І.В.Кочін, О.М.Акулова, Д.О.Трошин,О.О.Гайволя, І.Ф.Шило

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедрацивільного захисту та медицини катастроф

При різноманітних видах надзвичайних ситуацій (НС) в Україні певна кількість уражених потребує екстреної хірургічної допомоги, тому було поставлено за мету розглянути проблему організаційного виділення хірургії медицини катастроф (ХМК) у самостійний клінічний розділ і передбачити у Державній службі медицини катастроф (ДСМК) фахову підготовку лікарів-хірургів та матеріально-технічне забезпечення їх діяльності. Для чого був проведений поглиблений аналіз організації та надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) ураженим в цілому і хірургічної допомоги зокрема ураженим при НС у дошпитальному і шпитальному періодах лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ). При наданні ЕМД в умовах масового надходження уражених неприпустимо влаштовувати дискусії з приводу обрання тієї або іншої хірургічної тактики, яка у межах конкретного виду і обсягу надаваємої медичної допомоги може мати істотні відмінності від практики повсякденної роботи лікувально-профілактичних закладів. Окрім того, такі дискусії свідчать про некомпетентність їх учасників у проблемах медицини катастроф, дезорганізують роботу ДСМК в осередку НС, призводять до втрати часу і психологічно пригнічують ушкоджених.

ХМК вивчає стратегію і тактику надання екстреної хірургічної допомоги великій кількості уражених при гострому дефіциті сил і засобів хірургічної служби території і ДСМК. Екстремальна медицина України в цьому віддає пріоритет організаційним питанням, розглядаючи ешелонування хірургічної допомоги не просто як розчленовування лікувально-діагностичного процесу, а як створення цілісної системи, що забезпечує надання у кожному періоді комплексу лікувально-евакуаційних заходів, які спроможні усунути безпосередню загрозу для життя ураженого і запобігти виникненню небезпечних ускладнень. ХМК України, як і вся медицина, постійно розвивається відповідно до вимог світового прогресу, що вимагає вирішувати більшість практичних питань згідно з усталеною медичною доктриною з надання ЕМД при НС, які необхідно в достатньому ступені опанувати лікарям-хірургам.

При ліквідації медико-санітарних наслідків НС одному ураженому у дошпитальному і шпитальному періодах надають ЕМД декілька лікарів з різним рівнем професійної підготовки.Досвід ДСМК ряду регіонів України виявив недостатню підготовленість медичного персоналу різного ступеня кваліфікації до надання екстреної хірургічної допомоги.Серйозним недоліком у організації роботи ДСМК і територіальної системи охорони здоров’я є, з одного боку, недостатнє знання лікарськими кадрами різноманіття патології при механічних травмах у осередках масового ураження, а з іншого боку – неповне володіння організаційними формами і методами використання сил та засобів керівництвом і медичним персоналом ДСМК та галузі охорони здоров’я регіону, які залучені до ліквідації медико-санітарних наслідків НС. У цьому аспекті першорядного значення набуває фахова підготовка лікарів-хірургів з питань організації діяльності формувань ДСМК та актуальних проблем ХМК при наданні ЕМД у НС.

В основу підготовки лікарів-хірургів необхідно включити вивчення як організаційних аспектів надання екстреної хірургічної допомоги, так і методів інтенсивної терапії та реанімаційних заходів, спрямованих на порятунок життя уражених в осередках НС та при евакуації до хірургічних клінічних відділень лікарень, що входять до ДСМК.

На основі власного досвіду науково-дослідної, клінічної і викладацької діяльності, а також вивчення наукової літератури проведено узагальнення та аналіз теоретичних і клінічних проблем ХМК, розглянуто завдання і принципи організації екстреної хірургічної допомоги при НС.Розвиток і становлення ХМК в Україні, як складової ДСМК, вимагає подальшої деталізації постановки проблем нового самостійного організаційного і клінічного розділу хірургічної науки і практики, максимально конкретного викладення матеріалу і граничної ясності. При цьому необхідно виходити насамперед з необхідності дати практичному хірургу чітке керівництво для ефективної організації роботи в осередку НС та допомогти в освоєнні організаційних засад діяльності ДСМК та ХМК. Тобто дати чіткий алгоритм дій хірурга в осередку НС стосовно того, що треба робити.Питання ж про те, як це треба зробити, вирішується хірургом залежно від загальної та медико-тактичної обстановки. Це буде сприяти формуванню системних знань з ХМК, практичних навичок і вмінь, необхідних при роботі з ліквідації медико-санітарних наслідків НС з перевагою механічних і термічних вражаючих факторів.

У цей час, коли загальні принципові положення організації та діяльності ДСМК у цілому визначені, прийшов час поглибленоговивчання приватних питань стосовно до конкретних осередків масових уражень, що мають свої характерні риси. Досвід ліквідації медико-санітарних наслідків ряду НС з перевагою механічних ушкоджуючих факторів свідчитьпро переважно хірургічний характер патологіїпри НС подібного роду з реальною загрозою для життя 25—30% уражених. У ситуації, що склалася в осередку НС, організація і показання до проведення хірургічних заходів, їх зміст, послідовність, техніка виконання втручань повинні стати предметом самостійної дисципліни медичних знань - хірургіїмедицини катастроф.Тому хірургію медицини катастроф слід визначити яксамостійний організаційний та клінічний розділ хірургічної науки і практики, що розробляє організацію, стратегію і тактику надання екстреної хірургічної допомоги великій кількості уражених в екстремальних умовах при суттєвій недостачі сил і засобів хірургічної служби території та ДСМК.

Ретроспективний аналіз і експертна оцінка організації та надання екстреної хірургічної допомоги при НС показують, що вона істотно відрізняється від традиційної хірургічної допомоги за організаційними принципами і методами.Такі розходження обумовлені сполученням сприятливих та несприятливих факторів оперативно-тактичної, медико-тактичної і медичної обстановки в осередку НС.

Сприятливими факторами, що обумовлюють обстановку в осередку НС, треба визначити наступні:

1. Відносна обмеженість медико-санітарних втрат у масштабах міста, території, держави залежно від рівня НС.
2. Збереженість основної частини інфраструктури галузі охорони здоров’я території та ДСМК.
3. Високий рівень розвитку сучасної науки в сфері організації та лікування хірургічних ушкоджень.

Несприятливими факторами, що обумовлюють обстановку в осередку НС, треба визначити наступні:

1. Раптовість і масовість надходження уражених.
2. Тяжку доступність до осередку НС.
3. Велика кількість серед уражених дітей, жінок, осіб літнього та похилого віку.
4. Недостатній рівень підготовки практичних хірургів у питаннях організації та надання екстреної хірургічної допомоги при НС.

5. Складність структури і тяжкість ушкоджень серед населення:

а) перевага закритих ушкоджень над відкритими;

б) більше 70% всіх травм становлять множинні, сполученні та комбіновані ушкодження, що супроводжуються синдромом взаємного обтяження;

в) тяжка реакція організму ушкоджених на травму (торпідний шок, психогенні реакції).

Проведене дослідження та докладно вивчені загальні і приватні питання організації і надання екстреної хірургічної допомоги ураженим при НС з ушкодженням опорно-рухового апарату, м’яких тканин, з термічними ушкодженнями, з синдромом тривалого здавлення, з загрожуючими життю станами в хірургії катастроф та іншими ушкодженнями доводять практичну необхідність виділення хірургії медицини катастроф в окремий організаційний і клінічний розділ хірургічної науки та практики ДСМК.