Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

І.Ф. Шило, д.м.н. І.В. Кочін, О.О. Гайволя,

к.м.н. О.М. Акулова, Д.В. Ількаєв

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й. Мухіна

к.м.н. П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Техногенні надзвичайні ситуації (НС) чинять різнобічний багатофакторний вплив на суспільство і кожну людину. Це диктує необхідність системного підходу до оцінки її характеру й масштабів, а також впливає на організацію і діяльність Державної служби медицини катастроф (ДСМК) та надання екстреної медичної допомоги потерпілим в осередку НС. Системний підхід дає можливість  розробити оптимальну тактику дій ДСМК та інших рятувальних та правоохоронних служб при будь-якому варіанті розвитку НС й може бути використаний при розробці комплексу заходів з її ліквідації та прогнозування перебігу НС на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО). Тому, визначення впливу метеорологічних умов регіону на формування санітарних втрат при виникненні НС на хімічно небезпечних об’єктах є вкрай актуальним.

Прогнозування кількості й структури медико-санітарних втрат в осередку техногенної аварії на ХНО має орієнтовний характер. Однак при конкретно заданих метеорологічних умовах, врахуванні кількості і властивостей (ступінь отруйності, стійкість у зовнішньому середовищі, стійкість створюємого осередку) хімічно небезпечних речовин (ХНР), ступеню руйнувань на ХНО, потужності пожежі та вибуху, ступеню захищеності працівників ХНО і населення, оперативності оповіщення тощо) стає  можливим орієнтовно визначити імовірну кількість й структуру медико-санітарних  втрат у осередку НС.

Природно, що такі дані можна отримати лише у загальному вигляді, однак вони можуть бути достатнім орієнтиром для більше точного визначення сил і засобів ДСМК у  конкретних  умовах,  скорочуючи необхідний для цього час. 

Основними елементами для оцінки прогнозування масштабів аварії на ХНО повинні бути використані:

- визначення кількісних характеристик викидів ХНР;

- визначення еквівалентної кількості ХНР за первинною хмарою;

- визначення еквівалентної кількості ХНР за вторинною хмарою;

- визначення глибини зони зараження при аварії на ХНО;

- розрахунок глибини зони зараження при руйнуванні ХНО;

- визначення площі зони зараження ХНР;

- визначення часу підходу хмари зараженого повітря до розрахункового об'єкта;

- визначення тривалості вражаючої дії ХНР;

- метеорологічні умови на момент виникнення НС.

З цією метою запропоновані таблиці для прискорення проведення необхідних розрахунків. Крім цього, для прискорення обробки вихідних даних для оцінки прогнозування масштабів аварії на ХНО створена комп’ютерна модель розвитку тієї або іншої техногенної аварії на ХНО та комп’ютерна програма прогнозування параметрів НС і проведення розрахунків необхідних сил і засобів ДСМК для використання при ліквідації санітарних наслідків НС.

Технічно автоматизовану систему управління процесом кількісного визначення санітарних втрат при аваріях на ХНО реалізовано у вигляді автоматизованого робочого місця (АРМ) спеціаліста ДСМК з включенням до неї експертної системи (ЕС), яка оцінює медико-санітарні втрати працівників  хімічно небезпечного об’єкту. З технічної точки зору АРМ являє собою комплекс апаратних та програмних засобів, які забезпечують задоволення фахових потреб керівників Територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК) і спеціалістів (лікарів) ДСМК, які розташовані на їх робочих місцях. Для цієї мети використовувалась сучасна комп’ютернa техніка (на базі персональних електронно-обчислювальних машин) із спеціально розробленим програмним забезпеченням. Досвід розробки та експлуатації показав, що АРМ для забезпечення інтелектуальних та інформаційних потреб спеціалістів ДСМК для оцінки медико-санітарних втрат населення у хімічному осередку мусить відповідати наступним вимогам:

- своєчасне та найбільш повне задоволення інформаційних, обчислювальних та експертних потреб спеціалістів служби медицини катастроф;

