Розділ 6

У Міхи не було жодної платівки із Західного Берліну, незважаючи на те, що мав дядька, який там проживав. Платівки ж не запхаєш у свої кальсони, щоб пронести контрабандою, а для таких пригод, як подвійне дно у багажі, дядько Хайнц був не готовий. Йому вистачило того разу, коли прикордонник дещо ретельніше роздивлявся його паспорт, і Хайнц відразу пошкодував, що постійно мав переживати цей проклятий страх – бути спійманим – і все через своїх бідних родичів.

…І коли Хайнц прийшов наступного разу, його ніхто не впізнав, бо за п’ять тижнів він схуднув із 166 до 130 фунтів. Він нічого не їв. «Майже як у таборі в Сибіру!» - розповідав він і кожного дня перевіряв вагу. «Я тут більше пітнів, ніж у сибірському кам’яному кар’єрі!».Хайнц став такий легкий, що навіть пружини рипіли інакше, коли він сідав у крісло.

«Хайнц, у тебе що - солітер?» - запитав Міха злякано, коли побачив свого дядька.

«Ні», - відповів Хайнц і почав роздягатися. «Я дещо привіз!» Під його костюмом, який звисав, ніби з вішака, був ще один костюм, який ідеально йому пасував. «Це для тебе! - урочисто сказав Хайнц Міхі. - Для того, щоб ти справив враження у своїй танцювальній школі! А зараз я піду і добряче у вас наїмся!» Дядько дзвінко розсміявся.

Розділ 8

Партієць пішов, і все, що побачив західний берлінець з НДР, - була овочева крамниця з мізерним асортиментом. Суперзелена цілий рік. Ось що він побачив¹. На Сході має бути овочева крамниця, така як на Заході, і навіть дешевше. Функціонер сам подбав про це, ще й з такою енергією, що навіть не побачив у цьому жодної ворожості.За кілька тижнів вибір у старенькій овочевій крамниці став значно ширшим. Щоправда, сталося щось таке, чого ніхто не очікував. Всі навколо почали говорити, що в кінці Сонячної алеї встановили чудову овочеву крамницю. Якось так вийшло, що це вже стало майже вітанням, коли хтось казав: «Я щойно скупився». І йому відповідали: «Ну, і що там?». За декілька днів овочева крамниця наСонячній алеї стала справді відомою, прямо-таки легендарною. Вона створювала біля себе чергу, яка постійно збільшувалася. Найперше, що бачив відвідувач із Заходу, а отже з НДР, була довга-предовга черга… Ні, не так партієць це собі уявляв. Він одразу наказав зачинити крамницю і обдумував тепер, які ж товари є виключно у НДР. Ось, що потрібно продавати в овочевій крамниці.У своїх найсміливіших мріях партієць бачив велику кількість людей із Західного Берліну, що стоять у черзі до нового магазину. Нарешті він прийняв остаточне рішення, але нікому про це не розповідав.

Крамницю перебудували, вітрини були завішені і ніхто наСонячній алеї не знав, що там тепер буде. Звичайно, булобагато різних чуток.Крамниця, де продаватимуть речі, яких не було на Заході? І що це має бути за магазин? Зрештою, пішли чутки, що там будуть продаватися лише експортовані товари: гітари, різдвяні пірамідки, Wernesgrüner²…

У день відкриття крамниці Сонячна алея була заповнена людьми, сповнениминадії, із грошима напоготові. Коли з вітрин нарешті впали завіси, вони побачили червоні прапори, портрети Хонікера, гвоздики, сорочки ВНМ, барабани піонерів й емблеми. Усіх розмірів і варіацій. Після цього до адміністрації було подано сім заяв на виїзд із країни.

1 – Suppenjründetjanze Jahr üba. Det hatte jesessen (німецький діалект)

2 – сорт пива

Карабута Анастасія Дмитрівна