Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

І.Ф. Шило, д.м.н., проф. І.В. Кочін, к.м.н. Д.О. Трошин,

к.м.н., доцент О.М. Акулова, О.О. Гайволя

Шпитальний період надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) ураженим небезпечними хімічними речовинами (НХР) забезпечує існуюча мережа лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) міста, де відбулась надзвичайна ситуація (НС), а також ЛПЗ міст та районів області, ліжковий фонд яких закріплено за постраждалим регіоном, та науково-дослідні інституті відповідного лікувального профілю. Основою для організації роботи ЛПЗ з надання кваліфікованої та спеціалізованої ЕМД є плани захисту населення та територій, які щорічно складаються та уточнюються керівництвом Територіальних центрів  екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК). Від якості розробки планів та повноти виконання передбачених заходів багато в чому залежить успіх діяльності шпиталів з надання ЕМД при НС, як складових Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України. При загрозі аварії або її виникненні на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) організаційна діяльність ЛПЗ  підрозділяється  на три періоди.

Перший період - підготовчий. У цей період проводиться підготовка ЛПЗ до масового прийому потоку уражених НХР з осередку хімічного ураження (ОХУ) НС для надання кваліфікованої та спеціалізованої ЕМД. Основні заходи підготовчого періоду: оповіщається медичний і немедичний персонал, проводяться організаційні збори керівного складу ЛПЗ та персоналу лікувальних відділень та служб; організується робота керівного складу ЛПЗ та ставляться конкретні завдання виконавцям; проводиться виписка хворих, які не потребують подальшого стаціонарного лікування; вживаються заходи до розгортання додаткової кількості ліжок; приймальне відділення реорганізується у приймально-діагностично-сорту­вальне; санітарний пропускник готується для проведення повної санітар­ної обробки уражених стійкими НХР і забезпечується обмінним фон­дом білизни; персонал ЛПЗ отримує засоби індивідуального захисту; виставляється пост хімічної розвідки для спостереження за хімічною обстановкою на території ЛПЗ; уточнюються дані на випадок необхідності евакуації лікарні; запроваджується діяльність служби охорони лікарні; організується та постійно підтримується зв’язок з вищестоя­щим органом територіального управління охорони здоров’я та територіальним управлінням МНС.

Другий період – масовий прийом уражених з ОХУ НС, який передбачає втілення наступних заходів: реорганізація приймального відділення шпиталю у приймально-діагностично-сортувальне відділення, організація роботи лікувальних відділень з розміщення, надан­ня кваліфікованої і спеціалізованої ЕМД ураженим НХР (за показаннями) та нагляд за ними.

Третій період – надання кваліфікованої і спеціалізова­ної ЕМД з лікуванням уражених до остаточного результату. У цьому періоді проводиться комплексне лікування уражених НХР, спрямоване на прискорене виведення із організму отрути, яка всмокталась, підтримка життєво важливих функцій організму, забезпечення сталості внутрішнього середовища організму; усунення патологічних змін з боку окремих органів та систем; попередження та лікування ускладнень тощо. Тривалість кожного періоду роботи ЛПЗ залежить від конкретних умов щодо кількості, структури, складності та тяжкості медико-санітарних втрат в ОХУ при НС.

При дефіциті необхідних фахівців у шпиталях ЛПЗ здійснюється їх  підсилення бригадами екстреної спеціалізованої медичної допомоги відповідних профілів з інших медичних закладів.

ЛПЗ, які у своєму складі не мають шпиталів (поліклініки, диспансери тощо) зберігають свої функції з надання амбулаторно-поліклінічної допомоги легко ураженим з місцевого та евакуйованого населення, а також виділяють з свого складу медичний персонал для додаткового комплектування клінічних відділень шпиталів, що приписані до ДСМК.

Кваліфікована та спеціалізована екстрена медична допомога дітям, ураже­ним НХР, забезпечується в дитячих шпиталях (дитячих відділеннях ЛПЗ), а при від­сутності такої можливості — у перепрофільованих для лікування дітей лікувальних відділеннях шпиталів для дорослих. При розгортанні ліжкової мережі ДСМК питома вага дитячих ліжок повинна скла­дати не менше 20 % ліжкового фонду. При виділенні приміщень для розгортання дитячих відділень та палат виходять із розрахунку площі 3 м² на одне дитяче ліжко. В дитячих палатах бажано розміщувати дітей однієї вікової групи. Діти до 7 років можуть розміщуватись у палатах не залежно від ста­ті, старші 7 років — окремо. У дитячому клінічному відділенні з надання екстреної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги повинно плануватися для дітей до 1 року — 10 %, від одного до трьох років — 30 %, від 4 до 6 років — 28 % та від 7 до 10 років — 32 % від загальної кількості дитячих ліжок.