Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

д.м.н., проф. І.В. Кочін, к.м.н. Д.О. Трошин, к.м.н., доцент О.М. Акулова,

І.Ф. Шило, О.О. Гайволя

Лікувальне-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) ураженого населення, як провідне завдання Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України при надзвичайних ситуаціях (НС),  починається з медичного сортування. Якісне та оперативне його проведення зменшує несприятливі медико-санитарні наслідки НС,дозволяє своєчасно надати екстрену медичну допомогу (ЕМД) ураженим, а в деяких випадках врятувати життя, раціонально організувати та провести медичну евакуацію. Під медичним сортуванням розуміють метод розподілу уражених на групи за принципом потреби в однорідних лікувально-профілактич­них та евакуаційних заходах залежно від медичних показань та кон­кретних умов обстановки НС. Особливостями медичного сортування уражених небезпечними хімічними речовинами (НХР)  є:

1. Формування медичних сортувальних бригад, адекватних медико-санітарним наслідкам та стану санітарно-гігієнічної обстановки осередків НС забруднених НХР при техногенних аваріях у кількісному (загальна кількість медичних бригад, відмінність бригад за розподілом та співвідношенням медичного і немедичного персалу – лікар і фельдшер, лікар і медична сестра, реєстратори, носії) та якісному (наявність спеціальної професійної медичної підготовки та практичних навичок до роботи у НС персоналу ДСМК) складі.
2. Забезпечення медичних сортувальних бригадзасобами маркування уражених, лікарськими засобами, засобами індивідуального захисту, медичним та санітарним транспортом.
3. Раціональна організація діяльності медичних сортувальних бригадз використанням «конвеєр­ного» методу роботи.
4. Одночасне проведення медичного сортування за трьома основними сортувальними озна­ками: лікувальною ознакою - з виділенням осіб, що потребують ЕМД в першу чергу за життєвими показаннями (з асфіксією, судомами, колапсом, втратою свідомості, різкою зміною кольору обличчя, зовнішньою артеріальною кровотечею, шоком, наявністю обгорілого одягу, великих площ опіків тощо);ознакою небезпеки уражених для оточуючих забруднених НХР - з виділенням осіб, що потребують санітарної обробки;евакуаційною ознакою -  з виділенням осіб, що потребують негайної евакуації.
5. Перевага в черговості медичного сортування та наданні ЕМД дітям та вагітним жінкам.
6. Перевага в черговості медичного сортування та наданніЕМД особам, зараженим стійкимиНХР.
7. Раціональне поєднання двох видів медич­ного сортування - внутрішньопунктового та евакотранспортного.

Для медичного сортування уражених розгортаються сортувальні пункти за межами небезпечних зон первинного та вторинного хімічного забруднення НХР з обов’язковим виділенням окремих медичних сортувальних майданчиків для уражених незабруднених НХР, контамінованих та деконтамінованих уражених. На цих майданчиках уражені сортуються відповідно до пріоритету надання ЕМД. З урахуванням того, що контингент тяжко уражених спочатку формується серед осіб, які зазнали отруєння у безпосередній близькості від джерела НХР, де виникають найбільш високі токсичні концентрації. З часом, за рахунок подальшого розвитку інтоксикації, питома вага легко уражених переходить до більш тяжкого ступеня отруєння, а тому кожний  випадок ураження НХР при медичному сортуванні треба розглядати як потенційно тяжкий.

Складність термінового медичного сортування великої кількості постраждалих переважно з тяжкими ураженнями,  необхідність надання їм ЕМД та негайної медичної евакуації постраждалих з осередку хімічного ураження (за один рейс спеціального медичного транспорту, укомплектованого підготовленими медичними працівниками) обумовлюють специфіку медичного сортування уражених небезпечними хімічними речовинами.

Уражені НХР, непрофільні для певного лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), не знімаються з санітарних автомашини, а евакуюються далі за призначенням у відповідне лікувальне відділення шпиталю. Клінічні відділення ЛПЗ ДСМК другого періоду медичної евакуації, як правило, є місцем кінцевої евакуації уражених НХР, а тому в цих шпиталях про­водиться, в основному, внутрішньопунктове сортування.

В приймально-сортувально-діагностичному відді­ленні на майданчику медичного сортування виділяють наступні категорії уражених, небезпечних для оточуючих: уражені, які мають зараження одягу та відкритих ділянок тіла стійкими НХР, і направляються до санітарного пропускника для повної санітарної обробки; уражені з психічними розладами - шпиталізуються до психоневрологічного ізолятору.

Решта уражених НХР в приймально-сортувально-діагностичному відділенні на основі медичної оцінки загального стану організму, наявності ускладнень та з урахуванням прог­нозу для здоров’я та життя поділяються на чотири сортувальних медичні групи.

Перша сортувальна група — уражені з дуже тяжкими, несумісними з жит­тям ураженнями НХР, а також особи, що перебувають у термінальному стані, з вираженими порушеннями основних життєвих функцій.

Друга          сортувальна група — уражені з тяжкими ураженнями НХР, які супроводжуються зростаючими розладнаннями життєвих функцій.

Третя         сортувальна група — уражені з тяжкими та середньої тяжкості
ураженнями НХР, які не спричинюють безпосередньої загрози життю.  

Четвертасортувальна група — легкі та середньої тяжкості уражені НХР з абсо­лютно сприятливим прогнозом для життя і відновлення працездат­ності.

  Умови НС та масове надходження уражених НХР до шпиталів ДСМК змушують керівництво територіальних органів управління галузі охорони здоров’я та ЛПЗ негайно змінити організаційні засади повсякденної роботи і перейти на умови роботи шпиталів у НС. Згідно із заздалегідь розробленими “Планами медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях” розгортаються шпиталі, сукупність ліжкового фонду яких повинна забезпечити надання кваліфікованої та спеціалізованої екстреної медичної допомоги всім ураженим НХР. Враховуючи, що забезпеченість різних шпиталів приписаних до ДСМК фахівцями, рівень кваліфікації фахівців спеціалізованих відділень та їх оснащення сучасною медичною технікою можуть суттєво різнитись, то в “Планах медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях” передбачається направлення фахівців необхіднних спеціальностей та спеціального медичного обладнання в шпиталі, на базі яких організовується надання кваліфікованої та спеціалізованої екстреної медичної допомоги. Для підсилення цих шпиталів висококваліфікованими фахівцями в ДСМК створені спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. Для цих бригад розроблено штатний розпис та Тимчасові табелі постачання медичним майном  із розрахунку на певну кількість уражених. Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності бригад накопичуються в закладах, які їх формують – на одну добу роботи, та Територіальних центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК) – на дві доби роботи на кожну бригаду. У такий спосіб в загальних рисах організується  медичні сортування уражених НХР, діяльність ДСМК, шпиталів та медичних бригад при виникненні НС при масовому надходженні уражених  небезпечними хімічними речовинами.