- мінімальний час відповіді на запит спеціаліста служби медицини катастроф щодо оцінки медико-санітарних втрат працівників хімічно небезпечного об’єкту;

- адаптація комп’ютерної технології до рівня кваліфікаційної підготовки спеціаліста служби медицини катастроф та його фахових запитів;

- простота освоєння прийомів праці на АРМ та дружний інтерфейс з спеціалістом ДСМК;

- спроможність роботи у складі комп’ютерної мережі автоматизованої системи управління (АСУ) ТЦ ЕМД та МК.

Загальне програмне забезпечення (ЗПЗ) забезпечує функціонування персональної електронно-обчислювальної машини (ПЕОМ), розробку та підключення нових комп’ютерних програм. Узагальнене програмне забезпечення входять операційна система, системи програмування та сервісні програми. Фахова орієнтація АРМ на діяльність спеціаліста ДСМК з оцінки можливих  медико-санітарних втрат та організації надання екстреної медичної допомоги забезпечується функціональною частиною програмного забезпечення (ФПЗ).

Використання АРМ спеціаліста ДСМК у процесі оцінки медико-санітарних втрат працівників ХНО є не лише технічною процедурою, яка дозволяє тільки прискорити обробку даних про техногенну аварію з викидом (виливом) ХНР та оцінкою медико-санітарних втрат, а являє собою комп’ютерну технологію, яка якісно змінює діяльність ДСМК територіального рівня, територіального центру екстреної медичної допомоги, медичних бригад постійної готовності першої черги, медико-санітарних частин ХНО.

За допомогою АРМ відбувається збирання, забезпечення, статистична і логічна машинна обробка інформації щодо техногенної аварії з викидом (виливом) та оцінкою медико-санітарних втрат у осередку техногенної НС на ХНО. Комп’ютерна технологія використовується для розрахунку прогнозу медико-санітарних втрат від дії ХНР з використанням інформаційної бази та врахуванням кількості працюючих на ХНО, що можуть потрапити до осередку хімічного ураження, а також з врахуванням виду  ХНР, яка його утворила, та ступеню захищеності працівників засобами захисту. Експертна система АРМ дозволяє моделювати розповсюдження хмари забрудненого ХНР повітря в залежності від виду ХНР, напрямку та швидкості вітру, стану стійкості атмосфери, пори року.

Створена експертна система (ЕС) складається з таких частин: бази даних (БД), бази знань та діалогового процесора. Суть функціонального наповнення бази даних та бази знань, а також функціонування всієї експертної  системи має принципові відмінності порівняно з існуючими, що пов’язано з її цільовим призначенням та використанням для оцінки можливих медико-санітарних втрат при аваріях на ХНО.

ВИСНОВКИ

1.Системний підхід дає можливість розробити оптимальну тактику дій ДСМК при будь-якому варіанті розвитку НС і може бути використаний при розробці комплексу заходів з її ліквідації та прогнозування перебігу НС на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).

2. Прогнозування кількості й структури медико-санітарних втрат в осередку техногенної аварії на ХНО має орієнтовний характер.

3. При наявних метеорологічних умовах, врахуванні кількості і властивостей ХНР стає можливим орієнтовно визначити імовірну кількість та структуру медико-санітарних  втрат у осередку НС.

4. Поліпшення та прискорення обробки інформації стосовно параметрів НС та визначення кількісного та структурного складу медико-санітарних втрат вимагає використання сучасних інформаційно-обчислювальних технологій  у вигляді автоматизованого робочого місця спеціалістів ДСМК.

5. Автоматизоване робоче місце спеціалістів ДСМК з технічної точки зору являє собою комплекс апаратних та програмних засобів, які забезпечують задоволення фахових потреб керівників Територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК) і спеціалістів (лікарів) ДСМК, які розташовані на їх стаціонарних робочих місцях у центрі і на мобільних засобах в осередку НС.