Семешко В.Г.,

завідувачка методико-бібліографічним відділом

запорізької міської ЦБС для дорослих

Книжкові виставки: в пошуках нового образу

Книжкова виставка - традиційна форма роботи бібліотеки. Як і всі інші форми нашої роботи вона слугує пропаганді книги. Та як часто стикаємося з виставками нудними, сірими й одноманітними. І ця тема дуже актуальна, бо не завжди ми враховуємо істину: 80% інформації людина сприймає здорово. Живе споглядання, тобто наочне сприйняття, є початком усякого пізнання.

Для наших працівників виставка - це погляд на світ, це творчість, це засіб об'єднати "я" бібліотекаря й відвідувача. І, безумовно, виставка - це майже завжди своєрідна візитна картка бібліотеки. Вона складає враження не тільки про фонди книгозбірні, але й про її стиль роботи. Бібліотекар повинен мати особливий дар, аби створювати привабливі змістовні виставки. І в першу чергу - бажання здивувати у найкращому розумінні цього слова, проявити творчість і фантазію.

Не може не викликати подив і захоплення незвичайна й несподівана виставка - букет "А слово - як квітка. Така ж душа висока..."

Подумайте, з якою квіткою асоціюється у вас той чи інший поет чи письменник. Скажімо, Василь Симоненко. Для того, щоб відповісти на це питання, слід, по-перше, знати життя й особливості творчості митця, а , по-друге, легенди, пов'язані з квітками, їх символіку.

Працівники бібліотеки імені М. Некрасова, які організували цю виставку, вважаються, що Василь Симоненко яскравий як мак. Вибір їх не випадковий. Розпускаються маки дуже швидко, полум'яніють як вогонь. Поруч з ними блідне вся квіткова аристократія. Усього два дні красуються маки. А потім раптом згасають. І стає без них пусто. Отак і доля Симоненка. Яскраво й незабутньо, романтично - неповторно спалахнув талант поета... і у 28 років його не стало.

Гілка шипшини - це Павло Глазовий. Вона колюча, як і сатира поета, але й цілюща як творчість митця.

Стус-поет, Стус-борець, Стус - патріот одностайно викликає думку: його квітка - гладіолус, символ мужності й самопожертви, хоробрості й відваги.

Колоски пшениці й ніжні ромашки наче зійшли зі сторінок творів Михайла Стельмаха. До цього часу читачі захоплюються його книгами, бо вони допомагають нам стати кращими, чистішими, людянішими.

Твори Олеся Гончара, його портрет прикрашають тюльпани. Червоні тюльпани як символ любові до людей. А кожен твір Гончара - це віра у велику внутрішню красу людини.

У поезії Ліни Костенко авторів виставки захоплює її вміння втішатися життями, її доброта і сердечна любов до всього живого. Здається, що такого вже надзвичайного у сосновій гілці з шишкою? Не кожен зверне увагу на таку дрібничку. Але не Ліна Костенко. Поетеса віншує неповторність оточуючої природи, з ніжністю і повагою вчить помічати красу у всьому.

Поряд з томиком Володимира Сосюри, лірика тонкого, благородного й незабутнього, палахкотять жоржини.

Гвоздики притулилися до поетичних сторінок Івана Драча - поета з революційною душею.

Чи не найцікавішим буде оповідь бібліотекаря про те, у чому схожа доля драматурга Івана Кочерги із земним призначенням сонячної квітки календули.

<Не обійшлося й без поетів рідного краю. На відкритті виставки, яке відбулося під час семінару бібліотечних працівників системи, був присутній запорізький поет-гуморист Пилип Юрик. Він презентував бібліотекарям свою нову книгу. Що стосується Пилипа Сергійовича, то всі присутні одностайно провели паралель із духмяним бузком. Квітка ця близька й рідна усім, вона пов'язана з теплими спогадами про рідну домівку, про сонячне дитинство. І було дуже приємно, що самому поету це несподіване порівняння сподобалося. Виявилось також, що бузок його улюблена квітка.

Біля такої виставки - букета можна організовувати інтегровані заходи. Наприклад, літературно-квітковий павільйон, на якому бібліотекар чи вчитель-мовник реалізовують літературну частину, а цікавинки і легенди із світу рослин і квітів - фахівець-ботанік. Залишилося ще проілюструвати захід "Вальсом квітів" П. Чайковського і гарантуємо: така наша робота запам'ятається надовго!