств активно включа­тися з процес МБА, не обмежуючись використанням лише своїх фондів, а об'єднуючись у пошуках інформації необхідної абонентам з іншими книгозбірнями. Обласна бібліотека імені О.М.Горького, отримавши 1953 року спеціальне приміщення, продовжувала удосконалювати практику застосування МБА, планомірно нарощуючи його обсяги та поліпшуючи якість і ефективність. Сприяло цьому, зокрема, і виділен­ня в структурі читальної зали групи МБА (одна штатна одиниця). Се­ред тих, кому довелося в ті часи вирішувати проблеми оптимізації використання бібліотечних фондів через МБА, домагатися високого рівня повноти задоволення замовлень абонентів були Іван Федоро­вич Грек, а згодом з 1970 р. Світлана Іванівна Артамонова.

З ім'ям Світлани Іванівни пов'язаний період реалізації в області єдиної загальнодержавної системи МБА. Під її керівництвом знову створений сектор МБА (1972р.) за короткий термін перетворився в регіональний універсальний координаційний центр МБА. Система МБА міцніше входить у практику роботи бібліотек області. Спостерігається зростання основних показників, до користування МБА залучається все більша кількість бібліотек різних систем і відомств (1968р. - 206, 1972р.-285, 1973р.-443, 1976р.-450)12, укріплюються регіональні і міжрегіональні зв'язки у взаємовикористанні книжкових ресурсів по МБА, якісно змінюються і удосконалюються інші аспекти міжбібліотеч­ного обслуговування.

Нові перспективи для розвитку МБА відкриваються з введенням у дію сучасної 6-ти поверхової будівлі ОУНБ імені О.М.Горького (1977 рік). Структурний підрозділ отримав врешті-решт окреме приміщен­ня, змінив статус (із сектора реорганізований у відділ), наповнився штатною чисельністю (4 працівники), дещо модернізувався (з'явився телефон, телетайп, конвеєр, різноманітні штемпелі, нумератори). Всі ці фактори та зростаюча потреба користувачів у постійному, інтенсив­ному обміні інформацією з найрізноманітніших галузей знань, цілесп­рямована організаційно-методична діяльність позитивно вплинули на ріст популярності МБА, подальше формування контингенту абонентів, посилення ролі книжкових фондів у задоволенні запитів абонентів.

Щоденно до відділу надходило в середньому до 80 замовлень, по­слугами МБА користувалося понад 800 абонентів, яким видавалося більше 14000 прим, видань. Найактивнішими були бібліотеки систе­ми Міністерства культури (їх доля в загальній кількості складала 52%) та науково-технічні бібліотеки (27,7%)13.

Зі спогадів (2004р.) Лілії Іванівни Соколон, завідуючої науково-технічною бібліотекою НДІ титану, відповідальної за МБА: „Сорок три роки: понеділок-середа, звичний маршрут — інститут - бібліотека імені О.М.Горького... Жодна розробка чи проект наших науковців були б неможливі без використання багатоаспектних фондів головної кни­гозбірні. Іноді доводиться замовляти більше 50 примірників періо­дичних видань із різних галузей знань, які супроводжують виробництво титану і магнію..."

Зручність МБА відчували сотні мешканців краю. Відділ абонувався в 359 бібліотеках Радянського Союзу. Для читачів ОУНБ замовлялися копії документів і через міжнародний абонемент з Польщі, Румунії, Чехословаччини, Індії.

Серйозних випробувань зазнала служба МБА бібліотеки, як і країни в цілому, у 90-ті роки XX століття. Розпад СРСР, зміна політичної, соціально-економічної ситуації, припинення дії раніше існуючої сис­теми та розрив міжбібліотечних зв'язків, скорочення бібліотечної ме­режі, штатної чисельності працюючих, підвищення тарифів на поштові і транспортні послуги призвели до зниження якості обслуговування користувачів і різкого зменшення обсягів діяльності МБА. Та ОУНБ імені О.М.Горького все-таки вдалося зберегти основний контингент корис­тувачів МБА (зараз їх 225), в т.ч. 93 організації, підприємства м. За­поріжжя, і забезпечити нормальне функціонування системи (щороку надходить більше 7200 замовлень та видається понад 6000 прим, документів), Як регіональний центр МБА, бібліотека має стабільні зв'язки з 16-ма найпотужнішими бібліотеками України і забезпечує функціонування загального інформаційного і науково-технологічного простору в Запорізькому краї.

Серед послуг, які сьогодні надає користувачам відділ МБА разом з іншими структурними підрозділами бібліотеки, — учасниками проце­су виконання замовлень абонентів - прийняття заявок по телефону (від запорізьких організацій), поштою, факсом, електронною поштою, надання у тимчасове користування оригіналів і копій документів, здійснення бібліографічного доопрацювання замовлень та ін.

В останнє десятиріччя певна частина організацій, підприємств віддає перевагу послугам МБА на платній основі за умови попереднього укладання договорів з ОУНБ. Цим видом сервісу активно користуються, зокрема, ЗМКБ „Прогрес", ВІТ, ВАТ „Мотор-Січ", ЗФ ВА" „Тяжпромелектропроект", КП НПК „Іскра", ТОВ „Запорізьке патентне агентство", НВО Доніс", інженерна академія, ЗНТУ. В середньому таким чином щорічно обслуговується від 22 до 25 підприємств і організацій. Взаємовигідність таких відносин безсумнівна: надаючи свої ресурси, Бібліотека сприяє вирішенню науково-дослідних, виробни­чих, учбових завдань абонента, а останній, оплачуючи послугу, до­помагає книгозбірні розвивати інформаційний потенціал, розширю­вати ресурсні можливості.

Кардинальні зміни в системі бібліотечно-інформаційного обслуго­вування визначають і нові шляхи розвитку МБА. У найближчих планах відділу — створення електронних баз даних іногородніх та колективних абонентів, забезпечення оперативного і якісного задоволенню інформаційних запитів користувачів на базі запровадження електронної доставки документів (ЕДД), розширений довідково-бібліографіч­ний пошук та консультаційні послуги, організація корпоративних інформаційних ресурсів регіону.

Серпень, 2007 р.

Примітка:

Колодка Любов Іванівна (1948 р.н.) випускниця ХДІК (1970 р.), працювала на посадах бібліотекаря відділу читальних залів, старшого бібліотекаря патнетно-технічного відділу, завідувала обласним депозитарієм, а з 1983 р. і до сьогодні очолює відділ МБА.